- •Розділ 3.2 машинне формування і виготовлення стрижнів
- •3.2.1. Машини для виготовлення ливарних форм
- •3.2.2. Машини для виготовлення стрижнів
- •3.3.1. Ливарні властивості сплавів
- •3.3.2. Ливарні сплави
- •3.3.3. Агрегати для розплавлення чавуну
- •3.3.4. Агрегати для розплавлення сталі
- •3.3.5. Агрегати для розплавлення алюмінієвих сплавів
- •3.3.6. Агрегати для розплавлення мідних сплавів
- •3.3.7. Плавлення титанових сплавів
- •3.3.8. Заливання форм
- •3.3.9. Охолодження, вибивання, обрубування і очищення виливків
- •Розділ 3.4 спеціальні способи лиття
- •3.4.1. Лиття в кокіль
- •3.4.2. Лиття під тиском
- •3.4.3. Відцентрове лиття
- •3.4.4. Лиття за виплавлюваними моделями
- •3.4.5. Лиття за випалюваними моделями
- •Обробка металів тиском
- •4.1.2. Фактори, що впливають на пластичність металу
- •4.1.3. Температурний інтервал гарячої обробки тиском
- •4.1.4. Нагрівальне устаткування
- •Розділ 4.2 вальцювання і пресування
- •4.2.1. Суть вальцювання
- •4.2.2. Умова захоплювання заготовки валками
- •4.2.3. Сортамент вальцівок
- •4.2.4. Валки та вальцювальні стани
- •4.2.5. Класифікація вальцювальних станів
- •4.2.6. Пресування
- •4.3.1. Суть волочіння
- •4.3.2. Волочильні стани
- •4.3.3. Кування та його операції
- •4.3.4. Кувальні молоти та преси
- •4.3.5. Об'ємне штампування
- •4.3.6. Устаткування для об'ємного штампування
- •4.3.7. Листове штампування та його операції
- •4.3.8. Устаткування для листового штампування
- •5.1.1. Ручне дугове зварювання
- •51.1.1. Зварювальна дуга
- •5.1.1.3. Електроди
- •5.1.1.4. Типи зварних з'єднань
- •5.1.2. Напівавтоматичне та автоматичне дугове зварювання в атмосфері захисних газів
- •5.1.2.1.2. Напівавтоматичне дугове зварювання в атмосфері аргону
- •5.1.3. Напівавтоматичне та автоматичне дугове зварювання під флюсом
- •5.1.4. Електрошлакове зварювання
- •5.1.5. Електронно-променеве зварювання
- •5.1.6. Лазерне зварювання
- •5.1.7. Газове зварювання й термічне різання металів
- •5.1.7.1. Газове зварювання
- •5.1.7.2. Термічне різання металів
- •Розділ 5.2 зварювання тиском
- •5.2.1. Контактне електричне зварювання
- •5.2.1.2. Точкове зварювання
- •5.2.1.3. Шовне зварювання
- •5.2.2. Холодне зварювання тиском
- •5.2.3. Зварювання тертям
- •5.2.4. Ультразвукове зварювання
- •5.2.5. Зварювання вибухом
- •Розділ 5.3 зварюваність металів
- •5.3.1. Макроскопічні дефекти зварних з'єднань
- •5.3.2. Мікроструктура зони термічного впливу
- •5.3.3. Особливості зварювання найпоширеніших конструкційних матеріалів
- •5.3.4.Контроль якості зварних з'єднань
- •Обробка різанням
- •6.1.2. Класифікація та нумерація металорізальних верстатів
- •6.1.3. Кінематичні схеми верстатів
3.3.7. Плавлення титанових сплавів
Зважаючи на високу хімічну активність титану, виливки з його сплавів отримують у вакуумних установках, де послідовно виконуються дві операції — плавлення і розливання.
4_ . L ^
Для плавлення використовують електродугову піч з охолоджуваним тиглем / (рис. 3.3.5). Тигель виготовляють із графіту. Щоб не допустити взаємодії титану з графітом тигля, забезпечують контакт стінок тигля з холодильником 2, в якому циркулює вода. Унаслідок охолодження утворюється захисна оболонка З — гарнісаж. Електрод 4 поступово розплавляється і наповнює тигель. Склад електрода відповідає складові сплаву, який виплавляють. Після наповнення тигля метал заливають у форму.
