
- •2.2. Система управління національною безпекою України 76
- •2.3. Силові структури системи забезпечення національної безпеки України 92
- •9.4. Політика національної безпеки України недержавними суб'єктами і першочергові заходи з її реалізації 415
- •9.5. Структура недержавної системи національної безпеки України 417
- •9.6. Сутність та зміст менеджменту недержавної системи національної безпеки 432
- •10.1. Поняття та сутність бенчмаркінгу 450
- •10.2. Механізм функціонування бенчмаркінга 455
- •10.3. Перспективи бенчмаркінгу національної безпеки 465
- •1.1. Потреба формування наукового напряму "національне безпекознавство"
- •1.2. Сутність та зміст теорії національного безпекознавства
- •1.3. Формування теорії національного безпекознавства у системі різних навчальних дисциплін
- •1.4. Основні категорії теорії національного безпекознавства
- •1.5. Теорія національного безпекознавства в системі інших наук
- •1.6. Структурні елементи теоретичних основ системи національної безпеки
- •2.1. Система національної безпеки України
- •2.1.1. Поняття, зміст і призначення системи національної безпеки України
- •2.1.2. Мета, завдання та функції системи національної безпеки України
- •2.1.3. Принципи побудови та функціонування системи національної безпеки України
- •2.1.4. Сили та засоби системи забезпечення національної безпеки України
- •2.1.5. Гарантії ефективного управління національною безпекою України
- •2.1.6. Структура системи національної безпеки Украхни
- •2.2. Система управління національною безпекою України
- •2.2.1. Поняття про систему управління національною безпекою
- •2.2.2. Структура системи управління національною безпекою
- •2.2.3. Компетенція Президента України у системі забезпечення національної безпеки України
- •2.2.5. Конституційні засади організації та діяльності Кабінету Міністрів України в сфері управління національною безпекою
- •2.2.6. Компетенція Верховної Ради України в системі забезпечення національної безпеки
- •2.2.7. Конституційний Суд України
- •2.2.8. Суди загальної юрисдикції
- •2.2.9. Прокуратура України
- •2.2.10. Національний банк України
- •2.2.11. Компетенція центральних органів виконавчої влади у системі національної безпеки
- •2.3. Силові структури системи забезпечення національної безпеки України
- •2.3.1. Значення органів внутрішніх справ України в управлінні національною безпекою
- •2.3.2. Значення Внутрішніх військ мвс України в управлінні національною безпекою
- •2.3.3. Значення Служби безпеки України в управлінні національною безпекою
- •2.3.4. Значення Державної прикордонної служби України в управлінні національною безпекою
- •2.3.5. Значення Державної митної служби в управлінні національною безпекою
- •2.3.6. Компетенція Збройних Сил України в управлінні національною безпекою
- •2.3.7. Завдання Управління державної охорони України в управлінні національною безпекою
- •2.3.8. Війська цивільної оборони в управлінні національною безпекою
- •2.4. Значення сил спеціального призначення у системі забезпечення національної безпеки України
- •3.1. Поняття та зміст нормативно-правового поля системи забезпечення національної безпеки
- •3.2. Значення права в системі забезпечення національної безпеки
- •3.3. Методологія формування правового поля системи забезпечення національної безпеки
- •3.3.1. Завдання законодавства про національну безпеку
- •3.3.2. Причини гальмування процесу формування нормативно-правового фундаменту забезпечення національної безпеки
- •3.3.3. Принципи формування нормативно-правового поля системи забезпечення національної безпеки
- •3.3.4. Засоби забезпечення законотворчої діяльності
- •3.4. Методологія формування Концепції національної безпеки України
- •3.4.1. Історичні корені формування Концепції національної безпеки України
- •3.4.2. Поняття та зміст Концепції національної безпеки
- •3.4.3. Класифікація Концепцій національної безпеки
- •3.5. Основні підходи до формування доктрин національної безпеки
- •3.6. Основні положення Закону України "Про основи національної безпеки України"
- •3.7. Модель ієрархічної системи нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини в системі забезпечення національної безпеки
