
- •Контрольні питання для підготовки до заліку зі спецкурсу „Проблеми кримінального права”.
- •Кримінальне правопорушення та його види.
- •Причини доцільності виокремлення кримінального проступку як виду кримінального правопорушення.
- •Кримінальна відповідальність у структурі протидії злочинності.
- •Проблема визначення кримінальної відповідальності.
- •Форми кримінальної відповідальності.
- •Механізм застосування кримінальної відповідальності.
- •Покладання кримінальної відповідальності на особу, яка вчинила кримінальне правопорушення та роль прокурора в його здійсненні.
- •Реалізація кримінальної відповідальності та роль прокурора в її здійсненні.
- •Склад злочину та його структура.
- •Проблемні аспекти об’єктивних ознак складу злочину.
- •Проблемні аспекти суб’єктивних ознаки складу злочину.
- •Проблемні аспекти визначення стадій вчинення злочину.
- •Добровільна відмова від продовження злочину на різних стадіях його вчинення.
- •Система та види покарань в кк України.
- •Загальні засади призначення покарання та їх співвідношення з принципами призначення покарання.
- •Призначення більш м’якого покарання ніж передбачено в законі.
- •Межі відповідальності за вчинення незакінченого злочину.
- •Межі відповідальності за вчинення злочину в співучасті.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків.
- •Проблемні аспекти інституту звільнення від покарання та від його відбування.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності та відмова від її застосування: проблема співвідношення.
- •Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.
- •Поняття кримінально-правової кваліфікації.
- •Проблемні аспекти визначення поняття та системи злочинів проти життя і здоров’я.
- •Проблема законодавчого визначення вбивства.
- •Види вбивств за обтяжуючих обставин та їх загальна характеристика.
- •Умисні вбивства за пом’якшуючими обставинами (привілейовані) вбивства
- •2.2.3. С. 119 Вбивство через необережність
- •2.2.4.Ст. 120 Доведення до самогубства
- •Поняття та види тілесних ушкоджень.
- •Розмежування т.У. Від катування, побоїв.
- •Відмінність умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 кк) від умисного вбивства та вбивства через необережність.
- •Відмежування залишення в небезпеці від ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
- •Злочини у сфері медичного обслуговування
- •Загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності.
- •Поняття службової особи.
- •Відмінність зловживання владою або службовим становищем від перевищення влади або службових повноважень.
- •Відмінність зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 кк) від перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 кк).
- •Службове підроблення. Особливості предмету цього злочину.
- •Відмінність зловживання владою або службовим становищем та перевищення влади або службових повноважень від службової недбалості.
- •Характеристика хабарництва (статті 368,369, 370 кк)
- •Поняття та система злочинів проти власності.
- •2.”Соціальна” ознака
- •Загальна характеристика та види некорисливих злочинів проти власності.
- •Загальна характеристика та система злочинів у сфері господарської діяльності.
- •Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
- •Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).
- •Фіктивне підприємництво.
Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).
Умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, яка займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов’язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах. Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів (ст. 212 КК України) є одним із найбільш шкідливих господарських злочинів. По-перше, цим діянням руйнується формування фінансових надходжень у державний бюджет, і держава стає неспроможною виконувати свої соціальні функції. По-друге, вся соціальна сфера недоотримує фінансового забезпечення (лікарі, вчителі, пенсіонери, студенти тощо).
По-третє, суб'єкти несплати податків отримують невиправдані прибутки і мають змогу тиснути на ринку своїх сумлінних конкурентів.
Між тим обов'язок сплачувати податки є конституційним. Так стаття 67 Конституції України встановлює обов'язок кожного громадянина (іноземця та особи без громадянства у відповідних до закону випадках) сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Об’єктом цього злочину є встановлений законом порядок наповнення державного бюджету України.
Об’єктивна сторона цього зочину виражається особливо в бездіяльності, особливо коли данний злочин вчинюється способом неподання податкових декларацій та розрахунків; проте при скоєнні цього злочину шляхом приховування (заниження) об'єктів оподаткування особа вчиняє активні дії.
Згідно з чинним законодавством України об'єктами оподаткування є: 1) доходи (прибутки), додана вартість продукції, товарів; 2) майно юридичних осіб;
3) обороти з реалізації товарів (робіт, послуг);
4) митна вартість імпортних товарів;
5) вартість послуг за встановлення та розміщення реклами та деякі ін.
Приховування (заниження) об'єктів оподаткування є способом зменшення платежів або способом ухилення від сплати податків частково чи у повному обсязі.
