
- •Контрольні питання для підготовки до заліку зі спецкурсу „Проблеми кримінального права”.
- •Кримінальне правопорушення та його види.
- •Причини доцільності виокремлення кримінального проступку як виду кримінального правопорушення.
- •Кримінальна відповідальність у структурі протидії злочинності.
- •Проблема визначення кримінальної відповідальності.
- •Форми кримінальної відповідальності.
- •Механізм застосування кримінальної відповідальності.
- •Покладання кримінальної відповідальності на особу, яка вчинила кримінальне правопорушення та роль прокурора в його здійсненні.
- •Реалізація кримінальної відповідальності та роль прокурора в її здійсненні.
- •Склад злочину та його структура.
- •Проблемні аспекти об’єктивних ознак складу злочину.
- •Проблемні аспекти суб’єктивних ознаки складу злочину.
- •Проблемні аспекти визначення стадій вчинення злочину.
- •Добровільна відмова від продовження злочину на різних стадіях його вчинення.
- •Система та види покарань в кк України.
- •Загальні засади призначення покарання та їх співвідношення з принципами призначення покарання.
- •Призначення більш м’якого покарання ніж передбачено в законі.
- •Межі відповідальності за вчинення незакінченого злочину.
- •Межі відповідальності за вчинення злочину в співучасті.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків.
- •Проблемні аспекти інституту звільнення від покарання та від його відбування.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності та відмова від її застосування: проблема співвідношення.
- •Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.
- •Поняття кримінально-правової кваліфікації.
- •Проблемні аспекти визначення поняття та системи злочинів проти життя і здоров’я.
- •Проблема законодавчого визначення вбивства.
- •Види вбивств за обтяжуючих обставин та їх загальна характеристика.
- •Умисні вбивства за пом’якшуючими обставинами (привілейовані) вбивства
- •2.2.3. С. 119 Вбивство через необережність
- •2.2.4.Ст. 120 Доведення до самогубства
- •Поняття та види тілесних ушкоджень.
- •Розмежування т.У. Від катування, побоїв.
- •Відмінність умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 кк) від умисного вбивства та вбивства через необережність.
- •Відмежування залишення в небезпеці від ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
- •Злочини у сфері медичного обслуговування
- •Загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності.
- •Поняття службової особи.
- •Відмінність зловживання владою або службовим становищем від перевищення влади або службових повноважень.
- •Відмінність зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 кк) від перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 кк).
- •Службове підроблення. Особливості предмету цього злочину.
- •Відмінність зловживання владою або службовим становищем та перевищення влади або службових повноважень від службової недбалості.
- •Характеристика хабарництва (статті 368,369, 370 кк)
- •Поняття та система злочинів проти власності.
- •2.”Соціальна” ознака
- •Загальна характеристика та види некорисливих злочинів проти власності.
- •Загальна характеристика та система злочинів у сфері господарської діяльності.
- •Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
- •Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).
- •Фіктивне підприємництво.
Відмінність зловживання владою або службовим становищем та перевищення влади або службових повноважень від службової недбалості.
Службова недбалість (ст.367) - невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб.
Відповідальність за ст. 367 настає лише у випадку, якщо дії, неиконання чи неналежне виконання яких спричинило передбачені зазначеній статті -наслідки, входили у коло службових обов'язків ієї службової особи, іншими словами, якщо обов'язок діяти відпоідним чином юридичне був включений (законом, указом, постаноою, наказом, інструкцією тощо) до кола службових повноважень акої особи.
Для наявності складу службової недбалості слід встановити, що службова особа мала реальну можливість виконати належним чином свої обов'язки. Визначення можливості (чи неможливості) виконання нею своїх обов'язків здійснюється за допомогою відповідних об'єктивних та суб'єктивних факторів. До об'єктивних фа. кторів належать зовнішні умови, в які поставлена службова особа (забезпечення охорони матеріальних цінностей, наявність транспорту чи людських ресурсів), а до суб'єктивних - особливості цієї особи (її фізичні дані, ступінь інтелектуального розвитку, наявність спеціальних знань, досвіду роботи тощо).
При службовій недбалості за наявності об'єктивної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, службова особа безвідповідально, неякісне ставиться до виконання своїх обов'язків, у зв'язку з чим виконує їх неналежним чином (поверхово, неуважно несумлінно) або взагалі не виконує.
Для кваліфікації діяння за ст. 367 слід встановити, що воно вчинене службовою особою під час виконання владних, організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій. Діяння, яке полягало у невиконанні чи неналежному виконанні професійних функцій, навіть якщо воно призвело до істотної шкоди, не може розцінюватись як службова недбалість (наприклад, застосування лікарем неправильного лікування, невдала операція тощо),
Шкода, заподіяна через недосвідченість, недостатню кваліфікацію службової особи або з інших обставин, що не залежали від неї і не давали можливості справитись належним чином з роботою, не дають підстав говорити про наявність злочинної службової недбалості. Так само не утворюють складу цього злочину шкідливі наслідки, що настали з причин, які службова особа не могла усунути,
Службова недбалість вважається закінченим злочином з моменту настання наслідків, зазначених у ч. 1 або ч. 2 ст. 367.
2. Суб'єктом службової недбалості може бути лише службова
особа.
3. Службова недбалість - це єдиний злочин у сфері службової діяльності, який вчинюється тільки з необережності. З суб'єктивної сторони він характеризується злочинною самовпевненістю (службова особа передбачає, що внаслідок невиконання чи неналежного виконання нею своїх службових обов'язків правам і законним інтересам може бути завдано істотну шкоду, але легковажно розраховує на "й відвернення) або злочинною недбалістю (службова особа не передбачає, що в результаті ЇЇ поведінки може бути завдано істотну шкоду, хоча повинна була і могла це передбачити).
4. Кваліфікуючою ознакою злочину є спричинення тяжких наслідків.