- •Розділ 3.2 машинне формування і виготовлення стрижнів
- •3.2.1. Машини для виготовлення ливарних форм
- •3.2.2. Машини для виготовлення стрижнів
- •3.3.1. Ливарні властивості сплавів
- •3.3.2. Ливарні сплави
- •3.3.3. Агрегати для розплавлення чавуну
- •3.3.4. Агрегати для розплавлення сталі
- •3.3.5. Агрегати для розплавлення алюмінієвих сплавів
- •3.3.6. Агрегати для розплавлення мідних сплавів
- •3.3.7. Плавлення титанових сплавів
- •3.3.8. Заливання форм
- •3.3.9. Охолодження, вибивання, обрубування і очищення виливків
- •Розділ 3.4 спеціальні способи лиття
- •3.4.1. Лиття в кокіль
- •3.4.2. Лиття під тиском
- •3.4.3. Відцентрове лиття
- •3.4.4. Лиття за виплавлюваними моделями
- •3.4.5. Лиття за випалюваними моделями
- •Обробка металів тиском
- •4.1.2. Фактори, що впливають на пластичність металу
- •4.1.3. Температурний інтервал гарячої обробки тиском
- •4.1.4. Нагрівальне устаткування
- •Розділ 4.2 вальцювання і пресування
- •4.2.1. Суть вальцювання
- •4.2.2. Умова захоплювання заготовки валками
- •4.2.3. Сортамент вальцівок
- •4.2.4. Валки та вальцювальні стани
- •4.2.5. Класифікація вальцювальних станів
- •4.2.6. Пресування
- •4.3.1. Суть волочіння
- •4.3.2. Волочильні стани
- •4.3.3. Кування та його операції
- •4.3.4. Кувальні молоти та преси
- •4.3.5. Об'ємне штампування
- •4.3.6. Устаткування для об'ємного штампування
- •4.3.7. Листове штампування та його операції
- •4.3.8. Устаткування для листового штампування
- •5.1.1. Ручне дугове зварювання
- •51.1.1. Зварювальна дуга
- •5.1.1.3. Електроди
- •5.1.1.4. Типи зварних з'єднань
- •5.1.2. Напівавтоматичне та автоматичне дугове зварювання в атмосфері захисних газів
- •5.1.2.1.2. Напівавтоматичне дугове зварювання в атмосфері аргону
- •5.1.3. Напівавтоматичне та автоматичне дугове зварювання під флюсом
- •5.1.4. Електрошлакове зварювання
- •5.1.5. Електронно-променеве зварювання
- •5.1.6. Лазерне зварювання
- •5.1.7. Газове зварювання й термічне різання металів
- •5.1.7.1. Газове зварювання
- •5.1.7.2. Термічне різання металів
- •Розділ 5.2 зварювання тиском
- •5.2.1. Контактне електричне зварювання
- •5.2.1.2. Точкове зварювання
- •5.2.1.3. Шовне зварювання
- •5.2.2. Холодне зварювання тиском
- •5.2.3. Зварювання тертям
- •5.2.4. Ультразвукове зварювання
- •5.2.5. Зварювання вибухом
- •Розділ 5.3 зварюваність металів
- •5.3.1. Макроскопічні дефекти зварних з'єднань
- •5.3.2. Мікроструктура зони термічного впливу
- •5.3.3. Особливості зварювання найпоширеніших конструкційних матеріалів
- •5.3.4.Контроль якості зварних з'єднань
- •Обробка різанням
- •6.1.2. Класифікація та нумерація металорізальних верстатів
- •6.1.3. Кінематичні схеми верстатів
5.2.3. Зварювання тертям
Зварювання тертям відбувається у твердому стані під дією стискальних напружень і теплоти, що виникає від тертя на контактних поверхнях заготовок.