- •4.1. Зміст і основні поняття інформаційної безпеки України
- •4.1.1. Зміст системи інформаційної безпеки
- •4.1.2. Категорійно-понятійна система інформаційної безпеки
- •4.2. Характеристика джерел загроз і небезпек інформаційній безпеці системи державного управління
- •4.2.1. Поняття про інформаційні війни
- •4.2.2. Поняття та види джерел загроз і небезпек національним інтересам і безпеці в інформаційній сфері
- •4.2.3. Класифікація джерел загроз і небезпек інформаційній безпеці
- •4.3. Теоретичні основи формування та функціонування системи забезпечення інформаційної безпеки України
- •4.3.1. Поняття про систему забезпечення інформаційної безпеки
- •4.3.2. Мета функціонування інформаційної безпеки, основні завдання системи її забезпечення
- •4.3.3. Методи забезпечення інформаційної безпеки
- •4.3.4. Структура системи забезпечення інформаційної безпеки та компетенції її складових
- •4.4. Державна політика управління недержавною системою національної безпеки в інформаційній сфері
- •5.1. Поняття та зміст геополітики
- •5.1.1. Поняття про геополітику
- •5.1.2. Джерела геополітики
- •5.1.3. Предмет геополітики
- •5.1.4. Основні закони геополітики
- •5.2. Поняття про геополітичну безпеку
- •5.3. Загальна характеристика України як суб'єкта геополітики
- •5.4. Сучасні джерела загроз геополітичній безпеці
- •5.5. Система забезпечення геополітичної безпеки
- •5.6. Пріоритетні напрями розвитку системи забезпечення геополітичної безпеки
- •6.1. Поняття та зміст екологічної безпеки України
- •6.1.1. Понятійно-категорійний апарат екологічної безпеки
- •6.1.2. Екологічні закони та головні принципи забезпечення екологічної безпеки
- •6.1.3. Основні риси та критерії екологічної безпеки
- •6.2. Види джерел загроз і небезпек національній безпеці в екологічній сфері
- •6.2.2. Концепція "золотого мільярда" людської популяції на Землі
- •6.2.3. Екологічні конфлікти
- •6.2.4. Нетрадиційні джерела загроз
- •6.3. Поняття про систему екологічної безпеки України
- •6.3.1. Головна мета системи екологічної безпеки України
- •6.3.2. Національні інтереси України в екологічній сфері
- •6.3.3. Державна система забезпечення екологічної безпеки
- •6.4. Напрями розвитку системи забезпечення національної безпеки в екологічній сфері
- •7.1. Основні джерела загроз воєнній безпеці України
- •7.1.1. Джерела воєнних загроз і небезпек, характерні ознаки
- •7.1.2. Чинники, що впливають на ступінь воєнної небезпеки і характер військових загроз для України
- •7.1.3. Наявні та прогнозовані загрози воєнній безпеці України
- •7.2. Система воєнної безпеки України
- •7.2.1. Система забезпечення воєнної безпеки і умови її формування
- •7.2.2. Складові системи забезпечення воєнної безпеки і їх повноваження
- •7.2.3. Аналіз стану системи забезпечення воєнної безпеки
- •7.3. Перспективи розвитку і шляхи вдосконалення системи забезпечення воєнної безпеки України
- •7.3.1. Основні напрями реформування Збройних сил України
- •7.3.2. Особливості реформування Збройних сил України
- •7.3.3. Проблеми реформування Збройних сил України
- •8.1. Стратегія національної безпеки сша
- •8.2. Управління національною безпекою в Китаї
- •8.3. Політика національної безпеки Німеччини
- •8.4. Політика національної безпеки Франції
- •8.5. Державна стратегія національної безпеки Японії у XXI столітті
- •8.6. Концепція національної безпеки Монголії
- •8.7. Концепція національної безпеки Республіки Молдова
- •8.8. Концепція національної безпеки Республіки Білорусь
- •8.9. Концепція національної безпеки Російської Федерації
- •9.1. Поняття та зміст недержавної системи національної безпеки України
- •9.1.1. Національні інтереси та їх забезпечення недержавною системою національної безпеки України
- •9.1.2. Види джерел загроз і небезпек національній безпеці України
- •9.1.3. Джерела загроз національній безпеці України
- •9.1.4. Стан національної безпеки України та основні завдання недержавних суб'єктів з їх забезпечення
- •9.2. Методи управління недержавною системою національної безпеки України
- •9.3. Напрями управління недержавною системою національної безпеки України у різних сферах суспільного життя
- •9.3.1. У сфері економіки
