
- •Контрольні питання для підготовки до заліку зі спецкурсу „Проблеми кримінального права”.
- •Кримінальне правопорушення та його види.
- •Причини доцільності виокремлення кримінального проступку як виду кримінального правопорушення.
- •Кримінальна відповідальність у структурі протидії злочинності.
- •Проблема визначення кримінальної відповідальності.
- •Форми кримінальної відповідальності.
- •Механізм застосування кримінальної відповідальності.
- •Покладання кримінальної відповідальності на особу, яка вчинила кримінальне правопорушення та роль прокурора в його здійсненні.
- •Реалізація кримінальної відповідальності та роль прокурора в її здійсненні.
- •Склад злочину та його структура.
- •Проблемні аспекти об’єктивних ознак складу злочину.
- •Проблемні аспекти суб’єктивних ознаки складу злочину.
- •Проблемні аспекти визначення стадій вчинення злочину.
- •Добровільна відмова від продовження злочину на різних стадіях його вчинення.
- •Система та види покарань в кк України.
- •Загальні засади призначення покарання та їх співвідношення з принципами призначення покарання.
- •Призначення більш м’якого покарання ніж передбачено в законі.
- •Межі відповідальності за вчинення незакінченого злочину.
- •Межі відповідальності за вчинення злочину в співучасті.
- •Призначення покарання за сукупністю злочинів та за сукупністю вироків.
- •Проблемні аспекти інституту звільнення від покарання та від його відбування.
- •Звільнення від кримінальної відповідальності та відмова від її застосування: проблема співвідношення.
- •Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх.
- •Поняття кримінально-правової кваліфікації.
- •Проблемні аспекти визначення поняття та системи злочинів проти життя і здоров’я.
- •Проблема законодавчого визначення вбивства.
- •Види вбивств за обтяжуючих обставин та їх загальна характеристика.
- •Умисні вбивства за пом’якшуючими обставинами (привілейовані) вбивства
- •2.2.3. С. 119 Вбивство через необережність
- •2.2.4.Ст. 120 Доведення до самогубства
- •Поняття та види тілесних ушкоджень.
- •Розмежування т.У. Від катування, побоїв.
- •Відмінність умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 кк) від умисного вбивства та вбивства через необережність.
- •Відмежування залишення в небезпеці від ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
- •Злочини у сфері медичного обслуговування
- •Загальна характеристика злочинів у сфері службової діяльності.
- •Поняття службової особи.
- •Відмінність зловживання владою або службовим становищем від перевищення влади або службових повноважень.
- •Відмінність зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 кк) від перевищення влади або службових повноважень (ст. 365 кк).
- •Службове підроблення. Особливості предмету цього злочину.
- •Відмінність зловживання владою або службовим становищем та перевищення влади або службових повноважень від службової недбалості.
- •Характеристика хабарництва (статті 368,369, 370 кк)
- •Поняття та система злочинів проти власності.
- •2.”Соціальна” ознака
- •Загальна характеристика та види некорисливих злочинів проти власності.
- •Загальна характеристика та система злочинів у сфері господарської діяльності.
- •Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
- •Ухилення від сплати податків, зборів (обов’язкових платежів).
- •Фіктивне підприємництво.
Призначення більш м’якого покарання ніж передбачено в законі.
ст. 69 КК надає суду право в особливих (виняткових) випадках вийти за межі санкції статті Особливої частини КК, яка встановлює відповідальність за вчинений злочин, і призначити за злочин будь-якого ступеня тяжкості більш м'яке покарання порівняно з тим, яке у цій санкції передбачено. Отже, ст. 69 КК є своєрідним корективом (уточненням) приписів, які передбачені у п. 1 ч. 1 ст. 65 КК і згідно з якими суд призначає покарання, як правило, у межах санкції статті Особливої частини КК.
Підставами застосування ст. 69 КК закон визнає дві групи чинників, що характеризують вчинений злочин і особу винного, а саме: а) наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину; б) дані, що певним чином характеризують особу винного.
Обставини, що пом'якшують покарання, як одна з підстав застосування ст. 69 КК мають відповідати певним вимогам. По-перше, таких обставин обов'язково повинно бути декілька — не менше двох. По-друге, ці обставини мають знижувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, причому знижувати істотно, тобто настільки, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було б явно недоцільним.
Наступною підставою застосування ст. 69 КК є дані про особу винного, що можуть бути як пов'язані, так і не пов'язані зі вчиненим нею злочином. При врахуванні цих даних беруться до уваги: зразкова поведінка особи в побуті як до, так і після вчинення злочину, чесна трудова Діяльність, позитивна характеристика, прагнення залагодити заподіяну Шкоду, сприяти в розкритті злочину тощо. Головне полягає в тому, що в усіх таких випадках повинні бути встановлені такі дані про особу винного, які дають суду можливість дійти обґрунтованого припущення про те, що призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, буде цілком достатнім для досягнення його цілей.
Призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, можливо за наявності тільки двох розглядуваних підстав застосування ст. 69 КК в їх єдності та сукупності. Якщо судом встановлені тільки обставини, що пом'якшують покарання, або тільки позитивні дані про особу винного, тобто лише одна із зазначених підстав, застосування ст. 69 КК є неприпустимим.
Порядок призначення більш м'якого покарання припускає застосування судом одного із таких правил (варіантів) застосування ст. 69 КК:
Призначення основного покарання нижче від найнижчої межі, встановленої у санкції статті (частини статті) Особливої частини КК, яка передбачає відповідальність за вчинений злочин.
Перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції тієї статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.
За наявності підстав, передбачених у ч. 1 ст. 69 КК і керуючись ч. 2 цієї статті, суд має право не призначати таке додаткове покарання, що передбачене в санкції статті Особливої частини КК як обов'язкове
Керуючись приписами частин 1 та 2 ст. 69 КК, суд також може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої для нього в санкції, і одночасно не призначати додаткове покарання, передбачене в санкції як обов'язкове.
На підставі частин 1 та 2 ст. 69 КК суд має право перейти до іншого, не зазначеного в санкції, більш м'якого виду основного покарання і одночасно не призначати додаткове покарання, передбачене в санкції як обов'язкове.