1. етнометодологія;

2. органічна аналогія;

3. парадигма;

4. Символічний інтеракціонізм.

8. Сукупність особистих речових елементів виробництва, яка призначена для виробництва з об’єктів природи речей, що здатні задовольняти потреби людей:

1. засоби праці;

2. продуктивні сили;

3. предмети праці;

4. трудові ресурси.

9. Чи є правильним судження:

Будь-яке емпіричне дослідження завершується створенням узагальненої теорії.

Так. Ні.

10. В ході соціологічного опитування виявляються:

1. дані про соціально-демографічну структуру вибіркової сукупності;

2. об’єктивні розподіли норм і цінностей у вибраній популяції;

3. документальні відображення фактів соціальної реальності;

4. суб’єктивні думки людей, яких називають респондентами.

Варіант 3.

1. Предметом соціології як наукової дисципліни виступають:

1. взаємовідносини і зв’язки людей з приводу виробництва матеріальних благ, їх обміну і розподілу;

2. явища взаємодії людей і соціальних груп;

3. події, які будь-коли мали місце, і роль конкретних людей в них;

4. механізми мотивації і регуляції поведінки людей.

2. Кому з соціологів належить найбільш розгорнуте визначення еволюції:

1. О. Конту;

2. Г. Спенсеру;

3. К. Марксу;

4. П. Сорокіну.

3. Соціальна роль - це:

1. розуміння індивідом свого місця серед людей, які його оточують;

2. відношення, яке виказуємо ми до оточуючих нас людей;

3. характер поведінки, що очікується від носія того чи іншого соціального статусу;

4. положення, яке займає людина в своїй соціальній групі і яке визначається оточуючими як належне.

4. Визначіть, чи є правильним дане судження:

У однієї людини може бути тільки один статус.

Так. Ні.

5. Термін «інтеракція» означає:

1. міжнародні відносини;

2. соціальні відносини;

3. соціальну взаємодію;

4. процес встановлення способу комунікації.

6. Чи є правильним судження:

Функцією політичних інститутів є задоволення потреби суспільства у виробництві і розподілі матеріальних благ.

Так. Ні.

7.Соціальна революція являє собою:

1. основну причину групової мобільності;

2. зміну релігійного віросповідання більшістю членів суспільства;

3. зміну громадянства для більшості членів суспільства;

4. прихід до державної влади більш компетентних людей.

8. Сутність емпіричної соціології полягає в:

1. складанні анкет, їх сортуванні і подальшій статистичній обробці;

2. вивченні і описі методів збору первинної соціологічної інформації, її обробці і аналізі;

3. складанні висновків і практичних рекомендацій для прийняття оптимальних управлінських рішень;

4. підготовці фахівців по збиранню первинної соціологічної інформації.

9. Поведінка, що відхиляється від соціальних норм:

1. конформна;

2. революційна;

3. еволюційна;

4. девіантна.

10. Засвоєння і дотримання соціальним актором певних групових і соціальних норм, цінностей і звичок; необхідний елемент соціалізації і передумова нормативного функціонування будь-якої соціальної системи:

1. інновація;

2. конформність;

3. ритуалізм;

4. ретритизм.

Варіант 4.

1. Першим у науковий обіг термін «соціологія» ввів:

1. Георг Зіммель;

2. Огюст Конт;

3. Герберт Спенсер;

4. Чарльз Хортон Кулі.

2. Базис у марксистській аналітичній схемі суспільства – це:

1. продуктивні сили суспільства;

2. фундамент, на який спирається управління суспільством;

3. виробничі відносини;

4. сукупність продуктивних сил і виробничих відносин.

3. Соціальний статус – це позиція яку займає індивід:

1. у сім’ї;

2. у шкільному класі, студентській групі;

3. в первісній малій групі;

4. у великій соціальній спільноті.

4. Прикладом горизонтальної мобільності є:

1. звільнення за скороченням штатів;

2. зміна громадянства;

3. вступ у шлюб із представником своєї соціальної групи;

4. підвищення у посаді.

5. Головним агентом первинної соціалізації є:

1. сім’я;

2. дитячий садок;

3. школа;

4. товариство друзів.

6. Визначальним фактором розвитку індустріального суспільства є:

1. банківсько-фінансова система;

2. інформатика і сфера обслуговування;

3. політичні інститути;

4. промислове виробництво.

7. Процес, в ході якого і з допомогою якого люди навчаються пристосовуватися до соціальних норм, тобто процес, що робить можливим продовження суспільства і передачу його культури між поколіннями:

1. інституціоналізація;

2. соціалізація;

3. секуляризація;

4. статусна кристалізація.

8. Стійкий комплекс формальних і неформальних правил, принципів, норм, настанов, що регулюють взаємодію людей в певній сфері життєдіяльності і організують його в систему ролей і статусів:

1. соціальний клас;

2. соціальний інститут;

3. соціальна страта;

4. профіль стратифікації.

9. Кому з класиків соціології належить висловлення:

«Пролетаріату належить особлива місія створення нового суспільства, завдяки чому він зникає як клас»:

1. М. Веберу;

2. К. Марксу;

3. Е. Дюркгейму;

4. О. Конту.

