
- •2.2. Система управління національною безпекою України 76
- •2.3. Силові структури системи забезпечення національної безпеки України 92
- •9.4. Політика національної безпеки України недержавними суб'єктами і першочергові заходи з її реалізації 415
- •9.5. Структура недержавної системи національної безпеки України 417
- •9.6. Сутність та зміст менеджменту недержавної системи національної безпеки 432
- •10.1. Поняття та сутність бенчмаркінгу 450
- •10.2. Механізм функціонування бенчмаркінга 455
- •10.3. Перспективи бенчмаркінгу національної безпеки 465
- •1.1. Потреба формування наукового напряму "національне безпекознавство"
- •1.2. Сутність та зміст теорії національного безпекознавства
- •1.3. Формування теорії національного безпекознавства у системі різних навчальних дисциплін
- •1.4. Основні категорії теорії національного безпекознавства
- •1.5. Теорія національного безпекознавства в системі інших наук
- •1.6. Структурні елементи теоретичних основ системи національної безпеки
- •2.1. Система національної безпеки України
- •2.1.1. Поняття, зміст і призначення системи національної безпеки України
- •2.1.2. Мета, завдання та функції системи національної безпеки України
- •2.1.3. Принципи побудови та функціонування системи національної безпеки України
- •2.1.4. Сили та засоби системи забезпечення національної безпеки України
- •2.1.5. Гарантії ефективного управління національною безпекою України
- •2.1.6. Структура системи національної безпеки Украхни
- •2.2. Система управління національною безпекою України
- •2.2.1. Поняття про систему управління національною безпекою
- •2.2.2. Структура системи управління національною безпекою
- •2.2.3. Компетенція Президента України у системі забезпечення національної безпеки України
- •2.2.5. Конституційні засади організації та діяльності Кабінету Міністрів України в сфері управління національною безпекою
- •2.2.6. Компетенція Верховної Ради України в системі забезпечення національної безпеки
- •2.2.7. Конституційний Суд України
- •2.2.8. Суди загальної юрисдикції
- •2.2.9. Прокуратура України
- •2.2.10. Національний банк України
- •2.2.11. Компетенція центральних органів виконавчої влади у системі національної безпеки
- •2.3. Силові структури системи забезпечення національної безпеки України
- •2.3.1. Значення органів внутрішніх справ України в управлінні національною безпекою
- •2.3.2. Значення Внутрішніх військ мвс України в управлінні національною безпекою
- •2.3.3. Значення Служби безпеки України в управлінні національною безпекою
- •2.3.4. Значення Державної прикордонної служби України в управлінні національною безпекою
- •2.3.5. Значення Державної митної служби в управлінні національною безпекою
- •2.3.6. Компетенція Збройних Сил України в управлінні національною безпекою
- •2.3.7. Завдання Управління державної охорони України в управлінні національною безпекою
- •2.3.8. Війська цивільної оборони в управлінні національною безпекою
- •2.4. Значення сил спеціального призначення у системі забезпечення національної безпеки України
- •3.1. Поняття та зміст нормативно-правового поля системи забезпечення національної безпеки
- •3.2. Значення права в системі забезпечення національної безпеки
- •3.3. Методологія формування правового поля системи забезпечення національної безпеки
- •3.3.1. Завдання законодавства про національну безпеку
- •3.3.2. Причини гальмування процесу формування нормативно-правового фундаменту забезпечення національної безпеки
- •3.3.3. Принципи формування нормативно-правового поля системи забезпечення національної безпеки
- •3.3.4. Засоби забезпечення законотворчої діяльності
- •3.4. Методологія формування Концепції національної безпеки України
- •3.4.1. Історичні корені формування Концепції національної безпеки України
- •3.4.2. Поняття та зміст Концепції національної безпеки
- •3.4.3. Класифікація Концепцій національної безпеки
- •3.5. Основні підходи до формування доктрин національної безпеки
- •3.6. Основні положення Закону України "Про основи національної безпеки України"
- •3.7. Модель ієрархічної системи нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини в системі забезпечення національної безпеки
- •4.1. Зміст і основні поняття інформаційної безпеки України
- •4.1.1. Зміст системи інформаційної безпеки
- •4.1.2. Категорійно-понятійна система інформаційної безпеки