Заготовки /, 2 (рис. 5.2.6) у вигляді стрижнів або труб торцями складають устик, одну з них (рис. 5.2.6, а) або обидві (рис. 5.2.6, б) обертають, прикладаючи осьові сили F. Від тертя метал у зоні контакту нагрівається в тонких поверхневих шарах до температури 950...1300 °С, пластично деформується, під
Цим способом зварюють вироби з однорідних й різнорідних металів, а також з металів і кераміки. Серед них свердла, мітчики, кінцеві фрези, клапани двигунів внутрішнього згоряння та ін. Одну частину виробу виготовляють з дорогої високолегованої сталі, а іншу — з дешевої вуглецевої або легованої.
Зварюють переважно на спеціальних машинах, рідше — на переобладнаних металорізальних верстатах (токарних або свердлильних). На зварювання тертям порівняно з електричним контактним витрачається значно менше енергії; якість зварювання і продуктивність високі.
5.2.4. Ультразвукове зварювання
Ультразвукове зварювання виконують під дією невеликих стискальних напружень і високочастотних механічних коливань, які спричинюють тертя на контактних поверхнях заготовок, внаслідок чого ці поверхні нагріваються, пластично деформуються і зближуються до відстані міжатомної взаємодії. Товщина зварюваних заготовок невелика і становить від 0,1 до 1 мм. Порівняно невисока температура в зоні з'єднання забезпечує мінімальну зміну структури і властивостей матеріалу з'єднуваних заготовок.
Під час ультразвукового зварювання використовують магнітострикційний ефект, що ґрунтується на здатності деяких феромагнітних матеріалів змінювати свої розміри під дією змінного магнітного поля.
Ультразвуковим зварюванням можна отримувати точкові й шовні з'єднання. Установка для точкового зварювання зображена на рис. 5.2.7. Заготовки 4 затискають механізмом 5 між опорами 6 і 7. До витків котушки 2 від спеціального генератора підводять струм частотою понад 20 кГц, який спричинює в котушці змінне магнітне поле. Під його дією магнітострикційний вібратор / звужується і розширюється з частотою зміни магнітного поля. Щоб збільшити амплітуду механічних коливань вібратора, до нього під'єднують хвилевід 3, який підтримує опора 8.
Рис. 5.2.7. Схема установки для точкового зварювання ультразвуком:
/ — магнітострикційний вібратор; 2 — котушка; 3 — хвилевід; 4 — заготовка;
5 — механізм затиску заготовок; 6, 7, 8 — опора; F — сила
Ультразвукові коливання активно руйнують поверхневі оксидні плівки. Цим методом надійно з'єднують між собою заготовки з міді, алюмінію та їх сплавів, а також з нікелю, титану, танталу, цирконію та ін. у приладобудівній і електронній промисловості.
5.2.5. Зварювання вибухом
Зварювання вибухом відбувається в момент удару однієї заготовки об іншу під час вибуху. Внаслідок цього в контактних поверхневих шарах підвищується температура, виникають значні пластичні деформації й зближення до відстаней міжатомної взаємодії.
Нижню заготовку 3 (рис. 5.2.8) кладуть на жорстку основу 5, а верхню заготовку 4 виставляють на відстані h > 2...3 мм і під кутом а = З...Ю0. Верхню заготовку рівномірно покривають шаром вибухової речовини 2, а на краю встановлюють електродетонатор /. Вибухова хвиля надає верхній заготовці швидкості понад 1000 м/с. Зварювання триває мікросекунди. Перед зварюванням поверхні заготовки знежирюють. Залишкові поверхневі забруднення подрібнюються й частково виносяться зі зони зварювання у вигляді порошку.
і процес (б): 1 — детонатор; 2 — вибухова речовина; 3,4 — заготовки; 5 — основа
Вибухом можна зварювати заготовки практично необмежених розмірів з однорідних й різнорідних металів, зокрема й таких, що не зварюються іншими способами. Так можна приварювати до листа з вуглецевої сталі лист з нержавкої сталі або до лопаток турбіни оболонку з корозійнотривкої сталі. Міцність з'єднання дуже висока.
