
- •2.2. Система управління національною безпекою України 76
- •2.3. Силові структури системи забезпечення національної безпеки України 92
- •9.4. Політика національної безпеки України недержавними суб'єктами і першочергові заходи з її реалізації 415
- •9.5. Структура недержавної системи національної безпеки України 417
- •9.6. Сутність та зміст менеджменту недержавної системи національної безпеки 432
- •10.1. Поняття та сутність бенчмаркінгу 450
- •10.2. Механізм функціонування бенчмаркінга 455
- •10.3. Перспективи бенчмаркінгу національної безпеки 465
- •1.1. Потреба формування наукового напряму "національне безпекознавство"
- •1.2. Сутність та зміст теорії національного безпекознавства
- •1.3. Формування теорії національного безпекознавства у системі різних навчальних дисциплін
- •1.4. Основні категорії теорії національного безпекознавства
- •1.5. Теорія національного безпекознавства в системі інших наук
- •1.6. Структурні елементи теоретичних основ системи національної безпеки
- •2.1. Система національної безпеки України
- •2.1.1. Поняття, зміст і призначення системи національної безпеки України
- •2.1.2. Мета, завдання та функції системи національної безпеки України
- •2.1.3. Принципи побудови та функціонування системи національної безпеки України
- •2.1.4. Сили та засоби системи забезпечення національної безпеки України
- •2.1.5. Гарантії ефективного управління національною безпекою України
- •2.1.6. Структура системи національної безпеки Украхни
- •2.2. Система управління національною безпекою України
- •2.2.1. Поняття про систему управління національною безпекою
- •2.2.2. Структура системи управління національною безпекою
- •2.2.3. Компетенція Президента України у системі забезпечення національної безпеки України
- •2.2.5. Конституційні засади організації та діяльності Кабінету Міністрів України в сфері управління національною безпекою
- •2.2.6. Компетенція Верховної Ради України в системі забезпечення національної безпеки
- •2.2.7. Конституційний Суд України
- •2.2.8. Суди загальної юрисдикції
- •2.2.9. Прокуратура України
- •2.2.10. Національний банк України
- •2.2.11. Компетенція центральних органів виконавчої влади у системі національної безпеки
- •2.3. Силові структури системи забезпечення національної безпеки України
- •2.3.1. Значення органів внутрішніх справ України в управлінні національною безпекою
- •2.3.2. Значення Внутрішніх військ мвс України в управлінні національною безпекою
- •2.3.3. Значення Служби безпеки України в управлінні національною безпекою
- •2.3.4. Значення Державної прикордонної служби України в управлінні національною безпекою
- •2.3.5. Значення Державної митної служби в управлінні національною безпекою
- •2.3.6. Компетенція Збройних Сил України в управлінні національною безпекою
- •2.3.7. Завдання Управління державної охорони України в управлінні національною безпекою
- •2.3.8. Війська цивільної оборони в управлінні національною безпекою
- •2.4. Значення сил спеціального призначення у системі забезпечення національної безпеки України
- •3.1. Поняття та зміст нормативно-правового поля системи забезпечення національної безпеки
- •3.2. Значення права в системі забезпечення національної безпеки
- •3.3. Методологія формування правового поля системи забезпечення національної безпеки
- •3.3.1. Завдання законодавства про національну безпеку
- •3.3.2. Причини гальмування процесу формування нормативно-правового фундаменту забезпечення національної безпеки
- •3.3.3. Принципи формування нормативно-правового поля системи забезпечення національної безпеки
- •3.3.4. Засоби забезпечення законотворчої діяльності
- •3.4. Методологія формування Концепції національної безпеки України
- •3.4.1. Історичні корені формування Концепції національної безпеки України
- •3.4.2. Поняття та зміст Концепції національної безпеки
- •3.4.3. Класифікація Концепцій національної безпеки
- •3.5. Основні підходи до формування доктрин національної безпеки
- •3.6. Основні положення Закону України "Про основи національної безпеки України"
- •3.7. Модель ієрархічної системи нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини в системі забезпечення національної безпеки
- •4.1. Зміст і основні поняття інформаційної безпеки України
- •4.1.1. Зміст системи інформаційної безпеки
- •4.1.2. Категорійно-понятійна система інформаційної безпеки