- •4.2. Характеристика джерел загроз і небезпек інформаційній безпеці системи державного управління
- •4.2.1. Поняття про інформаційні війни
- •4.2.2. Поняття та види джерел загроз і небезпек національним інтересам і безпеці в інформаційній сфері
- •4.2.3. Класифікація джерел загроз і небезпек інформаційній безпеці
- •4.3. Теоретичні основи формування та функціонування системи забезпечення інформаційної безпеки України
- •4.3.1. Поняття про систему забезпечення інформаційної безпеки
- •4.3.2. Мета функціонування інформаційної безпеки, основні завдання системи її забезпечення
- •4.3.3. Методи забезпечення інформаційної безпеки
- •4.3.4. Структура системи забезпечення інформаційної безпеки та компетенції її складових
- •4.4. Державна політика управління недержавною системою національної безпеки в інформаційній сфері
- •5.1. Поняття та зміст геополітики
- •5.1.1. Поняття про геополітику
- •5.1.2. Джерела геополітики
- •5.1.3. Предмет геополітики
- •5.1.4. Основні закони геополітики
- •5.2. Поняття про геополітичну безпеку
- •5.3. Загальна характеристика України як суб'єкта геополітики
- •5.4. Сучасні джерела загроз геополітичній безпеці
- •5.5. Система забезпечення геополітичної безпеки
- •5.6. Пріоритетні напрями розвитку системи забезпечення геополітичної безпеки
- •6.1. Поняття та зміст екологічної безпеки України
- •6.1.1. Понятійно-категорійний апарат екологічної безпеки
- •6.1.2. Екологічні закони та головні принципи забезпечення екологічної безпеки
- •6.1.3. Основні риси та критерії екологічної безпеки
- •6.2. Види джерел загроз і небезпек національній безпеці в екологічній сфері
- •6.2.2. Концепція "золотого мільярда" людської популяції на Землі
- •6.2.3. Екологічні конфлікти
- •6.2.4. Нетрадиційні джерела загроз
- •6.3. Поняття про систему екологічної безпеки України
- •6.3.1. Головна мета системи екологічної безпеки України
- •6.3.2. Національні інтереси України в екологічній сфері
- •6.3.3. Державна система забезпечення екологічної безпеки
- •6.4. Напрями розвитку системи забезпечення національної безпеки в екологічній сфері
- •7.1. Основні джерела загроз воєнній безпеці України
- •7.1.1. Джерела воєнних загроз і небезпек, характерні ознаки
- •7.1.2. Чинники, що впливають на ступінь воєнної небезпеки і характер військових загроз для України
- •7.1.3. Наявні та прогнозовані загрози воєнній безпеці України
- •7.2. Система воєнної безпеки України
- •7.2.1. Система забезпечення воєнної безпеки і умови її формування
- •7.2.2. Складові системи забезпечення воєнної безпеки і їх повноваження
- •7.2.3. Аналіз стану системи забезпечення воєнної безпеки
- •7.3. Перспективи розвитку і шляхи вдосконалення системи забезпечення воєнної безпеки України
- •7.3.1. Основні напрями реформування Збройних сил України
- •7.3.2. Особливості реформування Збройних сил України
- •7.3.3. Проблеми реформування Збройних сил України
- •8.1. Стратегія національної безпеки сша
- •8.2. Управління національною безпекою в Китаї
- •8.3. Політика національної безпеки Німеччини
- •8.4. Політика національної безпеки Франції
- •8.5. Державна стратегія національної безпеки Японії у XXI столітті
- •8.6. Концепція національної безпеки Монголії
- •8.7. Концепція національної безпеки Республіки Молдова
- •8.8. Концепція національної безпеки Республіки Білорусь
- •8.9. Концепція національної безпеки Російської Федерації
- •9.1. Поняття та зміст недержавної системи національної безпеки України
- •9.1.1. Національні інтереси та їх забезпечення недержавною системою національної безпеки України
- •9.1.2. Види джерел загроз і небезпек національній безпеці України
- •9.1.3. Джерела загроз національній безпеці України
- •9.1.4. Стан національної безпеки України та основні завдання недержавних суб'єктів з їх забезпечення
- •9.2. Методи управління недержавною системою національної безпеки України
- •9.3. Напрями управління недержавною системою національної безпеки України у різних сферах суспільного життя
- •9.3.1. У сфері економіки
- •9.3.2. У сфері внутрішньої політики
- •9.3.3. У сфері зовнішньої політики
- •9.3.4. В інформаційній сфері
- •9.3.5. У соціальній та гуманітарній сферах
- •9.3.6. У сфері науки і техніки
- •9.3.7. У сфері духовного життя
- •9.3.8. У сфері оборони
- •9.3.9. У сфері екології
- •9.3.10. У сфері безпеки державного кордону
- •9.3.11. Міжнародне співробітництво недержавної системи національної безпеки у системі забезпечення національної безпеки України
