
- •Розділ 3.2 машинне формування і виготовлення стрижнів
- •3.2.1. Машини для виготовлення ливарних форм
- •3.2.2. Машини для виготовлення стрижнів
- •3.3.1. Ливарні властивості сплавів
- •3.3.2. Ливарні сплави
- •3.3.3. Агрегати для розплавлення чавуну
- •3.3.4. Агрегати для розплавлення сталі
- •3.3.5. Агрегати для розплавлення алюмінієвих сплавів
- •3.3.6. Агрегати для розплавлення мідних сплавів
- •3.3.7. Плавлення титанових сплавів
- •3.3.8. Заливання форм
- •3.3.9. Охолодження, вибивання, обрубування і очищення виливків
- •Розділ 3.4 спеціальні способи лиття
- •3.4.1. Лиття в кокіль
- •3.4.2. Лиття під тиском
- •3.4.3. Відцентрове лиття
- •3.4.4. Лиття за виплавлюваними моделями
- •3.4.5. Лиття за випалюваними моделями
- •Обробка металів тиском
- •4.1.2. Фактори, що впливають на пластичність металу
- •4.1.3. Температурний інтервал гарячої обробки тиском
- •4.1.4. Нагрівальне устаткування
- •Розділ 4.2 вальцювання і пресування
- •4.2.1. Суть вальцювання
- •4.2.2. Умова захоплювання заготовки валками
- •4.2.3. Сортамент вальцівок
- •4.2.4. Валки та вальцювальні стани
- •4.2.5. Класифікація вальцювальних станів
- •4.2.6. Пресування
- •4.3.1. Суть волочіння
- •4.3.2. Волочильні стани
- •4.3.3. Кування та його операції
- •4.3.4. Кувальні молоти та преси
- •4.3.5. Об'ємне штампування
- •4.3.6. Устаткування для об'ємного штампування
- •4.3.7. Листове штампування та його операції
- •4.3.8. Устаткування для листового штампування
- •5.1.1. Ручне дугове зварювання
- •51.1.1. Зварювальна дуга
- •5.1.1.3. Електроди
- •5.1.1.4. Типи зварних з'єднань
- •5.1.2. Напівавтоматичне та автоматичне дугове зварювання в атмосфері захисних газів
- •5.1.2.1.2. Напівавтоматичне дугове зварювання в атмосфері аргону
- •5.1.3. Напівавтоматичне та автоматичне дугове зварювання під флюсом
- •5.1.4. Електрошлакове зварювання
- •5.1.5. Електронно-променеве зварювання
- •5.1.6. Лазерне зварювання
- •5.1.7. Газове зварювання й термічне різання металів
- •5.1.7.1. Газове зварювання
- •5.1.7.2. Термічне різання металів
- •Розділ 5.2 зварювання тиском
- •5.2.1. Контактне електричне зварювання
- •5.2.1.2. Точкове зварювання
- •5.2.1.3. Шовне зварювання
- •5.2.2. Холодне зварювання тиском
- •5.2.3. Зварювання тертям
- •5.2.4. Ультразвукове зварювання
- •5.2.5. Зварювання вибухом
- •Розділ 5.3 зварюваність металів
- •5.3.1. Макроскопічні дефекти зварних з'єднань
- •5.3.2. Мікроструктура зони термічного впливу
- •5.3.3. Особливості зварювання найпоширеніших конструкційних матеріалів
- •5.3.4.Контроль якості зварних з'єднань
- •Обробка різанням
- •6.1.2. Класифікація та нумерація металорізальних верстатів
- •6.1.3. Кінематичні схеми верстатів
6.1.3. Кінематичні схеми верстатів
Кінематична схема верстата є спрощеним графічним зображенням лише тих його елементів і механізмів, що беруть участь у передачі рухів. Крім графічного зображення, кінематична схема повинна мати мінімальну кількість числових даних, необхідних для кінематичних розрахунків, які завершуються визначенням значень головного руху різання, обчисленням значень подачі, а також числових значень допоміжних рухів. На кінематичних схемах розрізняють елементи (деталі й прості вузли) та механізми верстата.
До елементів кінематичних схем належать такі деталі верстатів, як вал (рис. 6.1.8, а), шків, зірочка, зубчасте колесо, черв'ячне колесо, черв'як, гвинт, гайка, рейка, а також такі прості вузли, як підшипник (рис. 6.1.8, 6-е), муфта (рис. 6.1.8, є, ж), гальмо (рис. 6.1.8, з), електродвигун (рис. 6.1.8, и). На кінематичній схемі вал зображують у вигляді прямої потовщеної лінії (рис. 6.1.8, а); шків (рис. 6.1.9, а), циліндричне зубча-
• 1 * £ '
Рис. 6.1.8. Елементи кінематичних схем:
вал (а); вал з підшипником ковзання радіальним (б), з підшипником кочення
радіальним (в), з підшипником кочення радіальпо-упорним (г), з підшипником
кочення упорпим (д), з підшипником без уточнення типу (є); вали тяговий /
і ведений // разом з кулачковою муфтою (є); вали /, // разом з фрикційною
муфтою (ж); гальмо (j); електродвигун (ц)
сте колесо (рис. 6.1.9, в) і черв'як (рис. 6.1.9, д) — у вигляді прямокутника (кола); зірочку (рис. 6.1.9, б) — у вигляді ромба (кола); конічне зубчасте колесо (рис. 6.1.9, г) — у вигляді трапеції (кола); гвинт (рис. 6.1.9, є) — у вигляді хвилястої лінії; гайку (рис. 6.1.9, є) — у вигляді двох хвилястих ліній.