- •9.3.2. У сфері внутрішньої політики
- •9.3.3. У сфері зовнішньої політики
- •9.3.4. В інформаційній сфері
- •9.3.5. У соціальній та гуманітарній сферах
- •9.3.6. У сфері науки і техніки
- •9.3.7. У сфері духовного життя
- •9.3.8. У сфері оборони
- •9.3.9. У сфері екології
- •9.3.10. У сфері безпеки державного кордону
- •9.3.11. Міжнародне співробітництво недержавної системи національної безпеки у системі забезпечення національної безпеки України
- •9.4. Політика національної безпеки України недержавними суб'єктами і першочергові заходи з її реалізації
- •9.4.1. Основні положення політики національної безпеки України
- •9.4.2. Першочергові заходи з реалізації недержавними суб'єктами політики національної безпеки України
- •9.5. Структура недержавної системи національної безпеки України
- •9.5.1. Завдання недержавної системи національної безпеки
- •9.5.2. Основні функції недержавної системи національної безпеки України
- •9.5.3. Структура недержавної системи національної безпеки
- •9.6. Сутність та зміст менеджменту недержавної системи національної безпеки
- •9.6.1. Поняття "менеджмент" і потреба управління недержавною системою національної безпеки
- •9.6.2. Сутність та зміст менеджменту недержавної системи національної безпеки
- •10.1. Поняття та сутність бенчмаркінгу
- •10.1.1. Історичні основи бенчмаркінгу
- •10.1.2. Поняття про бенчмаркінг
- •10.1.3. Предмет дослідження бенчмаркінга
- •10.2. Механізм функціонування бенчмаркінга
- •10.2.1. Цілі та завдання бенчмаркінга
- •10.2.2. Принципи та методи бенчмаркінгу
- •10.2.3. Етапи проведення бенчмаркінга
- •10.2.4. Види бенчмаркінгу
- •10.3. Перспективи бенчмаркінгу національної безпеки
- •10.3.1. Поняття та зміст бенчмаркінгу національної безпеки
- •10.3.2. Перспективи розвитку бенчмаркінга національної безпеки в Україні
- •Додаток а. Перелік питань до підсумкового заняття
- •Для нотаток
- •Рак Тарас Євгенович основи національної безпеки україни
8.6. Концепція національної безпеки Монголії
Концептуальні положення щодо забезпечення національної безпеки викладені в концепції національної безпеки Монголії. Структурно даний документ складається з її розділів:
1) загальні положення;
2) безпека існування Монголії;
3) безпека громадського порядку і державної системи;
4) безпека прав і свобод громадян;
5) економічна безпека;
6) наукова і технічна безпека;
7) інформаційна безпека;
8) безпека монгольської культури і способу життя;
9) безпека населення та його генофонду;
10) екологічна безпека;
11) інші положення.
Конституція Монголії виражає загальні інтереси народу, всіх груп і прошарків монгольського суспільства.
Національна безпека Монголії – положення, згідно з яким забезпечуються сприятливі зовнішні та внутрішні умови для обслуговування життєво важливих національних інтересів Монголії. Ідеологічною основою політики, що забезпечує національну безпеку, є національний патріотизм.
Життєво важливі національні інтереси Монголії полягають в існуванні монгольського народу і його цивілізації, в незалежності, суверенітеті, територіальній цілісності країни, непорушності державних кордонів, відносній економічній незалежності, стійкому економічному розвитку і національній єдності. Життєво важливі національні інтереси Монголії є предметом особливої турботи і захисту з боку держави і народу.
Забезпечення національної безпеки передбачає проведення державної політики, націленої на створення всебічних гарантій захисту і зміцнення життєво важливих національних інтересів Монголії, діяльності держави, її установ і посадовців по досягненню цього, а також заходи країни, що вживаються громадянами. Ці мають як превентивний, так і творчий характер. Монголія прагне розвивати свою міжнародну конкурентоспроможність в економічній, культурній, науково-технічній і освітній сферах.
Структура національної безпеки Монголії
Національна безпека складається з таких основних компонентів:
1) безпека існування Монголії;
2) безпека соціального устрою і державної системи;
3) безпека прав і свобод громадян;
4) економічна безпека;
5) наукова і технічна безпека;
6) безпека інформації;
7) безпека монгольської цивілізації;
8) безпека населення та його генофонду;
9) екологічна безпека.
