29. Міжнародні стандарти організації мф. Європейська хартія мс

Україна як суверенна держава стала у 1995 р. членом Ради Європи. Таким чином, вона взяла на себе зобов'язання будувати місцеві фінанси відповідно до міжнародних стандартів їх організації. Такі стандарти с важливою складовою вчення про місцеві фінанси

Європейська хартія про місцеве самоврядування (прийнята у жовтні 1985 р.)

І .Органи місцевого самоврядування мають право в межах загальнодержавної економічної політики вільно розпоряджатися достатніми власними коштами (місцеві органи влади не може бути позбавлено свободи визначати першочергові витрати)

2.Фінансові ресурси органів місцевого самоврядування потрібно визначати відповідно до компетенцій, передбачених Конституцією та законом

З.Хоча б частина фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування має надходити за рахунок місцевих зборів чи податків, ставки яких ці органи визначають у межах закону

4.Фінансові системи, які забезпечують надходження фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування, мають бути достатньо різноманітними і гнучкими для збереження відповідності реальним витратам при здійсненні їхніх повноважень

5,Встановлюється необхідність запровадження процедур фінансового вирівнювання чи еквівалентних заходів, призначених для коригування наслідків нерівномірного розподілу потенційних джерел фінансування, а також їхнього фінансового тягаря для захисту фінансово слабких органів місцевого самоврядування

б. Встановлюється необхідність відповідним чином погоджувати з органами самоврядування виділення їм перерозподілюваних коштів

7. По можливості, субсидії, які надаються органам місцевого самоврядування, не можуть призначатися для фінансування певних проектів

8. 3 метою фінансування інвестицій органи місцевого самоврядування мають право на доступ до внутрішнього ринку позичкового капіталу

Всесвітня декларація місцевого самоврядування (Вересень 1985 р.)Аналогічні до основних принципів Європейської хартії про місцеве самоврядування. Декларація про принципи місцевого самоврядування в країнах СНД(1993 р.)

1.Органи місцевого самоврядування мають право на матеріально-фінансові ресурси, що відповідають їхнім повноваженням, а також достатні, щоб забезпечувати державні соціальні стандарти для населення

2.Встановлюється право представницького органу місцевого самоврядування самостійно приймати місцевий бюджет 3. Існує необхідність фінансового вирівнювання

Європейська хартія міст та Європейська декларація прав міст (1992 р.)

1.Місцеві органи влади зобов'язані забезпечувати економічний розвиток своїх регіонів 2.Економічний і соціальний розвиток взаємопов'язані

3. Місто в економічному і соціальному плані є частиною свого регіону

4. Економічне зростання та розвиток залежать від інфраструктури, достатньої для організації, підтримки і розвитку такого зростання

5.Співробітництво між приватним і державним секторами є важливим компонентом у міському економічному зростанні та розвитку

30. Проблеми зміцнення доходної бази місцевих бюджетів

Місцеві бюджети концентрують потоки бюджетних коштів певного населеного пункту, району чи області. Через них здійснюється перерозподіл бюджетних коштів з метою виконання бюджетних зобов'язань, визначених законодавством, зокрема надання соціальних благ та послуг населенню. Через видаткову частину місцевих бюджетів перерозподіляється близько 7% ВВП. Від того, наскільки стабільним і ефективним є процес формування і виконання бюджету, від наповненості доходної частини місцевих бюджетів залежить розвиток соціальної сфери і місцевого господарства.

Обсяг доходів місцевих бюджетів (загальний і спеціальний фонди) на 2008 рік складає 60,7 млрд. грн., або 24,6% зведеного бюджету України. Питома вага доходів загального фонду місцевих бюджетів у загальному фонді зведеного бюджету зросла на 1,6%, склавши 25,3%, і є найбільшою за останні чотири роки.

На 2008 рік обсяг доходів місцевих бюджетів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, збільшився на 10,5 млрд. грн., або на 30% у порівнянні з відповідним показником 2007 року та становить 44,1 млрд. грн.

Що стосується джерел наповнення місцевих бюджетів, то найбільш вагомим джерелом наповнення місцевих бюджетів є податок з доходів фізичних осіб. Наступними за величиною бюджетоутворювальними джерелами є плата за землю та податок на прибуток підприємств комунальної форми власності.

Сучасний стан місцевих бюджетів України характеризується низькою часткою дохідних джерел, які не враховуються при розрахунку обсягів міжбюджетних трансфертів і якими місцеві органи влади можуть розпоряджатися самостійно, виходячи з пріоритетів розвитку адміністративно-територіальної одиниці. На частку доходів, які не враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів зросли у порівнянні з поточним роком на 1,7 млрд. грн., або на 39,7%. У цій групі доходів найбільша питома вага належить податку з доходів фізичних осіб і єдиному податку. Згідно з Бюджетним кодексом до доходів міст республіканського та обласного значення зараховується 75% від загального обсягу податку на доходи фізичних осіб. Отже, зусилля місцевих органів влади з поліпшення економічної ситуації в адміністративно-територіальних одиницях, яке призводить до підвищення зайнятості та відповідно збільшення надходження даного виду податку до місцевого бюджету, призводить насправді до зниження дотації вирівнювання або збільшення суми коштів, що мають бути перераховані з місцевого бюджету до державного бюджету.

Це відбувається внаслідок того, що трансферти розраховуються як різниця між прогнозною сумою доходів та витрат місцевого бюджету, скоригованою на коефіцієнт вирівнювання. Згідно з чинною формулою міжбюджетних трансфертів, перевищення доходів місцевих бюджетів над витратами призводить до збільшення вилучень до державного бюджету, а це знижує зацікавленість місцевих органів влади у формування жорстких бюджетних обмежень, нарощуванні податкового потенціалу територіальної одиниці. Часткова компенсація таких вилучень здійснюється за рахунок надання субвенцій і дотацій вирівнювання. Незважаючи на те, що вибір напрямів використання дотацій вирівнювання може визначатися місцевими органами влади самостійно, на їхнє рішення істотно впливає необхідність забезпечення бюджетних програм по фінансуванню благ і послуг, що надаються за рішенням центральних органів влади. Також треба зазначити, що у місцевих бюджетах залишається лише 10% від суми приросту доходів. Таким чином, методологія формування міжбюджетних трансфертів призводить до того, що зусилля органів місцевого самоврядування з поліпшення економічної ситуації не можуть вирішити проблеми місцевого бюджету.

Як підтверджує практика, для України залишаються актуальними проблеми методології формування міжбюджетних трансфертів та розширення дохідної бази місцевих бюджетів. Існує також проблема значної регіональної диференціації доходів та видатків місцевих бюджетів разом із трансфертами як загалом, так і у розрахунку на одну особу наявного населення.

Така ситуація має декілька причин: незначна у кількісному виразі доходна база на місцях; відсутність чіткого законодавчо закріпленого рівня децентралізації фіскальної системи - питомої ваги місцевих бюджетів у зведеному бюджеті, розподілу повноважень щодо фінансування витрат між рівнями влади, розподілу доходів між видами бюджетів, до якого Україна ще має прийти; диференціація доходів та видатків у розрізі регіонів спричинена недосконалими механізмами перерозподілу бюджетних ресурсів і мінливістю законодавчої бази.

Отже, місцеві бюджети мають велике значення як інструмент перерозподілу бюджетних коштів з метою виконання бюджетних зобов'язань, визначених законодавством. Однак ефективному функціонуванню цього інструменту перешкоджає ряд проблем, вирішення яких дасть поштовх розвитку соціальній сфері та місцевому господарству.