- •Розділ 3.2 машинне формування і виготовлення стрижнів
- •3.2.1. Машини для виготовлення ливарних форм
- •3.2.2. Машини для виготовлення стрижнів
- •3.3.1. Ливарні властивості сплавів
- •3.3.2. Ливарні сплави
- •3.3.3. Агрегати для розплавлення чавуну
- •3.3.4. Агрегати для розплавлення сталі
- •3.3.5. Агрегати для розплавлення алюмінієвих сплавів
- •3.3.6. Агрегати для розплавлення мідних сплавів
- •3.3.7. Плавлення титанових сплавів
- •3.3.8. Заливання форм
- •3.3.9. Охолодження, вибивання, обрубування і очищення виливків
- •Розділ 3.4 спеціальні способи лиття
- •3.4.1. Лиття в кокіль
- •3.4.2. Лиття під тиском
- •3.4.3. Відцентрове лиття
- •3.4.4. Лиття за виплавлюваними моделями
- •3.4.5. Лиття за випалюваними моделями
- •Обробка металів тиском
- •4.1.2. Фактори, що впливають на пластичність металу
- •4.1.3. Температурний інтервал гарячої обробки тиском
- •4.1.4. Нагрівальне устаткування
- •Розділ 4.2 вальцювання і пресування
- •4.2.1. Суть вальцювання
- •4.2.2. Умова захоплювання заготовки валками
- •4.2.3. Сортамент вальцівок
- •4.2.4. Валки та вальцювальні стани
- •4.2.5. Класифікація вальцювальних станів
- •4.2.6. Пресування
- •4.3.1. Суть волочіння
- •4.3.2. Волочильні стани
- •4.3.3. Кування та його операції
- •4.3.4. Кувальні молоти та преси
- •4.3.5. Об'ємне штампування
- •4.3.6. Устаткування для об'ємного штампування
- •4.3.7. Листове штампування та його операції
- •4.3.8. Устаткування для листового штампування
- •5.1.1. Ручне дугове зварювання
- •51.1.1. Зварювальна дуга
- •5.1.1.3. Електроди
- •5.1.1.4. Типи зварних з'єднань
- •5.1.2. Напівавтоматичне та автоматичне дугове зварювання в атмосфері захисних газів
- •5.1.2.1.2. Напівавтоматичне дугове зварювання в атмосфері аргону
- •5.1.3. Напівавтоматичне та автоматичне дугове зварювання під флюсом
- •5.1.4. Електрошлакове зварювання
- •5.1.5. Електронно-променеве зварювання
- •5.1.6. Лазерне зварювання
- •5.1.7. Газове зварювання й термічне різання металів
- •5.1.7.1. Газове зварювання
- •5.1.7.2. Термічне різання металів
- •Розділ 5.2 зварювання тиском
- •5.2.1. Контактне електричне зварювання
- •5.2.1.2. Точкове зварювання
- •5.2.1.3. Шовне зварювання
- •5.2.2. Холодне зварювання тиском
- •5.2.3. Зварювання тертям
- •5.2.4. Ультразвукове зварювання
- •5.2.5. Зварювання вибухом
- •Розділ 5.3 зварюваність металів
- •5.3.1. Макроскопічні дефекти зварних з'єднань
- •5.3.2. Мікроструктура зони термічного впливу
- •5.3.3. Особливості зварювання найпоширеніших конструкційних матеріалів
- •5.3.4.Контроль якості зварних з'єднань
- •Обробка різанням
- •6.1.2. Класифікація та нумерація металорізальних верстатів
- •6.1.3. Кінематичні схеми верстатів
5.1.2.1.2. Напівавтоматичне дугове зварювання в атмосфері аргону
Розрізняють напівавтоматичне дугове зварювання в атмосфері аргону плавким й неплавким електродом.
Схема напівавтоматичного дугового зварювання плавким електродом в атмосфері аргону подібна до схеми зварювання в атмосфері вуглекислого газу (див. рис. 5.1.13) з тією лише відмінністю, що замість вуглекислого газу в пальник подають аргон. Аргон не розчиняється у рідкому й твердому металі, не утворює хімічних сполук з більшістю елементів, що входять до складу цього металу, й забезпечує високоефективний захист рідкого металу.
