- •1. Зміст, суб’єкти та об’єкти мф. Види фінансових відносин на місцевому рівні.
- •2. Роль місцевих фінансів в соціально-економічному розвитку держави
- •3. Функції мф та їх дискусійні аспекти
- •4. Територіальна громада як первинний суб’єкт мс, їх повноваження в системі мф
- •5.Правове регламентування мф та шляхи його вдосконалення
- •6. Поняття, склад та джерела мфр
- •7. Методи мобілізації мфр та чинники, що впливають на їх обсяг
- •8. Фінансова незалежність мс, її складові та вимірювання
- •9. Комунальний кредит і його форми в Україні. Місцевий борг
- •10. Види місцевих запозичень в Україні та їх характеристика.
- •11. Порядок випуску, обігу та погашення облігацій місцевих позик.
- •12.Цільові фонди органів мс та проблематика їх формування в Україні
- •13. Місцеві податки і збори в Україні
- •14. Стан місцевого оподаткування в Україні та шляхи його вдосконалення
- •15. Характеристика основних видів місцевих податків і зборів в Україні
- •16.Економічний зміст та складові частини місцевих бюджетів, їх характеристика. Дефіцит мб та його покриття.
- •17. Склад, структура та роль місцевих бюджетів в соціально-економічному розвитку держави
- •18. Економічний зміст та класифікація доходів мб
- •19. Призначення та склад доходів кошика №1
- •20. Призначення та склад доходів кошика №2
- •21. Економічний зміст та класифікація видатків мб
- •22.Характеристика видатків, що враховуються при визначення міжбюджетних трансфертів та їх розподіл між видатками мб
- •23. Призначення та склад видатків, що не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів
- •24. Бюджетний процес на місцевому рівні та його стадії. Бюджетний календар складання та затвердження мб
- •Бюджетний календар
- •25. Складання проекту мб та його затвердження
- •26. Виконання мб та звітність про виконання
- •27. Повноваження учасників бюджетного процесу на місцевому рівні
- •28. Основні завдання та компетенція мфо у галузі місцевих фінансів
- •29. Міжнародні стандарти організації мф. Європейська хартія мс
- •30. Проблеми зміцнення доходної бази місцевих бюджетів
- •31. Зміст, принципи та методи бюджетного планування
- •32. Кошторисне планування видатків установ, які утримуються з місцевих бюджетів
- •33. Методи планування показників місцевих бюджетів та їх зміст
- •34. Застосування нормативного методу у бюджетному плануванні
- •35. Програмно-цільовий метод планування бюджету та його показники
- •36. Об`єктивна необхідність та організація фінансового вирівнювання в Україні
- •37. Суть, завдання та інструменти міжбюджетних відносин
- •38. Зміст та завдання бюджетного регулювання. Види бюджетного регулювання та їх характеристика
- •39. Методи бюджетного регулювання
- •40. Міжбюджетні трансферти та їх види в Україні
- •41. Субвенції місцевим бюджетам та їх характеристика
- •42. Порядок розрахунку обсягів дотацій вирівнювання місцевим бюджетам
- •43. Формула розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів та розрахунок її показників
- •44. Упраління місцевими фінансами: суть, суб’єкти, складові та види
- •45. Аналіз виконання місцевого бюджету за до ходами і видатками. Внесення змін до бюджетних призначень.
- •46. Організація фінансового контролю на місцевому рівні
- •47. Принципи, форми та методи фінансового контролю
- •48. Оцінка фінансового стану місцевого бюджету
- •49. Громадські послуги, їх зміст та особливості надання на місцевому рівні
- •50. Місцеве господарство та його роль у місцевих фінансах
- •51. Види комунальних підприємств та особливості їх фінансування
- •52. Формування доходів та видатків підприємств житлового господарства
- •53. Фінанси підприємств комунального господарства
- •54. Особливості фінансів транспортних комунальних підприємств
- •55. Бюджетний унітаризм та бюджетний федералізм як форми організації міжбюджетних відносин
- •56. Проблеми міжбюджетних відносин в Україні та шляхи їх вирішення
- •57. Казначейське обсуговуваня місцевих бюджетів
- •58. Основи організації фінансів місцевих органів влади у зарубіжних країнах
- •60. Основні теорії місцевого самоврядування у світовій економічній науці
- •59. Ідейні засади функціонування місцевих фінансів
58. Основи організації фінансів місцевих органів влади у зарубіжних країнах
Так, у Франції в рамках регіону органом управління є префект республіки, що призначається урядовим декретом і представляє уряд і його членів у відносинах із населенням. До його компетенції входять питання фінансів, безпеки, освіти тощо.
