Види комплексних експертиз за участю психолога
3.1Комплексна судова психолого-психіатрична експертиза.
Цей вид судових експертиз зачіпає прикордонні між психологією і психіатрією проблеми. Все коло питань, що входять до компетенції комплексної психо-лого-психіатричної експертизи, визначити важко, але про деякі з них можна говорити з достатньою визначеністю: експертизи емоційних станів; індивідуально-психологічних особливостей особистості; неповнолітніх обвинувачених і потерпілих; псіхопатичних особистостей і хворих олігофренією.
У компетенцію комплексної психолого-психіатричної експертизи також повинно входити визначення афективного стану в момент здійснення правопорушення, відмежування фізіологогічного афекту від патологічного.
До компетенції комплексної психолого-психіатричної експертизи відноситься і питання визначення індивідуально-психологічних особливостей особистості (підвищеної сугестивності, схильності до фантазування, індивідуальних особливостей емоційної сфери мислення, сприйняття, пам'яті), які значно розрізняються і у здорових, але особливо можуть бути яскраво вираженими в осіб з різноманітного роду аномаліями, виявлення яких вимагає не тільки психологічних, але і психіатричних знань і інтеграції тих і інших.
При цьому мова йде не про оцінку достовірності показань, а про ін-дивідуально-психологічні особливості особистості, які залежать не тільки від вроджених якостей, своєрідності будови органів чуття, особливостей характеру, темпераменту, але також і від загального рівня розвитку, інтересів, нахилів, професії і т.д.
3.2 Комплексна судова психолого-лінгвістична експертиза .
Ще на початку нашого століття робилися спроби створити судово-психологічну експертизу документів (А.Е.Брусіловскій). Багато хто з видатних вітчизняних юристів гаряче підтримували ідею створення цього виду експертизи (А.Ф.Коні, Е.Бурінскій, С. М. Потапов та ін.) В історії криміналістики відомі приклади проведення судово-психологічних експертиз документів (В. Штерн, Ж.Варендонк). Однак застосовувані синтетичний та ана-літичний методи аналізу документів відрізнялися крайнім суб'єктвізмом, тому укладення цих експертиз були не надто переконливими. Досить тривалий час судово-психологічні експертизи, і в тому числі експертизи документів, практично не проводилися. Однак криміналісти постійно підкреслювали необхідність ком-комплексного вивчення письмової мови (документів), відзначаючи при цьому дві сторони: графічне виконання тексту та його зміст.
В даний час основою криміналістичних досліджень листів є судове почеркознавство. І хоча досягнення в теоретизації, методичному та практичному аспектах судового почерковознавстві значні, все ж ця область досліджень не вичерпує всіх можливостей аналізу письмового документа. Саме тому експерти-криміналісти звертаються до досліджень в області таких наук, як психологія, філологія, літературознавство (текстологія), психолінгвістика.
Останнім часом цілком справедливо дослідження письмен-ної мови пов'язують з авторознавчої експертизою, що засноване на поділі понять «автор» і «виконавець» документа. Безперечно, що тільки аналіз писемного мовлення дозволяє встановити «автора», тоді як аналіз почерку дає підстави для ідентифікації «виконавця».
Необхідно відзначити, що аналіз писемного мовлення відкриває більш широкі можливості, ніж тільки встановлення авторства анонімного тексту. Інформація неидентификационного характеру, отримана шляхом аналізу ознак письмової мови, включає комплекс характеристик, більша частина яких відноситься до психічного, соматичного стану автора, його соціальному та демографічному статусу і т.д., на це вказують і фахівці-почеркознавці, наприклад Л.Є. Ароцкер, С.М.Вул та ін
Встановлювані ознаки мови психолінгвісти групують наступним чином:
- Звукові особливості (для усного мовлення);
- Семантико-граматичні (побудова фраз, вибір слів, міра виразності, правильності, організованості тексту);
- Категоріальні (вікові, соціальні, професійні, національні);
У промові можуть виявлятися психічні захворювання і хворобливі стани психіки.