9.3. Напрями управління недержавною системою національної безпеки України у різних сферах суспільного життя

Стан національної безпеки України відображає дієвість механізмів управління джерелами загроз і рівнями їх небезпек у різних сферах життя та діяльності українського суспільства та держави. Джерела загроз і небезпек національній безпеці та методи її забезпечення є спільними.

У кожній з них свої особливості, пов'язані зі специфікою суспільних відносин, об'єктів забезпечення безпеки, ступенем їх вразливості щодо джерел загроз і небезпек. У кожній сфері життєдіяльності особи і суспільства поряд із загальними методами національної безпеки України можуть бути застосовані приватні методи і форми, які визначені специфікою чинників, що впливають на стан національної безпеки України.

9.3.1. У сфері економіки

Управління недержавною системою національної безпеки України у сфері економіки відіграє ключове значення у системі забезпечення національної безпеки України.

Впливу джерел загроз і небезпек національній безпеці України у сфері економіки найбільш піддані:

• кредитно-фінансова система;

• автоматизовані системи, що забезпечують діяльність особи і суспільства у сфері економіки;

• системи бухгалтерського обліку підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності;

• система збирання, оброблення, збереження та передання фінансової, біржової, податкової, митної інформації та інформації про зовнішньоекономічну діяльність підприємств будь-якої форми власності.

Перехід до ринкових відносин в економіці викликав появу на внутрішньому українському ривку товарів і послуг численних вітчизняних і зарубіжних комерційних структур – виробників і споживачів засобів і систем забезпечення безпеки. Безконтрольна діяльність цих структур зі створення та налагодження діяльності систем безпеки створює реальну загрозу національній безпеці України в економічній сфері. Аналогічні загрози виникають при безконтрольному залученні іноземних фірм до створення подібних систем, оскільки при цьому виникають сприятливі умови для несанкціонованого доступу до конфіденційної економічної інформації та для контролю за процесами її передання та оброблення з боку іноземних спецслужб.

Критичний стан підприємств національних галузей промисловості, які розробляють і виробляють засоби та системи безпеки призводить до широкого використання відповідних імпортних засобів та систем, що утворює загрозу виникнення технологічної залежності України від іноземних держав.

Серйозним джерелом загрози для нормального функціонування економіки загалом являють комп'ютерні злочини, пов'язані із проникненням кримінальних елементів до комп'ютерних систем і мереж, банків та інших кредитних організацій.

Недостатність нормативної правової бази, яка визначає відповідальність недержавних господарюючих суб'єктів за недостовірність або укриття відомостей про їх комерційну діяльність, про споживчі властивості товарів та послуг, які вони виробляють та надають, про результати господарської діяльності, про інвестиції та таке інше, перешкоджає нормальному функціонування недержавних господарюючих суб'єктів. Водночас істотна економічна шкода може бути нанесена недержавним господарюючим суб'єктам внаслідок розголошення відомостей, які складають комерційну таємницю.

Основними заходами із національної безпеки України підприємствами недержавної форми власності у сфері економіки є:

• формування та розвиток внутрішнього ринку безпеки;

• сприяння в організації та здійсненні державного контролю за створенням і розвитком ринку безпеки;

• розроблення національних сертифікованих засобів і систем безпеки та впровадження їх у практику національної безпеки України;

• подання відповідно до чинного законодавства пропозицій з удосконалення нормативної правової бази, яка регулює відносини в сфері економіки;

• удосконалення методів відбору, підготовки та перепідготовки персоналу для роботи в системах безпеки державної та недержавної форм власності;

• випереджувальний розвиток наукоємних високотехнологічних виробництв в галузі безпеки;

• участь в захисті внутрішнього ринку від недобросовісного імпорту, продукції, яка може завдати шкоди національним виробникам, здоров'ю людей та навколишньому природному середовищу;

• розвиток експортного потенціалу високотехнологічної продукції, поглиблення інтеграції у світову економічну систему та активізація участі в міжнародних економічних і фінансових організаціях.