Комплексна судова медико-психологічна експертиза.
Предметом судово-психологічної експертизи є вивчення конкретних процесів, властивостей, станів і механізмів психічної діяльності людини, що мають значення для встановлення істини у кримінальній справі.
Об'єктом судово-психологічної експертизи є психічна діяльність здорової людини.
У центрі дослідження завжди перебуває особистість підекспертного (обвинувачуваного, потерпілого, свідка).
Судово-психологічна експертиза некомпетентна вирішувати питання юридичного змісту - визначати достовірність показань, мотиви і цілі злочинного діяння, встановлювати форму вини і т. п.
Експертом-психологом може бути призначений тільки фахівець, який має вищу психологічне або медичну освіту. Відмова від проведення експертизи повинен бути прийнятий, якщо поставлені перед експертизою питання не відповідають професійної спеціалізації даної особи.
Права і обов'язки експерта-психолога ті ж, що і права і обов'язки всіх судових експертів - вони визначені законом. У своїй пізнавальній діяльності експерт самостійний і незалежний.
При дослідженні так званих пограничних станів (олігофренії, інфантилізму, акцентуацій характеру, психопатії) здійснюється комплексна психолого-психіатрична експертиза. Для дослідження впливу соматичних (тілесних) захворювань на психічний стан індивіда призначається комплексна медико-психологічна експертиза.
До компетенції судово-психологічної експертизи належать:
- Встановлення спроможності неповнолітніх обвинувачених, що мають ознаки відставання в психічному розвитку, повністю усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними;
- Встановлення здатності обвинувачених, потерпілих та свідків адекватно сприймати що мають значення для справи обставини і давати про них правильні показання;
- Встановлення здатності потерпілих у справах про згвалтувань (у тому числі малолітніх і неповнолітніх) правильно розуміти характер і значення скоєних з ними дій і чинити опір;
- Встановлення наявності чи відсутності у підекспертного в момент вчинення злочину стану афекту чи інших непатологічних емоційних станів (сильного страху, депресії, емоційного стресу, фрустрації), здатних істотно впливати на його свідомість і діяльність;
- Встановлення наявності у особи, імовірно покінчив життя самогубством, в період, що передував його смерті, психічного стану, що призводять до самогубства, та визначення можливих причин виникнення цього стану;
- Встановлення провідних мотивів у поведінці людини і мотивації окремих вчинків як важливих психологічних обставин, що характеризують особу;
- Установлення індивідуально-психологічних особливостей підекспертного, здатних істотно вплинути на його поведінку і на формування у нього наміру вчинити злочин;
- Встановлення структури злочинної групи на основі наявних даних про психологічні особливості особистості її учасників, які дозволяють займати лідируюче або яке-небудь інше положення в групі.
Література
Брусилівський А.Є. Судово-психологічна експертиза. Предмет, методика і межі. Харків, 1929.
Гришина Є.П. Перспективи використання спеціальних знань психолога в кримінальному судочинстві / / Російський слідчий. 2005. № 7. С. 38-40.
Коченов М. М. Судово-психологічна експертиза. М., 1977; Введення в судово-психологічну експертизу. М., 1980.
Мамайчук І.І. Експертиза особистості в судово-слідчій практиці: Навчальний посібник. СПб., 2002.
Бандурка А.М., Бочарова С.П., Землянская Е.В. Юридическая психология: Учебник. – Харьков: Изд-во Нац. ун-та внутр. дел, 2002. –