- •4.2. Характеристика джерел загроз і небезпек інформаційній безпеці системи державного управління
- •4.2.1. Поняття про інформаційні війни
- •4.2.2. Поняття та види джерел загроз і небезпек національним інтересам і безпеці в інформаційній сфері
- •4.2.3. Класифікація джерел загроз і небезпек інформаційній безпеці
- •4.3. Теоретичні основи формування та функціонування системи забезпечення інформаційної безпеки України
- •4.3.1. Поняття про систему забезпечення інформаційної безпеки
- •4.3.2. Мета функціонування інформаційної безпеки, основні завдання системи її забезпечення
- •4.3.3. Методи забезпечення інформаційної безпеки
- •4.3.4. Структура системи забезпечення інформаційної безпеки та компетенції її складових
- •4.4. Державна політика управління недержавною системою національної безпеки в інформаційній сфері
- •5.1. Поняття та зміст геополітики
- •5.1.1. Поняття про геополітику
- •5.1.2. Джерела геополітики
- •5.1.3. Предмет геополітики
- •5.1.4. Основні закони геополітики
- •5.2. Поняття про геополітичну безпеку
- •5.3. Загальна характеристика України як суб'єкта геополітики
- •5.4. Сучасні джерела загроз геополітичній безпеці
- •5.5. Система забезпечення геополітичної безпеки
- •5.6. Пріоритетні напрями розвитку системи забезпечення геополітичної безпеки
- •6.1. Поняття та зміст екологічної безпеки України
- •6.1.1. Понятійно-категорійний апарат екологічної безпеки
- •6.1.2. Екологічні закони та головні принципи забезпечення екологічної безпеки
- •6.1.3. Основні риси та критерії екологічної безпеки
- •6.2. Види джерел загроз і небезпек національній безпеці в екологічній сфері
- •6.2.2. Концепція "золотого мільярда" людської популяції на Землі
- •6.2.3. Екологічні конфлікти
- •6.2.4. Нетрадиційні джерела загроз
- •6.3. Поняття про систему екологічної безпеки України
- •6.3.1. Головна мета системи екологічної безпеки України
- •6.3.2. Національні інтереси України в екологічній сфері
- •6.3.3. Державна система забезпечення екологічної безпеки
- •6.4. Напрями розвитку системи забезпечення національної безпеки в екологічній сфері
- •7.1. Основні джерела загроз воєнній безпеці України
- •7.1.1. Джерела воєнних загроз і небезпек, характерні ознаки
- •7.1.2. Чинники, що впливають на ступінь воєнної небезпеки і характер військових загроз для України
- •7.1.3. Наявні та прогнозовані загрози воєнній безпеці України
- •7.2. Система воєнної безпеки України
- •7.2.1. Система забезпечення воєнної безпеки і умови її формування
- •7.2.2. Складові системи забезпечення воєнної безпеки і їх повноваження
- •7.2.3. Аналіз стану системи забезпечення воєнної безпеки
- •7.3. Перспективи розвитку і шляхи вдосконалення системи забезпечення воєнної безпеки України
- •7.3.1. Основні напрями реформування Збройних сил України
- •7.3.2. Особливості реформування Збройних сил України
- •7.3.3. Проблеми реформування Збройних сил України
- •8.1. Стратегія національної безпеки сша
- •8.2. Управління національною безпекою в Китаї
- •8.3. Політика національної безпеки Німеччини
- •8.4. Політика національної безпеки Франції
- •8.5. Державна стратегія національної безпеки Японії у XXI столітті
- •8.6. Концепція національної безпеки Монголії
- •8.7. Концепція національної безпеки Республіки Молдова
- •8.8. Концепція національної безпеки Республіки Білорусь
- •8.9. Концепція національної безпеки Російської Федерації
- •9.1. Поняття та зміст недержавної системи національної безпеки України
- •9.1.1. Національні інтереси та їх забезпечення недержавною системою національної безпеки України
- •9.1.2. Види джерел загроз і небезпек національній безпеці України
- •9.1.3. Джерела загроз національній безпеці України
- •9.1.4. Стан національної безпеки України та основні завдання недержавних суб'єктів з їх забезпечення
- •9.2. Методи управління недержавною системою національної безпеки України
- •9.3. Напрями управління недержавною системою національної безпеки України у різних сферах суспільного життя
- •9.3.1. У сфері економіки
- •9.3.2. У сфері внутрішньої політики
- •9.3.3. У сфері зовнішньої політики
- •9.3.4. В інформаційній сфері
- •9.3.5. У соціальній та гуманітарній сферах
- •9.3.6. У сфері науки і техніки
- •9.3.7. У сфері духовного життя
- •9.3.8. У сфері оборони
- •9.3.9. У сфері екології
- •9.3.10. У сфері безпеки державного кордону
