
- •Лекція 6 Рух води у ґрунті. Водний режим і водний баланс ґрунту
- •6.1. Рух води в ґрунті
- •6.1.1. Рух води у насиченому вологою ґрунті (фільтрація).
- •Класифікаційні градації коефіцієнтів фільтрації ґрунту
- •6.1.2. Водопроникність ґрунту. Вбирання (інфільтрація) води в ґрунт.
- •Протягом експерименту
- •6.1.3. Рух води у ненасиченому вологою ґрунті.
- •6.1.4. Рух води в системі “ґрунт – рослина – атмосфера”. Транспірація
- •6.2. Водний режим ґрунту
- •6.3. Водний баланс ґрунту
6.1.2. Водопроникність ґрунту. Вбирання (інфільтрація) води в ґрунт.
Якщо на поверхні ґрунту в природних умовах встановити і злегка заглибити циліндр, залити його водою, то можна розрахувати, яка кількість води поглинеться в ґрунт за визначений проміжок часу (рис. 6.2, а). Спочатку вода буде швидко поглинатись ґрунтом, а потім потік води стабілізується (рис. 6.2, б). Початкова стадія швидкого проникнення води у ненасичений вологою ґрунт при деякому гідравлічному тиску називається вбиранням, або інфільтрацією. Потім у міру насичення всього шпарового простору ґрунту водою потік стабілізується. Наступає стадія руху води у насиченому ґрунті – стадія фільтрації. Отже, вбирання – переміщення вільної води у ненасичений вологою ґрунт – перша стадія водопроникності. Друга стадія водопроникності – рух води у насиченому вологою ґрунті – фільтрація. Але в будь-який момент часу ми можемо розрахувати потік вологи у ґрунт як кількість води (Q, см3), яка пройшла в ґрунт за одиницю часу (t, хв) через одиницю площі експериментального циліндра (S, см2):
qw = Q/St [см/хв]
Для відповідних стадій цей потік буде дорівнювати коефіцієнту вбирання (Квбир) і коефіцієнту фільтрації (Кф), так як градієнт гідравлічного тиску близький до одиниці. Вони двоє будуть мати ту саму розмірність, що і потік вологи qw. Як правило, Квбир значно більший Кф (рис. 6.2, б).
Рис 6.2. Циліндр для визначення водопроникності ґрунту (а) і вимірювання швидкості водопроникності, що відображає дві стадії процесу водопроникності – вбирання і фільтрацію (б)
Крім цього, при розрахунку Квбир слід вказувати, у який момент часу процесу водопроникності він був розрахований. А ось Кф є стабільною величиною, що відображає основні властивості ґрунту. Тому рекомендується визначати цю величину, саме величина Кф і використовується при різних гідрологічних розрахунках.
Вбирання води [см/доб, м/доб, мм/год] – це початкова стадія водопроникності (інфільтрації) води, тобто це поступлення вологи у ненасичений водою ґрунт під дією градієнтів сорбційних і капілярних сил та гідравлічного тиску. Як правило, розглядають вбирання води з поверхні ґрунту. Характеризують коефіцієнтом вбирання Квбир – аналогом коефіцієнта фільтрації Кф, вказуючи, у який час від початку експерименту він визначений.
Водопроникність – процес надходження води у ґрунт при визначеному тиску, який включає стадію вбирання (інфільтрацію) – проникнення води у ненасичений вологою ґрунт і наступну стадію фільтрації – рух води у насиченому вологою ґрунті.
Інфільтрація – синонім терміну вбирання.
За коефіцієнтом вбирання різні ґрунти класифікують наступним чином (табл. 6.3).
Таблиця 6.3
Класифікація Н. А. Качинського за вбиранням (см/доб) для важко- і середньосуглинкових ґрунтів
Коефіцієнт вбирання (в 1-шу годину визначення) |
|
< 70 |
Незадовільна |
70-150 |
Задовільна |
150-250 |
Добра |
250-1000 |
Найкраща |
> 1000 |
Надмірно висока |
Розрізняють сумарне (інтегральне, кумулятивне) вбирання і швидкість вбирання. Сумарне вбирання (Q, см водного шару) – це кумулятивна кількість ввібраної води від початку експерименту до визначеного часу. Наприклад, за першу годину експерименту кількість ввібраної у ґрунт води становила 2,5 см, тобто сумарне вбирання до того часу досягло 2,5 см водного шару; до кінця другої години ввібралось вже 4 см, тобто сумарне вбирання досягло 4 см водного шару, і т. д. А швидкість вбирання – це кількість води, яка проникає через одиницю площі за одиницю часу [см/доб, мм/хв і ін.]. Наприклад, швидкість вбирання у першу годину становила 2,5 см/год, а в другу – 2,0 см/год. На рис. 6.3 представлені графіки залежності сумарного вбирання і швидкості вбирання протягом експерименту з вивчення вбирання.
Рис. 6.3. Зміни сумарного вбирання (Q) і швидкості вбирання (qw)