2 “Оцінка варіантів розміщення виробництва”

Оцінка варіантів розміщення виробництва проводиться кількома методами:

а) аналіз обсягів і затрат з точки зору розміщення;

б) рейтинг факторів;

в) метод центру тяжіння.

а)

Процедура аналізу витрат-обсягів-прибутку з точки зору розміщення включає такі кроки:

1. Визначити постійні і змінні витрати, пов'язані з кожним варіантом роз­міщення заводу.

2. Побудувати на графіку прямі загальних витрат для всіх варіантів роз­міщення.

3. Визначити, який з варіантів має самі низькі загальні втирати для очікуваного рівня випуску.

.

б)

Для розробки рейтингу факторій використовується наступна процедура:

1. Визначити релевантні фактори.

2. Визначити значимість кожного фактора, яка показує його відносну важли­вість стосовно інших факторів (як правило, загальна сума значень дорівнює 1,0).

3. Вибрати загальну шкалу для всіх факторів (наприклад від 0 до 100).

4. Оцінити кожен варіант розміщення.

5. Помножити значення фактора на кількість його балів і визначити сума­рний результат для кожного варіанта розміщення.

6. Вибрати варіант, який має найбільшу кількість балів.

в)

Метод центру тяжіння використовується для визначення оптимального місця для розподільного центру, який зведе до мінімуму витрати обігу. Метод включає використання карти, яка показує розміщення адресатів. Карта повинна бути точною, з дотриманням масштабу. Для цього використовують систему координат.

1. Якщо кількості, які будуть відправленні кожному адресату, рівні, то ко­ординати центру тяжіння (розміщення розподільного центру) визначаються як середні координати х і у, тобто

, , (6)

де – координата х центру тяжіння;

– координата у центру тяжіння;

x_і – координата х адресата і;

у_і – координата у адресата і,

n – кількість адресатів.

2. Якщо кількість відправлених одиниць для кожного адресата різна, то координати центру шукають як середньозважені, з коефіцієнтами, рівними відправленим кількостям, тобто:

, , (7)

де – координата х центру тяжіння;

– координата у центру тяжіння;

x_і – координата х адресата і;

у_і – координата у адресата і,

n – кількість адресатів,.

Q_i - кількість продукції, відправлена адресату і

3. “Аbc/xyz-аналіз”

Алгоритм ABC/XYZ-аналізу:

1. Визначення концентраційної ознаки АВС-класифікації. За таку ознаку можна прийняти обсяг продажу кожної позиції асортименту збуту, прибуток з кожної позиції тощо.

Визначення ABC-періоду та XYZ-періоду обрахунку. З метою виявлення сезонної складової період обрахунку доцільно приймати: годину (ABC-період) протягом дня (XYZ-період), день (ABC-період) протягом тижня (XYZ-період), місяць (ABC-період) протягом року (XYZ-період).

2. Розрахунок абсолютної та відносної вартісної оцінки кожної асортиментної позиції.

3. Ранжування асортименту в порядку зменшення відносної вартісної оцінки та розрахунок просумованої (акумульованої) вартісної оцінки на рівні кожного рангу (позиції).

5. Прийняття граничних значень відносних просумованих вартісних оцінок стосовно кожної з груп А, В і С та розрахунок відносних кількісних оцінок асорти­менту.

6. Принциповий поділ позицій асортименту на групи А, В і С, побудова кривої концентрації Лоренса та еконо­мічна інтерпретація причин і наслідків.

7. Проведення ABC-аналізу протягом XYZ-періоду. Якщо ABC-аналіз здійснювався за результатами збутової діяльності за місяць, то досягнення мети XYZ-аналізу вимагає проведення ABC-аналізу як мінімум для послідовних 12-ти місяців.

8. Розрахунок динамічної характеристики кожної позиції асортименту як відносне відхилення вартісної, оцінки. Для цього можна використати відношення середньоквадратичного відхилення вартісної оцінки за XYZ-період до середньої вартісної оцінки за АВС-період.

9. Ранжування асортименту в порядку зростання відносного відхилення вартісної оцінки.

10. Прийняття граничних значень показника віднос­ного відхилення вартісної оцінки та поділ асортименту на групи X, Y, Z.

Формування асортиментних груп в збутовій діяльності в координатах ABC/XYZ та інтерпретація отриманих результатів.

Формувати спектр сировини, щодо яких буде проводитись ABC та XYZ-аналіз доцільно в табличній формі. Для проведення ABC-аналізу необхідні розрахунки зводяться в табл. 4

Таблиця 4

Вихідні розрахунки для ABC- аналізу

Сировина	Умовні позна-чення	Ціна, грн./ кг	Річна потре-ба, кг	Річна потре-ба, грн.	Частка в загально-му обсязі (за вартіс-тю), %, Сі	Частка від загальної кількості, %, Ni

Для визначення категорій А, В чи С доцільно скористатися коефіцієнтом варіації, для цього необхідно впорядкувати дані табл. 4 в порядку спадання (за вартістю) та визначити кумулятивну суму. Результати узагальнюються в табл. 5.

Таблиця 5

Зведені розрахунки для ABC- аналізу

№ п/п	Сиро-вина	Річна потреба грн.	Річна потреба, кг	Частка (за вартістю) в загальному обсязі, %		Частка від загальної кількості, %
				%	сума %	%	сума %

Коефіцієнт варіації розраховуємо за формулою:

, (8)

де – акумульована частка за вартістю в загальному обсязі, %;

– акумульована частка за вартістю в загальному обсязі попередньої групи, % (для групи А приймаємо значення 0);

– акумульована частка від загальної кількості, %;

– акумульована частка від загальної кількості попередньої групи, % (для групи А приймаємо значення 0).

Діапазон змін коефіцієнта варіації для різних категорій:

- для групи A: V≥3;

- длягрупиВ:0,7≤V<3;

- для групи С: V<0,7.

Зводимо дані розрахунків в таблицю 6.

Таблиця 6

АВС-аналіз

№ п/п	Сировина	Показник	Значення показника	Категорії

Для XYZ-аналізу використовують прийняту класифікацію:

• група X – майже стабільне споживання, несталість випадкова (менша 20%), тижнева передбачуваність споживання напівфабрикатів становить більше 95%;

• група Y – споживання напівфабрикатів характеризується сильною нестабільністю, несталість споживання коливається в межах 20-50% щомісячно, тижнева передбачуваність споживання становить не менше 70%;

• група Z – стохастичне споживання, несталість споживання сягає більше 50% щомісяця, тижнева передбачуваність споживання напівфабрикатів менша 70%;

При використанні XYZ-аналізу рекомендовано користуватись такими оцінками: - група X – 9-10 балів; - група Y – 4-8 балів; - група Z – 1 -3 бали.

Інтеграція ABC та XYZ-аналізу подається у таблиці 7.

Таблиця 7

Інтеграція ABC та XYZ-аналізу методами матричного подання інтегрованого ABC та XYZ-аналізу.

№п/п	Сировини	Умовні позначення	Оцінка сталостей споживання, бали	Рекомендовані групи
				ABC	XYZ

Наступним кроком є побудова матриці ABC/XYZ-аналізу, яка дозволяє визначити доцільність використання постачання «точно в термін» (таблиця 8)

Таблиця 8

Матриця ABC-XYZ-аналізу

	X	Y	Z
A
B
C

*

– область постачання «точно в термін»

Висновки (1-2 сторінки) містять загальний аналіз отриманих результатів розрахунково-графічної роботи.