3.3.8. Заливання форм
Для транспортування рідкого металу від печі до форми використовують розливні поворотні ковші, рідше ковші зі стопор-
Рис. 3.3.6. Розливний поворотний ківш:
/ — ківш; 2 — цапфа; З — тяга; 4 — балка; S — пкоба; 6 — носик
ними пристроями. Ковші підвішують до каретки, що на монорейці, або до гака мостового крана за допомогою скоби 5 (рис. 3.3.6). Поворотний ківш 1 підвозять до ливникової чаші форми й виливають метал неперервним струменем через носик 6, нахиляючи ківш завдяки обертанню його разом з цапфами 2 в підшипниках тяг 3.
3.3.9. Охолодження, вибивання, обрубування і очищення виливків
Після заливання форми потрібен деякий час, щоб охолодити метал. Тривалість охолодження залежить від багатьох параметрів, головними з яких є маса виливка, товщина його стінок, теплофізичні властивості металу та фермової суміші. Охолодження триває від декількох хвилин для дрібних виливків до кількох годин і більше — для масивних.
Вибивання — це руйнування форми та стрижня для відокремлення виливка. В умовах серійного та масового виробництва вибивання дрібних і середніх виливків виконують переважно на вібраційних машинах різної конструкції.
Розглянемо поширену в ливарних цехах ексцентрикову вибивну машину. Вона має нерухому раму 2 (рис. 3.3.7), вібраційний вузол, ексцентриковий вал 6, електродвигун Д, шківи 8, 10 і пас 9. Ексцентриковий вал змонтований у підшипниках рами 7. Посередині він має ексцентричну відносно осі обертання вала шийку, на яку посаджено підшипники 11 вібраційного вузла, що має унизу нахилені ґрати 1, вгорі — плиту 4 з вирізаним вікном за профілем опоки, а на боках — стінки З з листо-
вої сталі. Вибивну машину здебільшого монтують у технологічній лінії, яку обслуговує конвеєр для транспортування залитих форм.
На плиту машини за допомогою пневмоциліндра зіштовхують із конвеєра залиту форму 5. Електродвигун через пасову передачу й ексцентриковий вал надає коливного руху вібраційному вузлові. Унаслідок вібрації форма руйнується і на ґрати висипається все, що було в опоках. Зруйнована форма разом з частково зруйнованим стрижнем провалюються крізь ґрати і потрапляють на стрічковий транспортер, а виливок сповзає, наприклад, у горловину очисного барабана, а звідти — на пластинчастий транспортер. Стрічковий і пластинчастий транспортери на рис. 3.3.7 не зображені.
Обрубування — це відокремлювання від виливка ливникової системи, випору та заливів. Ливникову систему та випор відокремлюють газокисневими різаками, стрічковими й дисковими пилами, ексцентриковими пресами з відповідним інструментом, а для крихких виливків — очисними барабанами. Заливи відокремлюють пневматичними зубилами та шліфувальними кругами.
Очищують зовнішні й частково внутрішні поверхні виливків від пригорілої землі дротяними щітками та кругами, пнев-
12 3 4
5
Рис. 3.3.8. Схема очисного барабана:
/ — вхідна горловина; 2 — обруч; 3 — середня частина барабана;
4 — вихідна горловина; 5 — ролик
матичними зубилами, очисними барабанами й дробометальни-
ми установками.
В очисному барабані остаточно вибивають стрижень, відламують ливникову систему, випор і заливи у виливках із крихких металів, а також попередньо очищують виливки унаслідок їх ударів під час обертання барабана. Очисний барабан зварений з листової сталі. Середня його частина 3 (рис. 3.3.8) циліндрична, вхідна 1 й вихідна 4 горловини мають форму зрізаного конуса. Внутрішня поверхня має поздовжні ребра, до зовнішньої поверхні приварено два обручі (бандажі) 2, що ними барабан опирається на чотири ролики 5, два з яких є тяговими й обертають його. Під час обертання барабана виливки, що біля стінки, піднявшись на певну висоту, падають. Щоб надати виливкам руху уздовж осі барабана, його дещо нахиляють.
Високої якості очищення досягають на дробометних установках, в камерах яких на поверхню виливка відцентровою силою лопаток обертального колеса викидається металевий дріб.
