- •Розділ 3.2 машинне формування і виготовлення стрижнів
- •3.2.1. Машини для виготовлення ливарних форм
- •3.2.2. Машини для виготовлення стрижнів
- •3.3.1. Ливарні властивості сплавів
- •3.3.2. Ливарні сплави
- •3.3.3. Агрегати для розплавлення чавуну
- •3.3.4. Агрегати для розплавлення сталі
- •3.3.5. Агрегати для розплавлення алюмінієвих сплавів
- •3.3.6. Агрегати для розплавлення мідних сплавів
- •3.3.7. Плавлення титанових сплавів
- •3.3.8. Заливання форм
- •3.3.9. Охолодження, вибивання, обрубування і очищення виливків
- •Розділ 3.4 спеціальні способи лиття
- •3.4.1. Лиття в кокіль
- •3.4.2. Лиття під тиском
- •3.4.3. Відцентрове лиття
- •3.4.4. Лиття за виплавлюваними моделями
- •3.4.5. Лиття за випалюваними моделями
- •Обробка металів тиском
- •4.1.2. Фактори, що впливають на пластичність металу
- •4.1.3. Температурний інтервал гарячої обробки тиском
- •4.1.4. Нагрівальне устаткування
- •Розділ 4.2 вальцювання і пресування
- •4.2.1. Суть вальцювання
- •4.2.2. Умова захоплювання заготовки валками
- •4.2.3. Сортамент вальцівок
- •4.2.4. Валки та вальцювальні стани
- •4.2.5. Класифікація вальцювальних станів
- •4.2.6. Пресування
- •4.3.1. Суть волочіння
- •4.3.2. Волочильні стани
- •4.3.3. Кування та його операції
- •4.3.4. Кувальні молоти та преси
- •4.3.5. Об'ємне штампування
- •4.3.6. Устаткування для об'ємного штампування
- •4.3.7. Листове штампування та його операції
- •4.3.8. Устаткування для листового штампування
- •5.1.1. Ручне дугове зварювання
- •51.1.1. Зварювальна дуга
- •5.1.1.3. Електроди
- •5.1.1.4. Типи зварних з'єднань
- •5.1.2. Напівавтоматичне та автоматичне дугове зварювання в атмосфері захисних газів
- •5.1.2.1.2. Напівавтоматичне дугове зварювання в атмосфері аргону
- •5.1.3. Напівавтоматичне та автоматичне дугове зварювання під флюсом
- •5.1.4. Електрошлакове зварювання
- •5.1.5. Електронно-променеве зварювання
- •5.1.6. Лазерне зварювання
- •5.1.7. Газове зварювання й термічне різання металів
- •5.1.7.1. Газове зварювання
- •5.1.7.2. Термічне різання металів
- •Розділ 5.2 зварювання тиском
- •5.2.1. Контактне електричне зварювання
- •5.2.1.2. Точкове зварювання
- •5.2.1.3. Шовне зварювання
- •5.2.2. Холодне зварювання тиском
- •5.2.3. Зварювання тертям
- •5.2.4. Ультразвукове зварювання
- •5.2.5. Зварювання вибухом
- •Розділ 5.3 зварюваність металів
- •5.3.1. Макроскопічні дефекти зварних з'єднань
- •5.3.2. Мікроструктура зони термічного впливу
- •5.3.3. Особливості зварювання найпоширеніших конструкційних матеріалів
- •5.3.4.Контроль якості зварних з'єднань
- •Обробка різанням
- •6.1.2. Класифікація та нумерація металорізальних верстатів
- •6.1.3. Кінематичні схеми верстатів
3.3.4. Агрегати для розплавлення сталі
Сталь для виливків розплавляють в дугових та індукційних електропечах. Процес можна провадити зі швидким підвищенням і точним регулюванням температури металу в умовах оксидувальної, відновлювальної або нейтральної атмосфери, а також у вакуумі. Тоді створюються добрі передумови для легування і глибокого очищення металу від шкідливих домішок, газів і неметалевих вкраплень.
Сталь отримують у печах з основною футерівкою. Застосовують один з двох методів розплавлення — з оксидацією або без оксидації домішок.
Метод з оксидацією домішок вибирають для розплавлення конструкційних нелегованих сталей. Шихтою є сталевий брухт, невелика кількість переробного чавуну, феросплави, кокс для навуглецьовування та флюси (вапно і плавиковий шпат). Процес складається з двох періодів — оксидаційного та відновлювального (див. п. 1.2.5).
Методом без оксидації домішок отримують головно леговані сталі і зводиться він, по суті, до їх розплавлення з подальшим розливанням у форми. Через відсутність оксидаційного періоду процес істотно скорочується. Під час розплавлення не виключена часткова оксидація деяких легувальних елементів. Рідку сталь дезоксидують через шлак, а в разі потреби додають легувальні елементи.
3.3.5. Агрегати для розплавлення алюмінієвих сплавів
Для розплавлення алюмінієвих сплавів використовують індукційні тигельні електропечі, електропечі опору та полуменеві печі. Найекономнішими серед них щодо використання енергії є індукційні печі; найвитратнішими — полуменеві.
Тигельні полуменеві печі застосовують у невеликих ливарних цехах для виробництва виливків зі сплавів алюмінію. Піч складається з циліндричного корпуса / (рис. 3.3.4), пальника 2 і тигля 3. Сталевий кожух корпуса викладений усередині шамотною цеглою. Він має два отвори — нижній, в який вставляється пальник, і верхній, крізь який виходять продукти згорання. Тигель виготовляють із шамотно-графітової маси. Місткість тигля в межах від 150 до 500 кг. Піч проста за конструкцією. Продукти згорання в ній не контактують з розплавленим металом. Істотними недоліками печі є мала продуктивність і низький тепловий коефіцієнт корисної дії, який не перевищує 10 %.
Шихтою служить чушковий алюміній, відходи власного виробництва та лігатура.
Розплавлений метал добре розчиняє водень і легко оксидується, утворюючи на поверхні дуже тонку захисну оксидну плівку. Щоб зменшити взаємодію розплавленого металу з воднем і киснем, як флюси використовують суміші NaCl, KC1 і CaF2, або метал нагрівають у вакуумі. Для рафінування служать хлориди металів (MnCl2, ZnCl2), які, взаємодіючи з алюмінієм, утворюють газоподібний хлорид алюмінію А1С13. Він, піднімаючись вгору, виносить на поверхню неметалеві вкраплення і водень.
3.3.6. Агрегати для розплавлення мідних сплавів
Для розплавлення мідних сплавів — бронз і латуней — служать індукційні, рідше полуменеві печі (тигельні або відбивні). В них метал розплавляється на повітрі, в середовищі захисних газів або у вакуумі. Шихтою служить мідь, відходи ливарного виробництва, легувальні елементи. Розплавлений метал від оксидації захищає шар сухого деревного вугілля. Для дегазації сплави міді продувають азотом або аргоном, а також обробляють хлористими солями (MnCl,, ZnCl2).
