Д.2.2 Блок-схема програми «Tfotl»
Блок-схема програми «Tfotl» наведена на рис. Д2.2. Робота програми починається з вибору системних параметрів (тактової частоти передачі та лінійного коду). Далі слід розрахувати значення часу наростання ЕОП, ООП і ОЕП. Після вибору значення часу наростання ЕОП починається розрахунок параметрів ООП.
При застосуванні в системі передачі багатомодового (БМ) ОВ програма виконується відповідно до лівої частини блок-схеми на рис. Д2.2, причому розрахунок для випадків Lок lб (довжина прокладання більше будівельної довжини ОК) і Lок lб (довжина прокладання менше будівельної довжини ОК) виконується за різними формулами. Після розрахунку часу наростання, що обумовлений модовою дисперсією, розраховується час наростання внаслідок хроматичної дисперсії, а потім сумарний час наростання ООП.
При застосуванні в системі передачі одномодового (ОМ) ОВ програма виконується відповідно до правої частини блок-схеми на рис. Д2.2. Тут розраховується час наростання, що обумовлений хроматичною дисперсією, оскільки в ОМ ОВ модова дисперсія дорівнює нулю.
Потім розраховується сумарний час наростання ВОЛТ, який забезпечує обрана комбінація компонентів ЕОП + ООП + ОЕП. Це значення порівнюється зі значенням необхідного (для нормальної роботи системи) часу наростання. Якщо обрана комбінація компонентів забезпечує менший, чим потрібно для системи час наростання, то ця комбінація підходить і розраховується запас системи передачі за часом наростання. Запас може бути використаний, наприклад, на збільшення довжини ділянки регенерації за часом наростання або швидкості передачі, якщо в цьому є необхідність. При наявності запасу програма розраховує максимальну довжину ділянки регенерації, що обмежена часом наростання.
Якщо обрані компоненти не задовольняють системним вимогам за швидкодією, то програма формує команду на змінення (зменшення) значень часу наростання компонентів. Після внесення оператором змін цикл розрахунків повторюється.
За результатами розрахунку програма створює звіт (табл. на рис. Д2.3,б) із заданими та розрахованими параметрами швидкодії ВОЛТ.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №203
«Дослідження лінійних трактів цифрових ВОСП
за допомогою САПР»
1 МЕТА РОБОТИ
Дослідження моделі лінійного тракту цифрової восп за допомогою системи автоматизованого проектування (сапр).
2 Ключові положення
2.1 Моделювання і проектування
Моделювання (рис. 2.1) процесів, що відбуваються в компонентах і блоках ВОСП, є основним методом, який застосовується при розробці будь-якої системи передачі.
Метою
моделювання системи
передачі є дослідження залежності її
показників (наприклад, вірогідності
помилки, відношення сигнал/шум) від
характеристик компонентів з яких вона
побудована – приймального і передавального
пристроїв, оптичного волокна, типу
лінійного коду та інше. Накопичена на
етапі моделювання (зазвичай, комп'ютерного)
інформація дає можливість дослідникам
виробити рекомендації щодо схемотехнічної
реалізації та експлуатації апаратури
ВОСП. Е
ксперимент
з реальною системою за звичай є більш
дорогим, ніж дослідження моделі цієї
системи.
Мета проектування – за заданим замовником технічним завданням розробити систему, що забезпечує якісну передачу необхідного обсягу інформації на задану відстань при найменших матеріальних витратах.
За допомогою ПК можна також здійснити моделювання та проектування апаратури ВОСП. Воно складається з наступних етапів: синтезу структури системи передачі та принципових схем пристроїв; аналізу характеристик системи в різних режимах роботи з урахуванням розкиду параметрів і наявності чинників, що дестабілізують їх; параметричної оптимізації; синтезу топології пристроїв, включаючи розміщення елементів на платі та розводку з'єднань на друкованій платі; випуску конструкторської документації.
Для комп'ютерного моделювання ВОСП розроблено ряд спеціалізованих САПР, наприклад, «PHOTOSS», «Optolink», «OptiSystem», «VPIphotonic» [4-6] та інші (див. ресурси Інтернет). Вартість ліцензійних програмних продуктів складає від декількох сотень для студентської до тисяч $ для професійної версій.