- •9.3.11. Міжнародне співробітництво недержавної системи національної безпеки у системі забезпечення національної безпеки України
- •9.4. Політика національної безпеки України недержавними суб'єктами і першочергові заходи з її реалізації
- •9.4.1. Основні положення політики національної безпеки України
- •9.4.2. Першочергові заходи з реалізації недержавними суб'єктами політики національної безпеки України
- •9.5. Структура недержавної системи національної безпеки України
- •9.5.1. Завдання недержавної системи національної безпеки
- •9.5.2. Основні функції недержавної системи національної безпеки України
- •9.5.3. Структура недержавної системи національної безпеки
- •9.6. Сутність та зміст менеджменту недержавної системи національної безпеки
- •9.6.1. Поняття "менеджмент" і потреба управління недержавною системою національної безпеки
- •9.6.2. Сутність та зміст менеджменту недержавної системи національної безпеки
- •10.1. Поняття та сутність бенчмаркінгу
- •10.1.1. Історичні основи бенчмаркінгу
- •10.1.2. Поняття про бенчмаркінг
- •10.1.3. Предмет дослідження бенчмаркінга
- •10.2. Механізм функціонування бенчмаркінга
- •10.2.1. Цілі та завдання бенчмаркінга
- •10.2.2. Принципи та методи бенчмаркінгу
- •10.2.3. Етапи проведення бенчмаркінга
- •10.2.4. Види бенчмаркінгу
- •10.3. Перспективи бенчмаркінгу національної безпеки
- •10.3.1. Поняття та зміст бенчмаркінгу національної безпеки
- •10.3.2. Перспективи розвитку бенчмаркінга національної безпеки в Україні
- •Додаток а. Перелік питань до підсумкового заняття
- •Для нотаток
- •Рак Тарас Євгенович основи національної безпеки україни
1.5. Теорія національного безпекознавства в системі інших наук
Єдність і цілісність матеріального та духовного світу зумовлює єдність усіх наук. Особливо тісний зв'язок існує між гуманітарними науками, які вивчають суспільство, людину, стосунки між ними тощо. У центрі гуманітарних наук перебувають людина, її честь і гідність, права і свободи, безпека.
Важливим питанням є питання забезпечення безпеки особи, суспільства та держави. І ці питання не можуть об'єктивно досліджуватися у межах однієї науки, оскільки усі гуманітарні науки певною мірою стосувались цих питань, звідси тісний зв'язок теорії національного безпекознавства із філософією, теорією держави і права, конституційним, адміністративним і кримінальним правом, геополітикою, соціальним управлінням тощо. Воно інтегрує передові досягнення у цій сфері і посідає у системі гуманітарного знання місце, що визначається важливістю забезпечення безпеки особи, суспільства та держави як єдиного організму.
Появу нового наукового напряму традиційно пояснюють дією такої закономірності як диференціація та інтеграція. Поява національного безпекознавчого напряму зумовлена не тільки загальною тенденцією "міждисциплінаризації" наук, а й нагальною потребою в адекватному вивченні та пізнанні такого теорії, яким є національна безпека. При цьому створення нового напряму не самоціль, а результат інтеграції певних наукових напрямів та їх методологічного інструментарію навколо дослідження однієї проблеми – національної безпеки.
Певна річ, виникає потреба у визначенні місця теорії національного безпекознавства серед наукових напрямів і дисциплін, об'єктом яких є суспільні відносини у системі забезпечення національної безпеки, сфера національної безпеки, національна безпека як правове благо, інтерес в національній безпеці.
Розмежування та взаємозв'язок навчальної дисципліни "Теорія національного безпекознавства" з іншими навчальними дисциплінами виявляється так. Цей курс пов'язаний з усією системою юридичних дисциплін:
1) історико-теоретичними науками: теорія держави та права, історія держави та права, історія вчень про державу і право;
2) галузевими науками, передусім: конституційне право, адміністративне право, кримінальне право, екологічне право;
3) прикладними науками;
4) міжнародним правом.
Цей зв'язок обумовлений тим, що, незважаючи на різні цілі науки національного безпекознавства та юридичних наук, ті й інші досліджують та регламентують відносини у системі забезпечення національної безпеки за допомогою механізму права, чим збагачують одне одного. Окрім цього, національне безпекознавство тісно пов'язано із філософією, політекономією, менеджментом, безпекою життєдіяльності тощо.
