7. Охорона праці під час послідовного виконання дипломної роботи художнього виробу.

Основною задачею безпеки праці є запобігання травматизму, виробничих травм, професійних захворювань та усунення причин їх виникнення.

Багато з відділень ювелірних заводів та майстерень відносяться до підприємств підвищеної небезпеки. Робітникам в них доводиться мати справу з розплавленим металом в процесі плавлення та випалювання, з гострими предметами, які за неграмотного їх використання здатні завдати великої шкоди здоров'ю та життю людини; з токсичними речовинами, кислотами та лугами, з їх випарами.

В процесі виготовлення ювелірних прикрас виконавець повинен пам’ятати про наступні вимоги:

Одяг працюючого повинен бути чистим і акуратно заправленим.

Робоче місце має бути чистим, на ньому не повинно знаходитись зайвих предметів.

Працювати потрібно тільки справним інструментом, всі інструменти із загостреними кінцями повинні мати ручки.

Під час розмітки, гнуття, правки, опилювання, шабрування, штифтування, чеканки, гравіювання, закріпки необхідно проявляти особливу акуратність і обережність в поводженні з рисувалкою, циркулем, напильниками, надфілями, шаберами, кусачками, фрезами, чеканами, штихелями; не допускати знаходження вказаних інструментів на краю чи близько від краю стола; не використовувати їх в якості пристосувань для відкривання ящиків і паличок для розмішування; не доторкатися руками до гострих і ріжучих частин інструментів; по закінченню відповідних робіт прибрати інструменти в ящик стола.

Під час випилювання лобзиком треба бути вкрай уважним, не прикладати надмірних зусиль на пилку з метою прискорити процес випилювання; не намагатись звільнити силою пилку. Що заклинила, не направляти її пальцями на лінію пропилу.

Виконуючи операцію свердління, не можна поправляти свердло на ходу.

При поліруванні виробу тримати його гострими гранями по ходу обертання круга. Поверхні виробу, що поліруються, розташовувати відносно круга так, щоб виріб не підхвачувався кругом.

Не допускати сильного нагрівання виробу для уникнення опіку рук; під час заточування інструмента користуватись захисним екраном або окулярами. Не заточувати інструмент боковою ( торцевою) поверхнею круга; не мити руки в маслі, керосині, емульсії і не витирати їх тканинними обрізками, загостреними стружкою.

При проведенні паяльних робіт особливу увагу необхідно звернути на те, щоб не допустити можливості зриву газу, виникнення пожежі і отримання опіків; у випадку витоку газу забороняється працювати паяльним апаратом, вмикати і вимикати електроприлади; на верстаті не повинні знаходитись легкогорючі предмети; вироби повинні охолоджуватись на підставках із вогнетривкого матеріалу; переносити їх слід пінцетом.

При вибілюванні не можна допускати забруднення відбілу і потрапляння в них іншородних металів; не допускати потрапляння відбілюючих розчинів на руки і одяг; не опускати у відбілюючий розчин деталі, котрі не повністю охололи, щоб уникнути розбризкування його; при опусканні виробу в відбілюючий розчин і при діставанні його користуватись спеціальним кислотостійким сітчастим ковшем або мідним пінцетом.

При необхідності роботу виконувати в спецодязі(халат, рукавиці) з використанням засобів індивідуального захисту(окуляри, лінзи).

Тару з кислотами тримати закритою; у випадку потрапляння (при користуванні) кислот на тіло змити водою і звернутись до лікаря.

Після закінчення робіт (особливо перед їдою) потрібно ретельно вимити руки; їсти і курити під час роботи забороняється.

Забезпечення безпечних умов праці

Безпечну роботу можна забезпечити лише шляхом ціле направленого здійснення науково обґрунтованої системи оздоровчих заходів у всіх без виключення ланках виробничого циклу. До нього входять ведення технологічних процесів, експлуатація обладнання, організація робочого місця, побутове обслуговування, утримання виробничих і побутових приміщень, експлуатація приточно-витяжних пристроїв (вентиляції), організація лікувально-профілактичної роботи, наявність і якість засобів індивідуальної і особистої гігієни.

В систему таких заходів повинні входити:

– постійне вдосконалення технологічних процесів і обладнання з метою виключити і попередити можливість появи виробничих шкідливостей;

– неухильне дотримання технологічних режимів, суворий контроль за їх виконанням;

– безумовне дотримання режимів праці й відпочинку, правильна (наукова) організація робочого місця;

постійний контроль за станом повітряного середовища виробничих приміщень;

– організація питного водопостачання, чіткий питний режим;

– регулярні медичні огляди;

– організація профілакторіїв, інгаляторіїв і лікувально-профілактичного харчування;

– систематичне проведення виробничої гімнастики.

Виробничий травматизм

Виробничими називаються травми, отримані людиною як безпосередньо на робочому місці, так і на території підприємства. До них відносяться рани, удари, термічні і хімічні опіки, вивихи, отруєння, ураження електричним струмом.

