
- •Контрольні питання для підготовки до заліку зі спецкурсу „Проблеми кримінального права”.
- •Кримінальне правопорушення та його види.
- •Причини доцільності виокремлення кримінального проступку як виду кримінального правопорушення.
- •Кримінальна відповідальність у структурі протидії злочинності.
- •Проблема визначення кримінальної відповідальності.
- •Форми кримінальної відповідальності.
- •Механізм застосування кримінальної відповідальності.
- •Покладання кримінальної відповідальності на особу, яка вчинила кримінальне правопорушення та роль прокурора в його здійсненні.
- •Реалізація кримінальної відповідальності та роль прокурора в її здійсненні.
- •Склад злочину та його структура.
- •Проблемні аспекти об’єктивних ознак складу злочину.
- •Проблемні аспекти суб’єктивних ознаки складу злочину.
- •Проблемні аспекти визначення стадій вчинення злочину.
- •Добровільна відмова від продовження злочину на різних стадіях його вчинення.
- •Система та види покарань в кк України.
- •Загальні засади призначення покарання та їх співвідношення з принципами призначення покарання.
- •Призначення більш м’якого покарання ніж передбачено в законі.
- •Межі відповідальності за вчинення незакінченого злочину.
- •Межі відповідальності за вчинення злочину в співучасті.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків.
- •Проблемні аспекти інституту звільнення від покарання та від його відбування.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності та відмова від її застосування: проблема співвідношення.
- •Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.
- •Поняття кримінально-правової кваліфікації.
- •Проблемні аспекти визначення поняття та системи злочинів проти життя і здоров’я.
- •Проблема законодавчого визначення вбивства.
- •Види вбивств за обтяжуючих обставин та їх загальна характеристика.
- •Умисні вбивства за пом’якшуючими обставинами (привілейовані) вбивства
- •2.2.3. С. 119 Вбивство через необережність
- •2.2.4.Ст. 120 Доведення до самогубства
- •Поняття та види тілесних ушкоджень.
- •Розмежування т.У. Від катування, побоїв.
- •Відмінність умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 кк) від умисного вбивства та вбивства через необережність.
- •Відмежування залишення в небезпеці від ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
- •Злочини у сфері медичного обслуговування
- •Загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності.
- •Поняття службової особи.
- •Відмінність зловживання владою або службовим становищем від перевищення влади або службових повноважень.
- •Відмінність зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 кк) від перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 кк).
- •Службове підроблення. Особливості предмету цього злочину.
- •Відмінність зловживання владою або службовим становищем та перевищення влади або службових повноважень від службової недбалості.
- •Характеристика хабарництва (статті 368,369, 370 кк)
- •Поняття та система злочинів проти власності.
- •2.”Соціальна” ознака
- •Загальна характеристика та види некорисливих злочинів проти власності.
- •Загальна характеристика та система злочинів у сфері господарської діяльності.
- •Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
- •Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).
- •Фіктивне підприємництво.
Система та види покарань в кк України.
У ст. 50 розділі X Загальної частини КК України покарання визначається як захід державного примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину і полягає у передбачених законом обмеженнях прав і свобод засудженого. Це визначення є загальним і ним охоплюється будь-який окремий вид покарання, включений до системи покарань. . За своєю правовою природою покарання є однією із форм кримінальної відповідальності поряд з іншими її формами, такими як звільнення від покарання та звільнення від відбування призначеного покарання.
Передбачені чинним КК України окремі види покарань утворюють певну їх систему, яка закріплена у ст. 51 КК України у формі встановленого законом про кримінальну відповідальність і обов'язкового для суду вичерпного переліку видів покарань, розташованих у певному порядку — відповідно до ступеня їх суворості.
Встановлюючи цей перелік, законодавець, по-перше, створює тим самим основу для побудови санкцій у відповідних нормах Особливої частини КК України, де передбачені окремі види покарань і визначені межі їх призначення за певні злочини, і, по-друге, надає можливість забезпечити при застосуванні судами конкретних покарань необхідну їх індивідуалізацію відповідно до ступеня тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 52 КК України всі покарання поділені на основні і додаткові (самостійні підсистеми).
Основні покарання – це ті, які можуть застосовуватися як самостійний засіб впливу, несуть в собі основний заряд кари і не можуть призначатися на додаток до інших видів покарань. Основні покарання вважаються найбільш суворими, вони можуть призначатися лише самостійно і незалежно один від одного. Вони не можуть поєднуватися з іншими видами покарань. За один злочин може бути застосовано лише одне основне покарання, вказане в санкції статті (частини статті) Особливої частини КК.
Відповідно до ст. 52 КК України основними покараннями є: громадські роботи, виправні роботи, службові обмеження для військовослужбовців, арешт, обмеження волі, утримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців, позбавлення волі на певний термін, довічне позбавлення волі.
Додатковими називаються покарання, які не можуть застосовуватися самостійно і завжди лише приєднуються на додаток до основних видів покарань . Вироком суду, на відміну від основного покарання, може бути призначено декілька додаткових покарань (ч. 4 ст. 52 КК України). Додатковими покараннями є : позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину чи кваліфікаційного класу і конфіскація майна – не можуть застосовуватися самостійно, вони лише приєднуються до основного.
Покарання, які можуть застосовуватися і як основні, і як додаткові отримали назву змішаних покарань. Це - штраф і позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю. В якості основних вони застосовуються на загальних підставах. В якості додаткових – штраф може застосовуватися лише у випадках і межах, встановлених в Особливій частині К.К., а позбавлення права займати певні посади чи займатися певною діяльністю – і в тих випадках, коли не передбачено санкцією норми Особливої частини КК України.
За суб'єктом, до якого застосовуються покарання, вони можуть бути класифіковані як загальні та спеціальні. Загальні покарання можуть бути призначені, як правило, будь-якій особі, що вчинила злочин (наприклад штраф, позбавлення волі). Спеціальними є покарання, які передбачені у статтях 54, 55, 58, 62 КК України і призначаються лише певному (більш вузькому) колу суб'єктів.
За можливістю визначення строку (терміну дії тих обмежень, що складають зміст покарання) покарання поділяються на строкові та безстрокові. Можливі класифікації покарань і за іншими ознаками, на підставі яких можуть бути виділені, наприклад, покарання, пов'язані та не пов'язані з позбавленням волі; застосовувані та не застосовувані до неповнолітніх; від відбування яких можливе або, навпаки, неприпустиме звільнення з випробуванням, умовно-дострокове звільнення чи заміна невідбутої їх частини більш м'яким тощо