
- •Контрольні питання для підготовки до заліку зі спецкурсу „Проблеми кримінального права”.
- •Кримінальне правопорушення та його види.
- •Причини доцільності виокремлення кримінального проступку як виду кримінального правопорушення.
- •Кримінальна відповідальність у структурі протидії злочинності.
- •Проблема визначення кримінальної відповідальності.
- •Форми кримінальної відповідальності.
- •Механізм застосування кримінальної відповідальності.
- •Покладання кримінальної відповідальності на особу, яка вчинила кримінальне правопорушення та роль прокурора в його здійсненні.
- •Реалізація кримінальної відповідальності та роль прокурора в її здійсненні.
- •Склад злочину та його структура.
- •Проблемні аспекти об’єктивних ознак складу злочину.
- •Проблемні аспекти суб’єктивних ознаки складу злочину.
- •Проблемні аспекти визначення стадій вчинення злочину.
- •Добровільна відмова від продовження злочину на різних стадіях його вчинення.
- •Система та види покарань в кк України.
- •Загальні засади призначення покарання та їх співвідношення з принципами призначення покарання.
- •Призначення більш м’якого покарання ніж передбачено в законі.
- •Межі відповідальності за вчинення незакінченого злочину.
- •Межі відповідальності за вчинення злочину в співучасті.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків.
- •Проблемні аспекти інституту звільнення від покарання та від його відбування.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності та відмова від її застосування: проблема співвідношення.
- •Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.
- •Поняття кримінально-правової кваліфікації.
- •Проблемні аспекти визначення поняття та системи злочинів проти життя і здоров’я.
- •Проблема законодавчого визначення вбивства.
- •Види вбивств за обтяжуючих обставин та їх загальна характеристика.
- •Умисні вбивства за пом’якшуючими обставинами (привілейовані) вбивства
- •2.2.3. С. 119 Вбивство через необережність
- •2.2.4.Ст. 120 Доведення до самогубства
- •Поняття та види тілесних ушкоджень.
- •Розмежування т.У. Від катування, побоїв.
- •Відмінність умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 кк) від умисного вбивства та вбивства через необережність.
- •Відмежування залишення в небезпеці від ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
- •Злочини у сфері медичного обслуговування
- •Загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності.
- •Поняття службової особи.
- •Відмінність зловживання владою або службовим становищем від перевищення влади або службових повноважень.
- •Відмінність зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 кк) від перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 кк).
- •Службове підроблення. Особливості предмету цього злочину.
- •Відмінність зловживання владою або службовим становищем та перевищення влади або службових повноважень від службової недбалості.
- •Характеристика хабарництва (статті 368,369, 370 кк)
- •Поняття та система злочинів проти власності.
- •2.”Соціальна” ознака
- •Загальна характеристика та види некорисливих злочинів проти власності.
- •Загальна характеристика та система злочинів у сфері господарської діяльності.
- •Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
- •Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).
- •Фіктивне підприємництво.
Поняття та система злочинів проти власності.
Постанова Пленуму Верховного Суду України № 10 від 06.11.2009 „Про судову практику у злочинах проти власності”. Предметом злочинів проти власності є майно, яке має певну вартість і є чужим для винної особи: речі (рухомі й нерухомі), грошові кошти, цінні метали, цінні папери тощо, а також право на майно та дії майнового характеру, електрична та теплова енергія.
Якщо за викрадення, заволодіння, привласнення, знищення, пошкодження та інші діяння щодо певного майна, предметів або засобів (наприклад, вогнепальна зброя, наркотичні засоби, психотропні речовини, прекурсори, радіоактивні матеріали тощо) відповідальність передбачено за статтями, які містяться в інших розділах Особливої частини ККУ, то такі діяння мають кваліфікуватися за цими статтями і додаткової кваліфікації за відповідними статтями розділу VI Особливої частини КК не потребують.
Корисливі:
І. Пов’язані з вилученням майна і обертанням його на свою користь або користь інших осіб.
1. 185. Крадіжка - (таємне викрадення чужого майна) - це викрадення, здійснюючи яке, винна особа вважає, що робить це непомітно для потерпілого чи інших осіб. Викрадення належить кваліфікувати як крадіжку не лише тоді, коли воно здійснюється за відсутності потерпілого, але й у присутності сторонніх осіб, які не усвідомлюють факту викрадення майна і не можуть дати йому належної оцінки (психічно хворі, малолітні). Викрадення є таємним і в тому разі, коли воно відбувається у присутності потерпілої особи за умови, що винна особа не знає про це чи вважає, що робить це непомітно для неї, а також тоді, коли викрадення вчиняється у присутності особи, якій доручено майно, але вона перебуває в такому стані, що виключає можливість усвідомлювати значення того, що відбувається (сон, непритомність, стан сп'яніння).
2. 186. Грабіж - це відкрите викрадення чужого майна у присутності потерпілого або інших осіб, які усвідомлюють протиправний характер дій винної особи, яка у свою чергу усвідомлює, що її дії помічені і оцінюються як викрадення.
3. 187. Розбій. - це напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства. Розбій вважається закінченим з моменту нападу.
4. 188-1 Викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання (насправді це не „викрадення: енергія – матеріальна цінність, але не відповідає ознакам майна як предмету злочинів проти власності).
5. 189. Вимагання полягає у незаконній вимозі передати чуже майно чи право на майно або вчинити будь-які дії майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмежити права, свободи або законні інтереси цих осіб, пошкодити чи знищити їхнє майно або майно, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголосити відомості, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці.Погроза при вимаганні можестосуватись як самого потерпілого, так і його близьких родичів. Закінч. З моменту пред’явлення вимоги.