Чинники, що впливають на національну безпеку, поділяються на внутрішні та зовнішні за їх природою і на безпосередні, тимчасові, довготермінові і постійні за часом їх дії. Життєво важливі національні інтереси Монголії є інтересами постійними по їх природі.
Чинники, які можуть вчинити негативний вплив на національну безпеку поділяються на об'єктивні та суб'єктивні за їх характером, і на реальні та можливі по вірогідності небезпеки, яку вони можуть представляти.
Політика забезпечення та зміцнення національної безпеки націлюється на виявлення та усунення будь-яких загроз на "вірогідній" стадії їх появи, а також на зменшення або запобігання об'єктивних загроз за рахунок своєчасного усунення суб'єктивних загроз.
Примітним моментом є те, що національна безпека Монголії розглядається як частина міжнародної безпеки і як така безпосередньо залежить від останньої. З погляду політичної просторової безпеки вона поділяється на глобальну, регіональну і субрегіональну.
З погляду внутрішнього просторового вимірювання національна безпека повинна бути на національному, регіональному, районному, столичному і повітовому рівнях.
Національна безпека забезпечується соціальними, політичними, організаційними, економічними, дипломатичними, військовими, розвідувальними і юридичними засобами в односторонньому порядку, або за допомогою розвитку міжнародної співпраці.
Основні засоби системи забезпечення національної безпеки полягають у вжитті заходів, призначених передбачати тенденції та розвиток подій на основі надійної інформації та за допомогою її аналізу і оцінки.
Основними гарантами національної безпеки є народ Монголії та монгольська держава.
Міжнародні гарантії національної безпеки складаються з політичних, юридичних і морально-психологічних компонентів. Вони забезпечуються та зміцнюються за допомогою комбінації односторонніх, двосторонніх і багатобічних заходів. Військово-політична безпека може бути забезпечена за допомогою системи колективної безпеки спільними зусиллями або участю в такій системі.
Систему забезпечення національної безпеки Монголії складають Великий народний хурал держави, президент Монголії, Рада національної безпеки, очолювана президентом, уряд, центральні та місцеві правоохоронні та державні адміністративні органи.
Законодавчі, виконавчі, судові органи і органи місцевого самоврядування дотримуються в рамках їх компетенції принципів цієї концепції, підкріплених Конституцією, законодавством і іншими відповідними юридичними актами.
Політичні та громадські організації, а також громадяни мають суворо дотримуватися законодавства з забезпечення національної безпеки і брати активну участь в його реалізації.
Рада національної безпеки виконує функцію координації стратегії та тактики реалізації даної концепції з належним обліком існуючих умов. Вона здійснює спостереження за станом захисту національної безпеки і щорічно інформує Великий народний хурал держави з цього питання.
Зацікавлені установи виділяють у їх бюджетах кошти, необхідні для реалізації положень цієї концепції. У разі надзвичайних заходів витрати покриватимуться з державного бюджету.
Інформаційна база даних з національної безпеки
Будь-яка інформація для координації та здійснення державної політики національної безпеки повинна виходити від відповідних властей, громадян і з зарубіжних джерел. При Раді національної безпеки створюється відповідна інформаційна база даних.
Безпека існування Монголії означає забезпечення її незалежності, суверенітету, територіальної цілісності та непорушності державних кордонів Монголії.
До зовнішніх чинників, які можуть несприятливо впливати на безпеку існування Монголії належать:
1) збройна агресія або загроза збройної агресії з боку будь-якої держави або сили;
2) політика, націлена на насильницьку ліквідацію державної незалежності Монголії або на підрив національної єдності народу;
3) перешкоджання або тиск на суверенні відносини Монголії з іншими державами, встановлені на основі міжнародного права;
4) організація терористичної та підривної діяльності, шпигунства проти Монголії та її народу, а також підбурювання та участь у подібних актах.
5) нав'язування будь-якою державою Монголії її власних інтересів або політики, або спроби вирішити суперечки силою;
6) нав'язування політичного, військового, економічного й ідеологічного контролю над Монголією;
7) виникнення глобальних, регіональних і субрегіональних криз і конфліктів, які можуть зачіпати інтереси Монголії або можуть втягнути її у війну;
8) дестабілізація монгольської економіки, спроби або організація державного перевороту, або використання Монголії в якості плацдарму для політики і діяльності, спрямованої проти інших держав;
9) зміна державних кордонів, незаконний перетин кордону і порушення кордону;
10) суперечки і конфлікти між сусідніми державами під впливом їх внутрішніх суперечностей і криз;
11) масовий приток мігрантів із сусідніх держав;
12) випадки природних і екологічних бід, спалах або розповсюдження особливо інфекційних захворювань людини або тварин.