10. Багатозначне поняття, що позначає: певний рівень суспільного розвитку матеріальної і духовної культури суспільства; період розвитку суспільства, що слідує за варварством; конкретний культурно-історичний тип розвитку суспільства:

1. еволюція;

2. акультурація;

3. інституціоналізація;

4. цивілізація.

Варіант 5.

1. Яке із перерахованих нижче понять відноситься до сфери вивчення соціології:

1. симпатія;

2. капітал;

3. статус;

4. почуття.

2. Сутність позитивізму як соціологічного методу полягає в:

1. запереченні основних принципів негативізму;

2. визнанні універсалізму законів природи і доцільності застосування методів природничо-наукових дисциплін до вивчення суспільства;

3. утвердженні першочергового і виключного значення соціальної реальності і соціологічних методів в поясненні буття людини та її середовища;

4. визначення необхідності специфічного методу пізнання в соціальних науках, що відрізняє їх від дисциплін природничо-наукового циклу.

3. Хто із соціологів – класиків віддавав провідне місце при побудові своєї теорії виробничим відносинам:

1. К. Маркс;

2. М. Вебер;

3. Г. Спенсер;

4. Е. Дюркгейм.

4. Чи є правильним судження:

Сукупність великих соціальних груп дає соціальний склад населення.

Так. Ні.

5. Мала соціальна група являє собою:

1. будь-яке короткочасне скупчення людей, в якому вони тим чи іншим чином взаємодіють один з одним;

2. сукупність індивідів, що пов’язані між собою родинними узами;

3. певна кількість людей, що вступають між собою у постійні безпосередні контакти;

4. групу індивідів, що мають однакові або близькі соціальні статуси.

6. Найбільш тривалою за часом свого розвитку є:

1. аграрна революція;

2. індустріальна революція;

3. науково-технічна революція;

4. інформаційна революція.

7. Найбільша кровно-родинна група людей, що пов’язані єдністю походження, - це:

1. сім’я;

2. клан;

3. рід;

4. плем’я.

8. Емпірична соціологія – це наукова дисципліна, основна функція якої полягає в:

1. теоретичному осмисленні і узагальненні соціальних фактів;

2. виведенні загальних законів, за якими розвиваються соціальні спільності;

3. описі механізмів поведінки великих груп людей;

4. пошуку джерел емпіричної соціальної інформації, її збиранні, обробці і аналізу.

9. Сукупність всіх суспільних відносин – ідеологічних, політичних, релігійних тощо, - що залишаються «за вирахуванням» виробничих:

1. надбудова;

2. базис;

3. локальна цивілізація;

4. ресоціалізація.

10. Характер поведінки, що очікується від власника того чи іншого соціального статусу:

1. соціальний характер;

2. конформність;

3. соціальна дія;

4. соціальна роль.

Варіант 6.

1. Суспільний прогрес, за О. Контом, є предметом вивчення:

1. соціальної статистики;

2. соціальної динаміки;

3. соціальної фізики;

4. соціометрії.

2. Соціальним статусом називається:

1. ступінь поваги до людини з боку оточуючих;

2. позиція людини в суспільстві з певним набором прав і обов’язків;

3. досягнутий рівень просування по службовим сходинам;

4. характер почуттів (симпатій або антипатій), що мають по відношенню до людини друзі, родичі, службовці.

3. Історично першою системою соціальної стратифікації є:

1. страти;

2. касти;

3. класи;

4. стани.

4. Чи є правильним дане судження:

В соціальній стратифікації всі статуси рівні і пов’язані між собою функціонально.

Так. Ні.

5. Соціальні приписи – це:

1. засоби заохочення;

2. засоби покарання;

3. заборона або дозвіл зробити будь-що;

4. формальні негативні санкції.

6. Первинною називається мала група:

1. що утворює ядро вторинної групи;

2. що відрізняється найбільш високою частотою і щільністю між її членами;

3. що формується раніше вторинної за часом;

4. система цінностей і норм якої є для її членів своєрідним еталоном.

7. Сукупність індивідів, що володіють однаковими чи близькими за значенням координатами в соціальному просторі:

1. страта;

2. клас;

3. соціальна група;

4. мала група.

8. Поняття, що позначає процес, у ході якого індивід вивчає і сприймає як обов‘язкові соціальні цінності і норми, переводячи їх на «внутрішній» рівень:

1. конформність;

2. інтерналізація;

3. ресоціалізація;

4. інституціоналізація.

9. В індустріальному суспільстві головним об’єктом власності є:

1. земля;

2. капітал;

3. люди;

4. знання.

10. Найбільш розповсюдженим методом збору соціальної інформації є:

1. спостереження;

2. аналіз документів;

3. опитування;

4. експеримент.

Варіант 7.

1. Центральним поняттям «розуміючої» соціології Макса Вебера є:

1. соціальний факт;

2. закон інтелектуальної еволюції;

3. соціальна дія;

4. спосіб виробництва.

2. Хто з соціологів пропонував спиратися на соціальні факти і вивчати їх статистично:

1. О. Конт;

2. К. Маркс;

3. М. Вебер;

4. Е. Дюркгейм.