Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Юридичний факультет

Контрольна робота

на тему:

«Психологічні вимоги до особистості

викладача вищої школи»

Виконала:

студентка гр. ЮРД-56Мс

Огниста Ірина

Львів-2012

План:

Вступ

1. Роль особистості педагога вищого навчального закладу у навчально – виховному процесі.

2. Характеристика загальних психологічних якостей наставника – педагога як передумови успішного навчального та виховного процесу у ВНЗ.

3. Характеристика спеціальних, особливих психологічних вимог до особистості викладача вищої школи:

3.1. педагогічна майстерність;

3.2. креативність;

3.3. мобільність;

3.4. організаційна інтуїція;

3.5. психологічний такт;

3.6. комунікативні здібності;

3.7.гностичні здібності;

3.8. перцептивні уміння;

3.9. інформаційна культура.

4. Особливості психологічної культури викладача юридичних дисциплін.

Висновки.

Використана література.

Вступ

Актуальність теми. Зміни у системі вищої освіти, пов’язані із соціально-економічними умовами сучасного українського суспільства та поступовою

інтеграцією України до європейського та світового співтовариства, висувають якісно нові вимоги до особистості викладача ВНЗ. Сьогодні вища школа потребує педагога, здатного на високому професійному рівні самостійно, творчо і відповідально працювати, креативно мислити, професійно діяти у проблемних ситуаціях. Ефективність педагогічної діяльності викладача ВНЗ вирішально-визначальним чином залежить від рівня розвитку його професійних здібностей.

Мета. дати комплексну характеристику вимог до особистісних та професійних психологічних якостей викладача ВНЗ.

Завдання дослідження.

• окреслення наукових праць та проведених досліджень, для виявлення найбільш вагомих, характерних психологічних якостей особистості викладача вищої школи;

• виокремлення та характеристика загальних психологічних вимог до особистості викладача вищої школи;

• проведення ґрунтовного пошуку та аналізу особливих визначальних психологічних вимог до особистості викладача вищої школи.

1. Роль особистості педагога вищого навчального закладу у навчально – виховному процесі.

У вихованні все повинно ґрунтуватись

на особистості викладача, тому що

виховна сила виливається із живого

джерела людської особистості.

К. Д. Ушанський

Розвиток суспільства шляхом демократизації вимагає формування новітньої освітньої парадигми вищої школи, у межах якої надзвичайно важливу роль відіграє особистість викладача, його професійність, фаховість, здатність до розв’язання складних завдань, що пов’язані з організацією всіх ланок навчально-виховного процесу. Пріоритетної актуальності набуває психолого-педагогічна проблема підвищення професіоналізму викладачів вищих навчальних закладів (далі – ВНЗ), які покликані забезпечити підготовку спеціалістів різних галузей, їх конкурентоспроможність на ринку праці¹. Ще Блонський писав: "при підготовці не збираємося навчати студента „всьому", але ми повинні навчити його самоосвіті, навчити його самостійно протягом усього життя, вивчити все, що йому потрібно."

Вирішення проблеми якості освіти не можна розглядати окремо від проблеми належного кадрового забезпечення ВНЗ. Підготовка педагогічних кадрів постійно в центрі підвищеної уваги з боку науковців, оскільки зміни й перетворення в будь-якій сфері діяльності повинні починатися зі змін і перетворень її суб’єкта. Відтак, діяльність викладача буде ефективнішою й успішнішою лише за умови особистісної та професійної готовності до неї.

Поняття особистості педагога безпосередньо пов`язане з його положенням у педагогічному світі, громадськості, суспільстві. Характерні риси особистості викладача відображають сучасне суспільство (економіку, духовність, політику, культуру). „Особистість як суспільний індивід не є окремою (яка сама регулюється) системою, не є одиничним елементом суспільства, із сукупності яких будується і за допомогою якої функціонує суспільство», — писав Б.Г.Ананьєв<sup>2</sup>. Особистість педагога формується і проявляється у колективі і через колектив, через найближче оточення, через суспільство загалом. Суб`єкт завжди особистість, а особистість — суб`єкт, але не у всьому. Суб`єкт більше характеризує діяльність, а особистість – ставлення. Тому особистість і є „реальністю для інших» (В.І.Слободчиков). Особистість педагога завжди відображає соціальну роль, однак ніколи не зводиться тільки до неї. Саме суспільству потрібні учні, студенти, випускники з певними властивостями, здібностями, знаннями, уміннями, навичками, які вони отримують під час діяльності педагога. У такому розумінні педагог відіграє соціальну роль, виконує соціальну функцію. Проте ролі, функції можна „виконувати» по-різному. Можна „жити педагогічним процесом», а можна „навчати і виховувати», що відображає відношення педагога до своїх соціальних функцій. Соціальна роль педагога-особистості, як його рівня професійної підготовки, не є грою, маніпулюванням, а її свідомим прийняттям, усвідомленням можливих наслідків своєї професійної діяльності і прийняттям повноти моральної відповідальності за них. Викладач - особистість вступає в діалог з навколишнім світом. Саме діалогічні стосунки з іншими дозволяють йому розуміти їх, розуміти соціальну відповідальність як переконання, мораль, а не тільки як юридичну і дисциплінарну відповідальність. Для педагога-особистості властива повага до себе і до інших, сприйняття різних поглядів, парадигм, підходів, принципів, методів.