- •Лекції з фізики основи молекулярної фізики і термодинаміки
- •Лекція 8
- •Основи молекулярної фізики і термодинаміки
- •Молекулярно-кінетична теорія ідеального газу
- •Основні положення молекулярно-кінетичної теорії
- •Статистичний і термодинамічний методи
- •Макроскопічні параметри стану речовини
- •Ідеальний газ. Дослідні закони ідеального газу
- •Рівняння стану ідеального газу
- •Основне рівняння мкт
- •Середня довжина вільного пробігу молекул
- •Вакуум. Розріджені гази
- •Лекція 9
- •Явища переносу у термодинамічно нерівноважних системах
- •Статистичні розподіли. Закон Максвелла про розподіл молекул за швидкостями теплового руху
- •Барометрична формула. Розподіл Больцмана
- •Лекція 10
- •Основи термодинаміки
- •Закон рівномірного розподілу енергії за ступенями вільності молекул
- •Внутрішня енергія, робота, теплота
- •Перший закон термодинаміки
- •Робота газу. Графічний зміст роботи
- •Теплоємність
- •Застосування першого закону термодинаміки до ізопроцесів ідеального газу
- •Адіабатний процес
- •Лекція 11
- •Коловий процес. Оборотні й необоротні процеси
- •Тепловий двигун. Цикл Карно для теплових двигунів
- •Другий закон термодинаміки
- •Поняття ентропії
- •Статистичний зміст ентропії
- •Лекція 12
- •Реальні гази. Тверді тіла
- •Сили міжмолекулярної взаємодії
- •Рівняння Ван-дер-Ваальса
- •Ізотерми реального газу
- •Внутрішня енергія реального газу
- •Тверді тіла. Моно- і полікристали
- •Типи кристалічних решіток твердих тіл
- •Дефекти у кристалах
- •Теплоємність твердих тіл
- •Фазові переходи
- •Діаграма стану
- •Список літератури Основна
- •Додаткова
- •1 Основні й похідні одиниці системи сі в молекулярній фізиці і термодинаміці
- •2 Десяткові множники та приставки
- •3 Грецький алфавіт
- •4 Латинський алфавіт
- •39600, М. Кременчук, вул. Першотравнева, 20
Лекція 10
Основи термодинаміки
Закон рівномірного розподілу енергії за ступенями вільності молекул
Числом ступенів вільності тіла називається
найменше число незалежних координат, які необхідно задати, щоб повністю визначити положення тіла у просторі, або
кількість незалежних рухів, які може виконувати тіло.
Наприклад, матеріальна точка, що довільно рухається у просторі, має три поступальні ступені вільності (x, y, z). Тверде тіло має шість ступенів вільності, оскільки, воно має три поступальні ступені вільності (x, y, z) й три обертальні – навколо осей (Оx, О y, О z).
Молекули одноатомного газу можна розглядати як матеріальні точки. Така молекула має три ступені вільності поступального руху (табл. 2.1). Модель двохатомної молекули у першому наближенні – це два жорстко зв’язаних атоми, що розташовані на деякій відстані один від одного. Вона має три ступені вільності поступального руху і дві ступені вільності обертального руху (навколо двох осей Oy і Oz, табл. 2.1). Трьохатомна і багатоатомна молекула має 6 ступенів вільності – 3 поступальних і 3 обертальних.
Якщо розглядати реальні молекули, то необхідно враховувати ще ступені вільності коливального руху.
Таблиця 2.1
Молекула |
одноатомна |
двоатомна |
багатоатомна |
Модель молекули Число ступенів вільності |
|
|
|
поступальних |
3 |
3 |
3 |
обертальних |
- |
2 |
3 |
усього |
3 |
5 |
6 |
За допомогою статистичного методу
Больцман вивів закон рівномірного
розподілу енергії за ступенями вільності
молекул: у стані термодинамічної
рівноваги на кожний поступальний і
обертальний ступінь вільності молекули
у середньому припадає кінетична енергія,
що дорівнює <1>
=
.
Таким чином середня кінетична енергія
молекули визначається за формулою:
,
де і – число ступенів вільності молекули, і = іпост + іоберт.
Внутрішня енергія, робота, теплота
Термодинамічна система (ТДС) – це фізична система, що складається з великої кількості мікрочастинок, які беруть участь у тепловому русі, взаємодіють між собою та з навколишнім середовищем, обмінюючись, зокрема, енергією. Термодинамічний процес – це процес переходу системи з одного початкового стану в інший через послідовність проміжних станів.
Важливою характеристикою стану термодинамічної системи є її внутрішня енергія U – це кінетична енергія хаотичного теплового руху мікрочастинок (молекул, атомів тощо) і потенціальна енергія їх взаємодії. Внутрішня енергія – однозначна функція стану термодинамічної системи, тобто у кожному стані, який характеризується параметрами P, V, T, система має цілком визначене значення внутрішньої енергії U. Початком відліку внутрішньої енергії звичайно вважають стан при T = 0 К. Хоча при переході з одного стану в інший практичний інтерес має тільки зміна внутрішньої енергії U, тому вибір початку відліку не має особливого значення.
В ідеальному газі не враховуються сили взаємодії між молекулами, а отже, потенціальна енергія молекул дорівнює нулю. Тому внутрішня енергія ідеального газу дорівнює сумарній кінетичній енергії їх теплового руху:
U = <o>N
=
=
=
.
Тут ураховано, що kNA=R, =m/M. Внутрішня енергія ідеального газу залежить від виду газу (кількості ступенів вільності молекул) і його абсолютної температури.
Обмін енергією ТДС із зовнішнім середовищем може відбуватися двома способами: при силовій взаємодії (шляхом виконання роботи) або шляхом теплообміну. Робота – це форма передавання енергії при силовій взаємодії. Друга форма передавання енергії здійснюється при безпосередньому обміні енергіями між молекулами взаємодіючих тіл, тобто у процесі теплообміну. Таку форму передавання енергії у термодинаміці називають теплотою. Теплообмін відбувається у випадку різниці температури взаємодіючих тіл. Унаслідок теплообміну температури тіл вирівнюються.
Робота і теплота мають ту спільну властивість, що вони є характеристикою процесу передавання енергії, а їх числові значення істотно залежать від виду процесу. Проте між роботою і теплотою існує глибока якісна відмінність. Виконання роботи над системою може змінити будь-який вид її енергії – механічної (кінетичної та потенціальної) або внутрішньої. Теплота може змінити тільки внутрішню енергію системи.