В атмосфері аргону зварюють легкооксидівні сплави на основі алюмінію, титану, магнію, леговані та високолеговані сталі постійним струмом зворотної полярності та великої густини. Струм зворотної полярності руйнує оксидну плівку зварюваних країв заготовок за допомогою важких позитивно заряджених іонів. Велика густина струму забезпечує добру якість шва через перехід від дрібнокрапельного до струменевого переносу металу з електрода на виріб. Завдяки цьому підвищується якість шва й продуктивність зварювання.
Зварювання плавким електродом застосовують, щоб з'єднати елементи конструкцій товщиною понад 2 мм в усіх просторо-
Рис. 5.1.15. Схема напівавтоматичного дугового зварювання неплавким
електродом в атмосфері аргону:
1,3 — зварювана заготовка; 2 — зварювальна ванна; 4 — струмінь аргону; 5 — сопло;
6 — присадний матеріал; 7 — притискний ролик; 8 — касета; 9 — тяговий ролик; 10 — механічний редуктор; 11 — вольфрамовий неплавкий електрод; 12 — електродотримач; IS — корпус пальника; 14 — зварювальна дуга; Д — електродвигун
вих положеннях шва. Електрична дуга живиться від зварювальних випрямлячів з жорсткою зовнішньою характеристикою. Переваги аргонно-дугового зварювання:
висока продуктивність зварювання;
добра якість зварного шва;
не потрібно застосовувати флюси;
можна візуально спостерігати за процесом. Недолік — висока вартість аргону.
Схема напівавтоматичного дугового зварювання неплавким електродом зображена на рис. 5.1.15. Тут вольфрамовий електрод 11 закріплений в електродотримачі 12 пальника. Неплавкий електрод тільки підтримує горіння дуги. Присадний матеріал 6 подається зі сталою швидкістю и„ у дугу 14, де він і краї заготовок 1, З розплавляються і утворюють зварювальну ванну 2. Присадний матеріал вибирають близький за складом до основного металу. Зварювальну дугу живлять постійним і змінним струмом.
Переважно
використовують постійний струм прямої
полярності (плюс на виробі), що
забезпечує стійке горіння дуги при
напрузі 10... 15 В без значного нагрівання
електрода. Тонкі заготовки з
відбортованими краями можна зварювати
і без присадного матеріалу. Струмом
прямої полярності зварюють високолеговані
сталі, сплави міді, титану та ін.
Алюміній і його сплави рекомендується зварювати струмом зворотної полярності, під час чого напруга дуги зростає порівняно з відповідною напругою прямої полярності, вольфрамовий електрод перегрівається, а його втрати збільшуються.
Продуктивність зварювання неплавким електродом менша порівняно зі зварюванням плавким електродом. Проте цьому способу віддають перевагу, коли недопустиме розбризкування електродного металу й коли зварюють метал товщиною від кількох десятих міліметра.
5.1.2.2. АВТОМАТИЧНЕ ДУГОВЕ ЗВАРЮВАННЯ В АТМОСФЕРІ ЗАХИСНИХ ГАЗІВ
Автоматичне дугове зварювання в атмосфері захисних газів характеризується автоматичним запалюванням та підтримуванням дуги, автоматичною подачею електрода на виріб і автоматичним переміщенням електрода уздовж шва.
У більшості автоматів використовують плавкий електрод у вигляді мотків, придатних для безпосереднього застосування на зварювальних автоматах і напівавтоматах. Його хімічний склад повинен бути близький до складу основного матеріалу. Марки сталевого зварювального дроту описані в п. 5.1.1.3. Такі автомати окрім механізмів, зображених на схемі (див. рис. 5.1.13) мають каретку з механізмом переміщення уздовж шва. Каретка складається з чотирьох коліс, редуктора і регульованого електродвигуна. Якщо колеса переміщують автомат безпосередньо по виробі, то такий автомат називають зварювальним трактором. Якщо котки автомата встановлені на окремому напрямному пристрої (рейках), то автомат називають зварювальною самохідною головкою.
