6 Приклад виконання одз

Зробити розрахунок такелажного оснащення при підйомі колонного апарату вагою Q = 800000 н на фундамент. Розміри апарата наведені на рисунку 5.Апарат піднімається одним поліспастом через зрівняльну траверсу зі стропуванням до монтажних штуцерів.

Необхідно:

- розробити схему монтажу апарата;

- знайти центр ваги апарата;

- зробити розрахунки монтажних штуцерів, вантажопідйомних канатів (стропів) і зрівняльної монтажної траверси.

1 Розробка схеми застосування вантажозахватних пристроїв

Згідно вихідних даних ми маємо встановити на фундамент апарат колонного типу використовуючи при цьому монтажні штуцери, сталеві канати (стропи) і зрівняльну траверсу. У даному випадку доцільно виконувати вертикальний підйом апарата за два монтажні штуцери при допомозі двопроменевої зрівняльної траверси. Схема монтажу апарата показана на рисунку 6.

2 Визначення координат центра ваги апарата

Вважаємо, що вага апарата розподілена по об'єму рівномірно. Розбиваємо апарат на три блоки.

Об'єм нижньої частини апарата:

,

Де D- діаметр нижньої частини апарата;

h₁- висота нижньої частини апарата.

Рисунок 5 - Ескіз апарата

Об'єм конічної частини:

де h₂ – висота конуса;

d - діаметр вершини конуса;

D – діаметр основи конуса.

Рисунок 6 - Схема вантажозахватних пристроїв

1 - нижній блок вантажного поліспаста;

2 - вантажні троси;

3 - зрівняльна траверса;

4 - стропи;

5 - монтажні штуцера;

6 - апарат.

Рисунок 7 - Схема знаходження центра ваги.

Об'єм верхньої частини апарата:

де h₃ і d – відповідно висота і діаметр верхньої частини апарата.

Повний об'єм апарата

Вага нижньої частини апарата

н

Вага конічної частини апарата

н

Аналогічно вага верхньої частини апарата

н

Відстань центрів ваги окремих частин до основи (днища) апарата :

для нижньої частини

для конічної частини:

для верхньої частини:

Висота центра ваги апарата:

Монтажні штуцери повинні бути розташовані вище центра ваги, тобто вище 5,8 м. Приймаємо висоту розташування штуцера

3 Розрахунок стропів

Зусилля, що виникає в кожній вітці стропа, підраховуємо в такий спосіб:

де - вага вантажу, що піднімається , Н;

- кількість віток стропа;

- кут нахилу вітки до вертикалі, яким задаються;

- коефіцієнт динамічності, рівний, для ручного приводу вантажопідйомного механізму – 1.0, для механічного приводу – 1,1;

- коефіцієнт перевантаження, рівний 1,0 при числі віток , і 1,2 при числі віток .

Приймаємо кількість стропів т = 2, а оскільки стропи вертикальні тоді кут = 0 маємо :

Визначимо розривне зусилля каната, з якого виготовлений строп. Розривне зусилля каната R визначається по формулі:

,

де максимальне зусилля в канаті, н;

- коефіцієнт запасу міцності, що враховує режими роботи каната і його призначення ( вибирається по табл.А1 додатка А).

У нашому випадку коефіцієнт запасу міцності .

R = 440000 × 6,0 = 2640кН

Приймемо два канати на кожну вітку стропа, тоді розривне зусилля кожного каната буде вдвічі менше:

По знайденому розривному зусиллю за ГОСТ 3081-80 (додаток Б) або по вибираємо марку сталевого каната:

• діаметр каната 45,5 мм;

• маркировочна група 1570 н/мм²;

• вага погонного метра троса q_тр =8,6кг/м;

розривне зусилля 1465000 Н

Канат 45,5-Г-І-С-Л-О-Н-1770 ГОСТ 3081-80.

Розрахуємо довжину й вагу стропових канатів, вона буде сумою відстані від місця стропування до вершини апарата й необхідного запасу довжини

м

де h_ш - висота на якій розташовано штуцер;

h_зап- необхідний запас довжини тросу;

Н – висота апарата.

Загальна вага стропових канатів:

де п – загальна кількість стропових канатів.