У деяких країнах, наприклад у Великобританії, питання місцевого самоврядування та управління регулюються нормами адміністративного, а не конституційного права. У більшості країн основні положення про управління на місцях містяться в конституціях і традиційно розглядаються в науці конституційного права, хоча в деяких постсоціалістичних країнах та інших державах виокремлюється особлива галузь і наука муніципального права. У ФРН в основу бюджетного господарства федерації та земель покладено п'ятирічне фінансове планування. Це встановлено законом від 8 червня 1967 року про сприяння стабільності та економічному зростанню. Згідно із законом першим плановим роком фінансового планування є поточний бюджетний рік. Особливістю бюджетного планування в зарубіжних країнах є те, що фінансовий рік місцевих органів влади і фінансовий рік центрального уряду не збігаються за часом. Це дає можливість місцевим органам влади в процесі бюджетного планування мати повну інформацію про розміри фінансової допомоги центрального уряду. Так, наприклад, у США фінансовий рік центрального уряду охоплює період з 1 жовтня до 30 серпня, а кожен місцевий орган влади самостійно встановлює межі власного фінансового року. У Франції бюджет центрального уряду має бути обов'язково прийнято до 31 грудня поточного року, а бюджет комуни – до 31 березня бюджетного року.
60. Основні теорії місцевого самоврядування у світовій економічній науці
Головним положенням децентралізаційної теорії було обгрунтування поділу адміністративних справ на такі, які є наслідком самоврядування, і на справи державні, делеговані общинам. Ця теорія поширилася в Європі й безпосередньо впливала на формування науки про вільність общин у Німеччині, теоретичні витоки якої слід шукати в теорії "природного права". .
Природне право - це поняття, дуже поширене у сфері політики та права. Воно означає сукупність принципів, правил, норм, цінностей, які диктуються природою людини і тим самим с незалежними від конкретних соціальних умов і держави. Теорія вольності общин створила належне підґрунтя для виникнення громадської теорії місцевого самоврядування, згідно з якою місцеві самоврядні органи мають самостійне право на існування, займаються справами, які їм притаманні та невід'ємні. Це право тлумачилося як наслідок із вихідного положення теорії про те, що общини не створені державою, а лише визнані нею і тому володіють колом справ, які їм належали до появи держави; такі справи держава не делегувала общинам, а визнавала їх . Ідеї державницької теорії місцевого самоврядування мали багато в чому протилежний характер порівнянно із громадсько-господарською теорією. Згідно з цією теорією, яка, до речі, має дуже багато прихильників як серед вітчизняних, так і серед зарубіжних вчених, частина державної влади підлягає децентралізації до рівня територіальних громад та органів, які вони самостійно обирають і створюють . Положення теорії муніципального (общинного) соціалізму були сформульовані в останній чверті ХГХ ст. представниками Фабіанського товариства - англійської реформістської організації, заснованої у 1884 р. Назва товариства походила від імені римського полководця Ш ст. до н.е. Фабія Максима, який у народі був прозваний Повільним за свою вичікувальну тактику, ухиляння від рішучих дій під час війни
Децентралізаційна теорія. Вона відстоювала міцний центра-лізований бюрократичний механізм влади. Її головне положення - об-ґрунтувати поділ адміністративних справ на такі, які є наслідком са-моврядування і на справи державні, делеговані общинам.
Теорія «природного права». Це сукупність принципів, пра-вил, норм, цінностей, які диктуються природою людини і тим са-мим незалежні від конкретних соціальних умов і держави.
Теорія вольності общин. Вона обґрунтовувала такі твер-дження:
община старша від держави, тобто історично виникла пер-шою;
общини не створені державою, а визнані нею;
община є інституцією, рівною державі;
держава існує для общин, а не общини для держави.
Громадська теорія місцевого самоврядування. Вона ви-значала, що общини не створені державою, а нею лише визнані, атому володіють колом справ, які їм належали до появи держави. Такі справи держава не делегувала общинам, а визнала їх.
Державницька теорія місцевого самоврядування. Вона об-ґрунтовувала твердження стосовно того, що органи місцевого са-моврядування - це органи державного управління, які є складо-вою частиною держави і ніяких самостійних справ не можуть ма-ти, при цьому наділені певною правовою, організаційною та фі-нансовою самостійністю.
Теорія муніципального соціалізму. Вона відвертала увагугромадськості від глобальних проблем розвитку країн та зосере-джувала її на місцевому рівні, вважаючи, що саме там можна до-сягти соціального миру й гармонії шляхом поступових змін (наці-оналізації земель, розширення комунальної власності, соціалізаціївиробництва).