До внутрішніх чинників, які можуть несприятливо впливати на національну безпеку Монголії належать:
1) розпад державності або наміру і/або спроби перетворити Монголію на державу-сателіт;
2) політичні, економічні та воєнні дії, націлені на підрив національної єдності і/або підрив незалежності Монголії.
3) поява умов, що ведуть до гострих релігійних, етнічних або місцевих суперечок і конфронтації;
4) організація підривної або шпигунської діяльності, націленої на послаблення потенціалу Монголії;
5) розбіжності в збройних силах і інших військових підрозділах, втрата їх оборонного потенціалу або військово-патріотичної свідомості, або конфронтація між військовим і цивільним населенням, або озброєне повстання та конфлікти.
До шляхів і засобів забезпечення безпеки існування Монголії належать. Перше
1) відстоювати загально визнані принципи сучасного міжнародного права у відносинах з будь-якою державою і примушувати інших також дотримувати їх;
2) підтримувати діяльність Організації Об'єднаних Націй і інших міжнародних організацій, націлену на зміцнення міжнародного миру й безпеки, тісно співробітничати з ними в цих цілях;
3) створювати й захищати в двосторонньому і багатосторонньому порядку юридичні основи одностороннього або колективного захисту країни від агресії відповідно до ст. 51 Хартії ООН;
4) сприяти політиці підтримки стратегічної стабільності та створення надійної системи зміцнення миру і безпеки в Азії та на Тихому океані, особливо в Північно-східній Азії та Центральній Азії;
5) суворо дотримуватися політики недопущення використання території країни проти інших держав. Забезпечити без'ядерний статус Монголії на міжнародному рівні та зробити її важливим елементом зміцнення безпеки країни політичними засобами. Здійснювати політику перетворення Центральної Азії на зону, вільну від ядерної зброї;
6) забезпечити своєчасну і законну реакцію на дії, здатні впливати або суперечити життєвої важливим національним інтересам Монголії, або що шкодять її престижу і, якщо необхідно, відповідним чином відображати її в політиці і діяльності уряду;
7) сприяти атмосфері, сприятливій для розуміння та підтримки Монголії в інших країнах, особливо в сусідніх і впливових країнах, за допомогою широкого застосування політики "народної дипломатії", важливого каналу зовнішніх стосунків;
8) проводити в життя юридичні акти, що визначають загальне число іноземців і осіб без громадянства, які можуть проживати в Монголії, і регулювати їх пересування усередині країни і спостерігати за дотриманням цих актів.
Створити механізм контролю для запобігання незаконного проживання або перебування в Монголії:
1) співробітничати з іншими країнами і відповідними міжнародними організаціями у військовій області та в здійсненні політики захисту себе від можливої агресії та прагнення до колективної оборони Монголія повинна слідувати політиці використання збройних сил сусідніх або третіх держав або ООН і/або інших об'єднаних міжнародних збройних сил;
2) мати національні збройні сили, інші підрозділи, здатні захистити незалежність, територіальну цілісність і непорушність кордонів країни;
3) вирішувати оборонні задачі на основі універсальної оборонної системи відповідно до власної військової доктрини. У разі потреби захисту від збройного оточення або агресії тільки власними силами, війна самооборони повинна вестися за допомогою мобілізації всіх внутрішніх сил і засобів, одночасно широко використовуючи зовнішні чинники;
4) брати участь, наскільки це можливо, в міжнародних зусиллях і співпраці, призначеній для зміцнення довіри у військовій області та створення механізму для забезпечення регіональної безпеки.
Таким же чином розглядаються й інші структурні компоненти національної безпеки Монголії.
На Великий народний хурал (парламент МНР) покладено обов'язок щодо внесення відповідних змін і поправок до внутрішнього законодавства і змісту концепції національної безпеки Монголи за пропозицією Ради національної безпеки, відповідно до змін і тенденцій в глобальному, регіональному і внутрішньому положенні.