6. 190. Шахрайство - це заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов'язковості передачі їй майна або права на нього. Обов'язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.
7.191. Привласн., розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
ІІ. Не пов’язані з вилученням майна і обертанням його на свою користь або користь інших осіб.
1.Ст. 192 Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою.
2.Ст. 193. Привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї.
3.198. Придбання, зберігання або збут майна, одержаного злочинним шляхом (цей злочин може бути і корисливим, але такий мотив у статті не вказаній).
4. 197-1 – Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво (цей злочин може бути і некорисливим).
Некорисливі.
1. Ст.194 – Умисне знищення або пошкодження майна
2. ст. 194-1 –Умисне пошкодження об’єктів електроенергетики.
3. Ст.196 – Необережне знищення або пошкодження майна.
4. Ст. 195– Погроза знищення майна (чи це злочин проти власності?)
5.Ст.197 – Порушення обов’язків щодо охорони майна.
6. 197-1 – Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво (цей злочин може бути і корисливим).
Розмежування:
Грабіж (186). Плутають, коли викрадення хтось бачить. Якщо злочинцю це невідомо – крадіжка. Якщо він це розуміє – грабіж.
Розбій (187). Якщо до потерпілого було застосовано насильство, а коли він знепритомнів, у нього вилучили майно, але насильство застосовувалось з іншою метою (наприклад, з помсти, з хуліганських мотивів), це не розбій, а сукупність крадіжки та відповідного тілесного ушкодження.
Шахрайство (ст. 190) Плутають, коли крадіжка поєднана з обманом. Якщо обман застосовується для полегшення доступу до майна, а потім його вилучають таємно – це крадіжка (п. 17 ППВСУ); якщо обман є способом заволодіння (потерпілий добровільно віддає майно, вважаючи, що це для нього вигідно чи він зобов’язаній його віддати), це шахрайство.
Екологічні злочини. Плутають, коли майно – це тварини чи рослини. Якщо дика тварина перебуває у середовищі свого існування, можлива відповідальність за незаконне полювання, а якщо, наприклад, тварина таємно вилучена із зоопарку це – крадіжка.
Злочини у сфері інтелектуальній власності. Плутають, коли викрадають, наприклад, дискету з певним художнім твором.
Привласнення чи розтрата (ч. 1 ст. 191). Крадіжку плутають з цим злочином, коли особа має доступ до майна у зв’язку з роботою (правоохоронці іноді помилково вважають, що це майно – ввірено, насправді це не так).
Незаконне привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї (ст.193). Знайти можна лише загублене майно. Якщо воно забуто, це не 193, а крадіжка. Слід пам’ятати, що ст. 193 ст. у якості предмету злочину передбачає не будь-яке майно, а лише таке, що має особливу історичну, наукову, художню чи культурну цінність. Привласнення іншого знайденого (не забутого!) майна не є злочином.
Самоправство (ст.356). Плутають з крадіжкою, коли особа самовільно вилучає майно, але „не назавжди”, а з майбутнім поверненням. Якщо теж саме робить службова особа, вона відповідає не за ч. 2 ст. 191, а за ст. 364 (за наявності істотної шкоди).
Умисне знищення майна (ст. 194). Особа може таємно вилучити чуже майно, але не з метою незаконного збагачення, а з метою назавжди позбавити власника цього майна (з помсти, заздрости); вилучивши – знищує його.
Крадіжка певних предметів (зброя, наркотики, автомобіль та ін) передбачена низкою спеціальних норм. Саме ці норми (а не ст. 185) застосовуються у випадках такої конкуренції.
Корисливі злочини проти власності та їх види.
І. Пов’язані з вилученням майна і обертанням його на свою користь або користь інших осіб.
1. 185. Крадіжка
2. 186. Грабіж
3. 187. Розбій.
4. 188-1 Викрадення електричної або теплової енергії шляхом її самовільного використання (насправді це не „викрадення: енергія – матеріальна цінність, але не відповідає ознакам майна як предмету злочинів проти власності).
5. 189. Вимагання
6. 190. Шахрайство
7.191. Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
ІІ. Не пов’язані з вилученням майна і обертанням його на свою користь або користь інших осіб.
1.Ст. 192 Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою.
2.Ст. 193. Привласнення особою знайденого або чужого майна, що випадково опинилося у неї.
3.198. Придбання, зберігання або збут майна, одержаного злочинним шляхом (цей злочин може бути і корисливим, але такий мотив у статті не вказаній).
4. 197-1 – Самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво (цей злочин може бути і некорисливим).
Усі корисливі злочини, пов’язані з вилученням майна і обертанням його на свою користь або користь інших осіб мають загальні ознаки: умисне, протиправне, незворотне вилучення чужого майна і обертання його на свою користь або користь інших осіб з корисливою метою. Відсутність в конкретної події хоча б однієї з цих ознак означає відсутність будь-якого злочину з даної групи (тобто – це ані крадіжка, ані грабіж, ані іншій злочин з цієї групи).
Об’єкт: відносини власності. Предмет: чуже майно (для шахрайства – ще і право на майно, для вимагання, крім майна і право на нього - дії майнового характеру).
Майно як предмет злочинів, пов’язаних з вилученням майна і обертанням його на свою користь або користь інших осіб: відокремлена річ матеріального світу, вилучена з природного середовища, в яку вкладена людська праця, така що має економічну цінність (не процес, не ідея, не послуга, не інформація).
1. „Матеріальна” ознака.
а) відокремлена річ (не енергія!)
б) саме річ, а не інформація, не ідея, не послуга (не можна „викрасти” авторство, навіть якщо особа незаконно заволоділа рукописом. У такому вип. можна застос. ст. 176 – порушення авторського права.