5.2.1.2. Точкове зварювання

Точкове зварювання — це вид з'єднання листових заготовок завтовшки 0,5...5 мм на окремих обмежених ділянках стикування. Так з'єднують заготовки із вуглецевих і легованих сталей, спла­вів міді та алюмінію, коли щільність між ними необов'язкова.

Попередньо очищені заготовки 2 і 3 (рис.5.2.2) затискають двома однаковими за величиною й протилежно спрямованими силами F між мідними електродами І і 5, що закріплені в затискачах 4. До електродів подають струм від вторинної обмотки 6 трансформатора протягом часу, необхідного для виникнення в зоні контакту заготовок частково розплавленого ядра металу, який остигає після вимкнення струму, утворюючи зварну точку.

Точкове зварювання буває одно-, дво- і багатоточкове з од­нобічним або двобічним підведенням струму.

5.2.1.3. Шовне зварювання

Шовне зварювання — це вид з'єднання листових заготовок суцільним або переривчастим швом. Товщина заготовок стано­вить 0,5...3,0 мм, їх матеріал — низьковуглецеві та леговані сталі, сплави алюмінію, магнію, а також міді й титану.

Листові заготовки 2 і 4 (рис. 5.2.4) переміщаються під дво­ма роликами 1 і 5, яким надають обертального руху. До роли­ків підводять струм від вторинної обмотки 6 трансформатора. Сили F забезпечують надійний контакт і створюють тиск на розплавлене ядро і нерозплавлену суміжну з ядром оболонку. Після охолодження отримують міцний герметичний шов.

Зварювальний струм подають неперервно, коли потрібен су­цільний шов, або періодично, якщо потрібен переривчастий шов.

Шовним зварюванням з'єднують бензобаки, бочки, сильфони та їм подібні переважно листові вироби.

Під час двобічного зварювання струм підводять через елек­троди до обох листів (див. рис. 5.2.2), а під час однобічного (рис. 5.2.3) — лише до одного (верхнього) листа 2, а під нижній лист кладуть шунтову мідну підкладку 7. Якщо нижня заго­товка 1 (рис. 5.2.3, а) товста, то підкладка не потрібна.

Багатоточкове зварювання, де одночасно одержують багато точок, застосовують у масовому виробництві.

Основні параметри режиму точкового зварювання такі самі, як і стикового.

Розрізняють м'який і жорсткий режими точкового зварювання.

М'який режим характеризується плавним нагріванням зони зварювання й невисокою густиною струму. Його використову­ють, щоб зварювати, насамперед, сталі, схильні до гартування.

Для жорсткого режиму тривалість нагрівання коротка, густи­на струму підвищена, тиск електродів на заготовку значний. Жорсткі режими характеризуються підвищеною продуктивніс­тю, їх застосовують, коли зварюють сплави міді й алюмінію, які мають високу теплопровідність, а також коли зварюють високолеговані сталі.

5.2.2. Холодне зварювання тиском

Холодне зварювання тиском без нагрівання застосовують для нерознімного з'єднання металів підвищеної пластичності (мідь, алюміній та сплави на їх основі, а також нікель, золото, срібло). Щоб зблизити контактні поверхні заготовок до відста­ней міжатомної взаємодії, необхідно в зоні з'єднання прикласти стискальні напруження, які зумовлюють значні пластичні дефор­мації і переміщення металу вздовж поверхні поділу. Перед зва­рюванням контактні поверхні заготовок старанно очищають від оксидів і забруднень.

Розрізняють точкове, стикове і шовне зварювання.

Під час точкового зварювання (рис. 5.2.5, а) листові заготов­ки 2 і З завтовшки 0,2... 16 мм складають внакладку і втиска­ють у них два протилежно спрямовані пуансони 1 і 4. Внаслі­док пластичної деформації на контактних поверхнях заготовок навпроти пуансонів утворюється зварна точка.

Стикове зварювання заготовок 2, 3 (рис. 5.2.5, б) круглого, квадратного або прямокутного перерізу, надійно закріплених у

затискачах 5 і б, відбувається на їх торцевих контактних поверх­нях під дією стискальних сил F. Зварюють встик мідні й алюмі­нієві проводи й шини, для чого використовують спеціальні клі­щі або машини.

Холодне шовне зварювання (рис. 5.2.5, в) виконують спе­ціальними обертальними роликами 7 і 8, між якими перемі­щаються листові заготовки 2 і 3. До роликів прикладають сили F.

Переваги холодного зварювання:

• невелика витрата енергії;

• висока продуктивність;

• незначні зміни властивостей зварюваного матеріалу;

• можливість автоматизації.