Основними причинами виробничого травматизму являються ручна праця, несправність інструменту і обладнання, недосконалість технологічних процесів і недотримання робочих режимів їх проведення, незабезпеченість працюючого необхідними спецодягом, спецвзуттям і інвентарем, неправильне використання засобів індивідуального захисту, незнання робочими правил техніки безпеки. Причиною виробничого травматизму може стати також незадовільний санітарний стан підприємства в цілому: загромадження проїздів і проходів, відсутність міжцехових складів, запиленість і задимленість виробничих приміщень і навколишнього повітряного простору. Найбільш надійним методом боротьби з виробничим травматизмом є чітке знання кожним робітником вимог правил техніки безпеки праці і ретельне їх виконання.

Засоби індивідуального захисту

В умовах ювелірного виробництва засобами індивідуального захисту являються окуляри захисні відкриті, окуляри у вигляді захисної маски з відкидним екраном із прозорої пластмаси, респіратором, фартухи і халати (бавовняні, грубошерсті й прорезинені), рукавиці (бавовняні й прорезинені), спецвзуття (гумові чоботи).

Для надання першої допомоги безпосередньо на робочому місці повинні бути аптечки в кожному секторі цеху з набором бинтів перев’язочних, йоду, перекису водню, крапель серцевих та інших медикаментів.

Надання першої медичної допомоги

При нещасних випадках і гострих захворюваннях в організмі людини відбуваються різкі зміни, що загрожують життю. При цьому нерідко життя людини залежить і від того, як швидко йому буде надана перша долікарська допомога. З цією метою на підприємствах, в цехах повинні бути організовані медичні пости, які мають в своєму розпорядженні всі необхідні перев’язочні матеріали й інвентар (шини, ноші, джгути і т. п.). Медичний працівник при навчанні працівників повинен акцентувати увагу на різноманітності прийомі надання допомоги і самодопомоги в залежності від виду отриманих постраждалим травм.

При електротравмах необхідно негайно припинити дію струму, вимкнувши його з допомогою рубильника, вимикача, викрутивши пробки, обірвавши привід, знявши привід з постраждалого з допомогою резинових рукавиць, килимка, сухої дерев’яної дошки, палки (до постраждалого, який знаходиться під дією струму, не можна доторкатися незахищеними руками); після цього треба негайно провести штучне дихання, масаж серця і транспортувати постраждалого в лікувальний заклад.

При хімічних опіках концентрованими кислотами (крім сірчаної) необхідно негайно промити місце опіку струєю холодної води, мильною водою або розчином соди; опіки лугом спочатку промивають струєю холодної води, а потім 2 % розчином оцтової або лимонної кислоти.

При термічних опіках треба негайно ліквідувати дію високої температури на постраждалого, а потім по можливості швидше закрити місця опіку стерильним матеріалом або чистою бавовняною тканиною, змоченою спиртом; ні в якому разі не можна змазувати місця опіку жирами; після надання першої допомоги постраждалого треба транспортувати в лікувальний заклад.

При отруєнні чадним газом треба вивести постраждалого із загазованої зони, провести штучне дихання, розтирання тіла і відправити постраждалого в медичний заклад.

При механічних пошкодженнях (ударах, розтяжках, розривах зв'язок і м’язів, вивихах) треба негайно привести постраждалий орган в стан спокою, наклавши пов’язку чи шину, і відправити постраждалого в медичний заклад. При зовнішній кровотечі необхідно негайно зупинити кровотечу (з допомогою тугої пов’язки, притисканням артерії пальцем, фіксуванням кінцівок в положенні максимального згинання чи розгинання) і терміново транспортувати постраждалого в лікарню.

Висновок

В сьомому класі одна моя подруга навчила мене плести с бісеру і з того часу я зробив дуже багато виробів: сережки,браслети, різні фігурки, і т.д,але основну частину моїх виробів складали жіночі прикраси .В дев´ятому класі я ще не знав на кого я хочу вивчитись, але я не міг пройти повз ювелірні магазини,мені дуже хотілось роздивитися всі ті чудові вироби які роблять уже не з бісеру ,а з металу . Адже з металу можна зробити набагато більше і краще ніж з бісеру .І в 11 класі коли я задумався на кого мені хочеться піти, я вирішив стати ювеліром.

Перелік літературних джерел

1. Э. Бреполь “Теория и практика ювелирного дела”. Ленинград, “Машиностроение” (Ленинградское отделение), 1977

2. Новиков В. П., Павлов В. С. Ручное изготовление ювелирных украшений

Л. Издательство “Политехника”, Ленинград, 1991

3. МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ «ДЕРЖАВНИЙ гемологічний центр України» ­ Як оцінювати коштовності з дорогоцінних каменів і металів». – Київ ТОВ «АЛМА», 2002

4. В.И. Марченков – Ювелирное дело. – Москва «Высшая школа», 1992

5. Дэвид Беннетт и Даниела Маскетти. Ювелирное искусство. Испания. Издательство АРТ-РОДНИК, 2005

6. Карел Тойбол Ювелирное дело. – Москва «Легкая и пищевая промышленность» , 1982

7. Конспект з спецтехнології

8. Конспект з матеріалознавства

9. Конспект з охорони праці