48. Оцінка фінансового стану місцевого бюджету

Оцінка фінансового стану бюджету необхідна для:

• виявлення змін у показниках фінансової звітності;

• виявлення факторів, які вплинули на ці показники;

• аналізу кількісних і якісних змін фінансового стану;

• виявлення тенденцій у змінах фінансового стану.

При проведенні оцінки фінансового стану використовують певні методи та інструментарій. Найпоширенішим є метод співставлення, коли фінансові показники на кінець періоду порівнюються з показниками на початок або з плановими. Використовуючи цей метод показники необхідно уточнити з урахуванням інфляційних процесів та їх структурної однорідності. Здійснювати порівняння фактичних показників можна з прогнозними або очікуваними показниками, оскільки це дасть можливість виявити відхилення від прогнозу.

Інший метод – групування, коли показники згруповують для проведення аналітичних розрахунків, виявлення тенденцій та їхнього взаємозв’язку. При застосуванні цього методу визначаються такі показники: частка певного виду доходів або видатків бюджету в загальному обсязі бюджету, частка міжбюджетних трансфертів у доходній частині бюджету, співвідношення показників бюджету між загальним та спеціальним фондами.

Окрім того, як інструментарій проведення оцінки фінансового стану можуть використовуватись фінансові коефіцієнти – відносні показники, що відображають співвідношення абсолютних фінансових показників. Фінансові коефіцієнти використовуються для співставлення показників конкретного місцевого бюджету із відповідними середніми показниками інших місцевих бюджетів із порівнянною чисельністю населення.

Таким чином, оцінка фінансового стану місцевого бюджету є підґрунтям для кращого розуміння поточної фінансової ситуації, показником того, наскільки ефективно здійснюється управління бюджетними ресурсами, та індикатором інвестиційної привабливості для потенційних інвесторів.

Для органів місцевого самоврядування важливо не тільки навчитись реально оцінювати свої майбутні доходи, але і розуміти: ця оцінка встановлює чіткі обмеження видатків бюджету. Щоб це досягнути, необхідно опрацювати внутрішні процедури підготовки та контролю з метою забезпечення вчасного та впорядкованого процесу підготовки проекту бюджету.

49. Громадські послуги, їх зміст та особливості надання на місцевому рівні

50. Місцеве господарство та його роль у місцевих фінансах

Діяльністю підприємств місцевого самоврядування передбачено отримання доходів. До доходів комунальних об'єктів власності відносяться:

• податки, збори та інші обов'язкові платежі від підприємств, організацій і установ комунальної власності;

• надходження дивідендів від участі місцевих рад у статутних фондах суб'єктів підприємницької діяльності;

• від приватизації майна, що знаходиться в комунальній власності;

• плата за оренду цілісних майнових комплексів, які знаходяться у власності місцевих рад;

• плата за гарантії, надані органом місцевого самоврядування;

• надходження від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення (крім державної власності).

Надходження від об'єктів комунальної власності в сукупних доходах місцевих бюджетів України загалом складають невелику частку - від 1 до 4%. Останніми роками спостерігається тенденція до поступового їх зростання. Серед усіх видів надходжень від об'єктів комунальної власності найбільша частка припадає на податок на прибуток комунальних підприємств та надходження від приватизації комунального майна.

Право комунальної власності територіальних громад може виникати на:

• рухоме та нерухоме майно;

• землю;

• природні ресурси;

• об'єкти соціальної інфраструктури (школи, лікарні,поліклініки, дитячі дошкільні заклади);

• культурні, спортивні установи і споруди;

• побутові підприємства;

• житлово-комунальне господарство.

При цьому органи місцевого самоврядування в галузі управління комунальною власністю мають повноваження щодо:

• управління майном комунальної власності;

• установлення порядку та здійснення контролю за використанням прибутків підприємств комунальної власності;

• заслуховування звітів керівників цих підприємств;

• підготовки пропозицій щодо відчуження комунального майна, місцевих програм приватизації та переліку об'єктів, які не підлягають приватизації