Злочин вважається закінченим з моменту ненадходження зазначених сум до бюджету або цільового фонду (дописати наслідки). Таким моментом є наступна доба з нуля годин нуля хвилин після встановленого строку в який мав бути сплачений певний платіж. Якщо сплата відповідних платежів відбулася в останній день строку, але платіж дійшов до відповідної установи після встановленого строку для його сплати – ухиляння бути не повинно. Такий платіж має вважатися сплаченим своєчасно.
Діяння кваліфікується за ч. 1 ст. 212 КК України у випадках заподіяння державі ухиленням від сплати податків шкоди у значних розмірах. Завдана шкода у значному розмірі – є шкода, яка у тисячу і більше разів перевищує встановлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Заподіяння несплатою податків шкоди менших розмірів тягне за собою адміністративну відповідальність.
Склад злочину, передбачений ст..212 КК України – матеріальний.
Податковим кодексом України від 2010 року встановлена щоквартальна сплата податку поданням податкової декларації і розрахунків із внесенням до неї авансових внесків податків до бюджету у розмірах, передбачених фінансовими розрахунками підприємницької діяльності за рік.
Також Податковим кодексом України передбачено порядок і строки сплати інших податків і зборів (акцизний збір, місцеві податки і збори, податок на додану вартість тощо).
Порушення встановленого порядку і строків подання декларацій про доходи і несплата податків є об'єктивною стороною діяння, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.
Предметом цього злочину є лише такі обов’язкові платежі, які передбачені в Податковому кодексі України
Згідно статті 6 Податкового кодексу України від 02.12.10., податком є обов’язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Збором (платою, внеском) є обов’язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.
Порядок і розміри сплати податків та інших обов'язкових платежів суб'єктами підприємницької діяльності, а також строки їх сплати, встановлюються законами України, декретами Кабінету Міністрів та інструкціями Міністерства фінансів і Головної податкової адміністрації.
Суб’єктом ухилення від сплати податків є осудна особа, яка досягла на час вчинення злочину шістнадцяти років. За ст. 212 КК України кваліфікуються дії службових осіб і суб'єктів підприємницької діяльності, на яких покладені обов’язки подавати декларації про доходи, складати бухгалтерські звіти, баланси, вести розрахунки, пов'язані з обчисленням і сплатою податків,- керівники підприємств і організацій, їх заступники, головні бухгалтери, інші посадові особи, на яких покладені такі обов’язки, а також інші фізичні особи, які зобов»язані особисто сплачувати обов’язкові платежі.
Суб’єктивна сторона цього злочину характеризується умисною формою вини. Наявність корисливого мотиву не є обов’язковою ознакою злочину, передбаченого ст.212 КК України. Особа може вчиняти такі дії і з корпоративних інтересів (розвиток виробництва).
Кваліфікований склад цього злочину (ч.2) передбачає:
скоєння цього злочину за попереднью змовою групою осіб (ч2 ст.28 КК України);
заподіяння шкоди цим злочином у великому розмірі.
За ч. 3 ст. 212 КК України діяння кваліфікується у випадках, коли: 1) діяння, передбачене ч. 1 ст. 212 КК України, було вчинене особою, яка має не зняту чи не погашену судимість за раніше вчинене діяння, передбачене ч. 1 або ч. 2 ст. 212 КК України; 2) ухиленням від сплати податків державі була заподіяна шкода в особливо великих розмірах.
Згідно з приміткою до ст. 212 КК України, під великим розміром коштів слід розуміти суми податків, зборів і інших обов’язкових платежів, які в три тисячі і більше разів перевищують установлений законодавством неоподаткований мінімум доходів громадян, особливо великими розмірами заподіяної державі шкоди є сума податку, яка у п’ять тисяч і більше разів перевищує установлений законодавством неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Частиною 4 ст. 212 КК передбачено спеціальний вид звільнення особи від кримінальної відповідальності. Так особа, яка вперше вчинила діяння, передбачене частинами першою та другою цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення її до відповідальності сплатила податки (збори), а також відшкодувала шкоду, завдану державі несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).
У тих випадках, коли приховування об’єктів оподаткування поєднується з посадовою підробкою документів, діяння кваліфікується лише за ст. 212 КК України. Сукупності злочинів при цьому, як правило, не буде тому, що підробка документів (ст. 366 КК України) є способом, частиною об’єктивної сторони діяння, передбаченого ст. 212 КК України.Карається ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів: за ч. 1 ст. 212 КК - карається штрафом від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 212 КК - караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3р.; за ч. 3 ст. 212 КК - караються штрафом від п'ятнадцяти тисяч до двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.