Водночас курс "Теорія національного безпекознавства" необхідно відрізняти від курсів адміністративного та конституційного права через те, що останні вивчають відносини з погляду впливу на них правових норм. Вони вивчають відносини, які існують у сфері управління. Теорія національного безпекознавства ж вивчає та досліджує відносини у системі забезпечення національної безпеки, насамперед відносини, що пов'язані із забезпеченням національної безпеки.
Взагалі ж даний перелік практично можна продовжувати досить довго, оскільки національна безпека пронизує майже усі сфери суспільного буття, пов'язана із забезпеченням безпеки окремого громадянина, суспільства та держави.
Навчальна дисципліна "Теорія національного безпекознавства" є висхідною для таких дисциплін як "Менеджмент національної безпеки", "Аудит національної безпеки", "Історія вчень про національну безпеку", "Фінансова безпека", "Економічна безпека", "Інформаційна безпека", "Науково-технологічна безпека", "Психологічна безпека", "Безпека підприємництва", "Суспільна безпека", "Особиста безпека", "Конкурентна розвідка", "Протидія недоброякісній конкуренції (контррозвідка)", "Організація служб безпеки", "Управління національною безпекою", "Управління загрозами і небезпеками", "Системна безпека" тощо. Вона забезпечує використання вироблених наукою національного безпекознавства положень, правил, прийомів, методів, засобів та форм забезпечення національної безпеки у різних сферах суспільного буття.
Останніми роками з'явилось чимало досліджень, у яких розглядаються різні аспекти забезпечення національної безпеки. Не можна не враховувати і спроб окремих дослідників об'єднати різнопредметні знання до однієї науки, назви яких мають багатий і подеколи суперечливий характер. Водночас позиція багатьох дослідників полягає у тому, що "Теорія національного безпекознавства" має належати до міждисциплінарних напрямів, ураховуючи широкий спектр знань про різні аспекти чи то організації служби безпеки, чи то моніторингу, ідентифікації та аутентифікації джерел загроз і небезпек, чи то кризис-менеджменту, чи то аудиту безпеки тощо, мають бути об'єднані не механічно, а па підставі певного алгоритму, тобто сукупності послідовних дій, виконання яких ґрунтується на засадничих положеннях методології дослідження національного безпекознавства.
Ще одне запитання, яке зазвичай може виникати: а до яких наукових напрямів належатиме національне безпекознавство: теоретичних чи практичних?
Звичайно, можна було б говорити про суто практичний та прикладний характер національного безпекознавства, оскільки на базі його рекомендацій формується модель нормативно-правового фундаменту забезпечення національної безпеки. Користуючись методологією формування конкретних документів щодо регулювання суспільних відносин у системі забезпечення національної безпеки формуються Концепція національної безпеки, доктрини національної безпеки, Закон України "Про національну безпеку України", програми-настанови та інші нормативно-правові акти; удосконалюються суспільні відносини в системі забезпечення національної безпеки тощо. Сучасний фахівець із національної безпеки має кваліфіковано застосовувати загальні теоретичні положення національного безпекознавства при забезпеченні національної безпеки в будь-якій сфері життєдіяльності, проводити експертизи системи забезпечення національної безпеки на стійкість до дії дестабілізаційних чинників різного рівня інтенсивності, компетентно обґрунтовувати власну позицію щодо оцінки рівня джерел загроз і небезпек, а також внесення необхідних змін у тактику управління національною безпекою і системою забезпечення національної безпеки під час їх активізації. Фахівець із національної безпеки має вміти аналізувати причини та умови виникнення та активізації джерел загроз і небезпек, оцінювати ймовірність настання негативних наслідків, мати моделі планів щодо реагування на дані негативні чинники.
Водночас національне безпекознавство, яке вивчає закономірності забезпечення національної безпеки, вносить свою певну лепту у розроблення наукових уявлень про особу, суспільство і державу, механізм балансу їх інтересів і забезпечення безпеки без нанесення шкоди іншим об'єктам. Теорія національного безпекознавства є теоріє-утворювальною системою знань, оскільки вона, окрім власного методологічного потенціалу, формує інші наукові напрями та прикладні теорії національної безпеки. Перефразовуючи відомий вислів, національне безпекознавство – та ж практика забезпечення національної безпеки, тільки більш далекої перспективи.