Знак х означає, що відповідний елемент (шків, зубчасте колесо, зірочка, черв'ячне колесо, черв'як) закріплений на валі
нерухомо, знаками — (- , =) позначають, що елемент може пересуватись уздовж вала, але завжди обертається разом з ним. Радіальні підшипники здатні сприймати силу, спрямовану по радіусу вала, упорні — силу, що діє вздовж вала, а радіально-упорні — одночасно обидві ці сили (рис. 6.1.8).
Муфта призначена для з'єднання або роз'єднання двох валів, а також для закріплювання на валі вільнопосаджених деталей (зубчасте та черв'ячне колесо, шків, черв'як тощо). Вал І, який передає рух, називається тяговим, а вал //, що приймає рух, — веденим.
Найпоширенішими механізмами металорізальних верстатів є передачі, елементарні механізми коробок швидкостей, елементарні механізми коробок подач, механізми реверсу.
Передачею називається механізм, що служить для передавання обертального руху від тягового вала / до веденого вала /7 або для перетворення одного виду руху в інший, наприклад обертального в прямолінійний поступальний чи навпаки.
Найбільш властиві для верстатів пасові, ланцюгові, зубчасті, черв'ячні, гвинтові та рейкові передачі.
Важливою характеристикою передач обертального руху є передавальне число (або обернена до нього величина — передавальне відношення).
Передавальним числом и називається відношення частот
обертання тягового гц і веденого п.2 валів:
Величина, обернена до передавального числа и, називається передавальним відношенням і:
Плоскопасова
передача
складається
з тягового вала / (рис. 6.1.9, а),
веденого
вала II,
підшипників,
шківів діаметрами Dx
і
D2
та
паса. Рух від вала / до вала II
передається
завдяки силам тертя, які виникають між
шківами та пасом. У реальних умовах
експлуатації існує певна втрата швидкості
через ковзання паса і шківів, яку
враховують коефіцієнтом ковзання Г|(п
= 0,985).
Ланцюгова
передача
складається
із зірочки з кількістю зубців г, (рис.
6.1.9, б),
закріпленої
на валі /, зірочки з кількістю зубців
га,
закріпленої на валі II,
ланцюга
й підшипників. Передавальне відношення
ланцюгової
передачі
Зубчасту передачу циліндричними колесами використовують для передачі обертального руху між паралельними валами. Вона складається із вала / (рис. 6.1.9, в), вала II, зубчастих коліс 2, і 22 й підшипників. її передавальне відношення визначається за формулою (6.1.4).
Зубчасту передачу конічними колесами застосовують для передачі обертального руху між валами, розташованими перпендикулярно.
Черв'ячна передача складається з черв'яка з кількістю заходів а (рис. 6.1.9, д), закріпленого на валі /, черв'ячного колеса з кількістю зубців z, закріпленого на валі //, й підшипників. її передавальне відношення
Гвинтова передача служить для перетворення обертального руху гвинта в поступальний рух гайки або навпаки. Якщо t (рис. 6.1.9, є) — крок різі, то за один оберт гвинта гайка переміститься на величину t, а за п обертів — на величину (мм/хв)
Рейкова
передача призначена
для
перетворення обертального руху
шестерні в поступальний рух рейки або
навпаки. Якщо t
(рис.
6.1.9, є)
—
крок рейки і 2 — кількість зубців рейкової
шестерні, то за один оберт шестерні
рейка переміститься на величину t
•
z,
а
за п
обертів
шестерні — на величину S
(мм/хв)
Оскільки t = it • т, то
де т — модуль зубця, мм.
Елементарний механізм, коробки швидкостей надає веденому валові кілька різних частот обертання, якщо тяговий вал має одну частоту обертання.
До елементарних механізмів коробок швидкостей належать: механізм з переставними зубчастими колесами, механізм з пересувним блоком зубчастих коліс, механізм із зубчастих коліс і муфти та деякі інші.
Механізм з переставними зубчастими колесами має вал / (рис. 6.1.10, а), вал //, підшипники, зубчасті колеса гх і 22 , які можна переставляти на валах. Внаслідок цього вал II отримує дві частоти обертання:
Механізм з пересувним блоком зубчастих коліс складається з валів І і II (рис. 6.1.10, б), підшипників, трьох закріплених на валі / зубчастих коліс 2,, 22, 23 і потрійного пересувного блока 24 — 25 — 2в, колеса якого почергово можуть входити в зачеплення з колесами вала /. Тому на вал II передається три частоти обертання:
Механізм із зубчастих коліс і муфти передає на вал // (рис.6.1.10, в) дві частоти обертання (п2 і п21) за допомогою коліс 2, і 23 та Zo і z4. Кулачкова муфта М почергово закріплює на валі II одне з вільнопосаджених коліс г2 або г4. Тут
Елементарні механізми коробок подач мають те саме призначення, що й елементарні механізми коробок швидкостей.
У коробках подач широко використовують описані вище механізми коробок швидкостей, а окрім них — механізм Нортона та механізм з висувною шпонкою.
Механізм Нортона складається із зубчастих коліс г„ г2, ..., г7 (рис. 6.1.11, а), закріплених на валі 7, пересувного колеса 2П,