4.3.4. Кувальні молоти та преси

Кування поділяють на ручне і машинне. Машинне кування виконують на кувальних молотах або на кувальних пресах.

Молоти є машинами динамічної (ударної) дії, на них дефор­мування за один удар триває тисячні частки секунди. Тут для деформування використовують кінетичну енергію, нагромаджену рухомими частинами до моменту удару.

Найпоширеніші пневматичні й пароповітряні молоти.

Основна характеристика кувального молота — маса рухо­мих частин, а кувального преса — максимальне зусилля, яке він може розвивати.

Пароповітряний кувальний молот (рис. 4.3.7) приводиться в дію парою (0,7...0,9 МПа) або стисненим повітрям (до 0,7 МПа). Він складається з аркоподібної станини 8, на якій змонтовано робочий циліндр /. У циліндрі переміщається поршень 2 зі штоком 3. До нижнього кінця штока прикріплюється баба 4, в нижній частині якої змонтований верхній ударник 5. Баба пе­ресувається у вертикальних напрямних станини. Нижній удар­ник 6 закріплений на масивному шаботі 7. Станина та шабот встановлені на окремих фундаментах 9 і 10. Кувальна спромож­ність молота визначається масою рухомих частин: баби, верх­нього ударника, штока та поршня. У сучасних пароповітряних молотах маса рухомих частин становить 0,5...5 т, а маса оброб­люваних на них кованок — 2...2,5 т.

Рухомі частини переміщаються вгору парою або стисненим повітрям, що подається від золотника в нижню порожнину ци­ліндра під поршень. Ці частини падають вниз під дією власної маси, ударяючи по заготовці. Щоб збільшити енергію удару, пару подають у верхню порожнину циліндра над поршнем.

ТЦо більша маса шабота, то більша частина кінетичної енер­гії рухомих частин переходить в роботу деформування заготов­ки. Маса шабота приблизно в 15 разів перевищує масу рухомих

частин.

Пароповітряний молот простий за будовою, нескладний в управлінні та універсальний.

Гідравлічний прес — це машина, що деформує заготовку статично, використовуючи тиск рідини.

Гідравлічний прес призначений для кування середніх і важ­ких заготовок. Деформування заготовки може тривати від кіль­кох до десятків секунд. Прес складається з робочого циліндра / (рис. 4.3.8), закріпленого на поперечці 3, яка за допомогою чо­тирьох напрямних колон 4 з'єднана з нижньою плитою 9. Пли­та встановлена на фундаменті. Всередині робочого циліндра є плунжер 5, нижній кінець якого з'єднаний з траверсою 6. На траверсі змонтовано верхній ударник 8. Робоча рідина (водяна емульсія або олива) під тиском 20...ЗО МПа надходить у робо­чий циліндр, тисне на плунжер і переміщає його разом з травер­сою по напрямних колонах, внаслідок чого верхній ударник

Рис.4.3.8. Гідравлічний прес:

1 — робочий циліндр; 2 — циліндр; 3 — поперечка; 4 — напрямна колоца;

5 — плунжер; 6 — траверса; 7 — тяга; 8 — верхній ударник; 9 — нижня плита;

10 — нижній ударник; 11 — заготовка; 12 — поршеиь

деформує заготовку 11. Для піднімання траверси у верхнє вихі­дне положення робочу рідину подають під поршні 12, що руха­ються в циліндрах 2. Поршні з'єднані тягами 7 з траверсою.

Гідравлічний прес рівномірно розподіляє пластичні дефор­мації в заготовці. Порівняно з молотом він не вимагає масивно­го фундамента, під час роботи не струшує навколишній ґрунт і не шумить. Зусилля преса може доходити до 150 МН і більше. Тиск робочої рідини створюється переважно насосом. Загаль­ний ККД гідравлічного преса становить 6...8 %.