- •9.4. Політика національної безпеки України недержавними суб'єктами і першочергові заходи з її реалізації
- •9.4.1. Основні положення політики національної безпеки України
- •9.4.2. Першочергові заходи з реалізації недержавними суб'єктами політики національної безпеки України
- •9.5. Структура недержавної системи національної безпеки України
- •9.5.1. Завдання недержавної системи національної безпеки
- •9.5.2. Основні функції недержавної системи національної безпеки України
- •9.5.3. Структура недержавної системи національної безпеки
- •9.6. Сутність та зміст менеджменту недержавної системи національної безпеки
- •9.6.1. Поняття "менеджмент" і потреба управління недержавною системою національної безпеки
- •9.6.2. Сутність та зміст менеджменту недержавної системи національної безпеки
- •10.1. Поняття та сутність бенчмаркінгу
- •10.1.1. Історичні основи бенчмаркінгу
- •10.1.2. Поняття про бенчмаркінг
- •10.1.3. Предмет дослідження бенчмаркінга
- •10.2. Механізм функціонування бенчмаркінга
- •10.2.1. Цілі та завдання бенчмаркінга
- •10.2.2. Принципи та методи бенчмаркінгу
- •10.2.3. Етапи проведення бенчмаркінга
- •10.2.4. Види бенчмаркінгу
- •10.3. Перспективи бенчмаркінгу національної безпеки
- •10.3.1. Поняття та зміст бенчмаркінгу національної безпеки
- •10.3.2. Перспективи розвитку бенчмаркінга національної безпеки в Україні
- •Додаток а. Перелік питань до підсумкового заняття
- •Для нотаток
- •Рак Тарас Євгенович основи національної безпеки україни
5.1.3. Предмет геополітики
Розгляд предмету геополітики є необхідним з урахуванням потреби в осягненні суті геополітики як явища, і геополітичної безпеки як процесу. Предмет представляє собою своєрідний каркас, знаючи змістовне наповнення якого можна говорити про геополітичну безпеку як окремий вид діяльності міжнародних транснаціональних організацій і держав. Причому хибним є погляд на проблеми геополітики як якісь відірвані від контексту національної безпеки.
Це пов'язано передусім з неточним розумінням геополітики тільки в якості зовнішньої політики держави щодо використання своїх географічних і культурних чинників для здійснення тільки активної міжнародної політики, оминаючи проблеми внутрішньої.
Сучасна парадигма геополітики полягає у розгляді змісту геополітики крізь синтез дослідження розвитку подій на глобальному, регіональному, субрегіональному і внутрішньодержавному рівнях, що відображають інтереси держав. Під впливом нових обставин світ постійно змінюється, його база насичується новими елементами, які не скасовують географічні чинники, а додаються до них і формують геополітичну модель сучасного світу. Ця модель знаходиться швидше в динаміці, ніж у статиці. Саме тому усвідомлення геополітичної ролі України є необхідним для формування системи геополітичної безпеки нашої країни.
До предмету геополітики належать:
науково-технічна революція;
економічні процеси. Економічні чинники у XXI ст. надаватимуть ще більший вплив, і економічні конфлікти тільки закріпляться на першому місці серед міждержавних, міжнаціональних конфліктів. Для їх вирішення частіше використовуватиметься сила – військова та військово-політична, яка своєю чергою залежить від стану економіки. Тому сьогодні будь-який аналіз геополітичної ситуації без аналізу економічних чинників не дасть змогу зробити науково обґрунтованих висновків і надати розумних рекомендацій політичним лідерам;
викликані науково-технічною революцією військово-технічні засоби: зброя масового ураження та засоби Ті доставки, виявлення та ураження зброї супротивника, керування військами і їх маневри ми і т.д. Сучасний стан справ у військовій сфері такий, що піддає сумніву основну тезу батьків геополітики про невразливість країн Північної Атлантики – зовнішнього півмісяця, або Хартленда;
електронні засоби зв'язку. Вони сформували комунікативну світову спільноту, зокрема мережа Інтернет. Країни і народи, розмежовані раніше величезними відстанями, зараз стали завдяки електронному спілкуванню – сусідами. Від стану електронного зв'язку багато в чому залежить існування всіх сфер суспільства, але першорядного значення набувають військова й економічна сфери;
важливе значення відіграють темпи розвитку науки, розроб ка нової техніки і технологій, а також суспільно-політичних наук, що забезпечують стратегію і тактику геополітичної лінії в міжнародних відносинах;
рівень освіти й культури населення. Від цих якостей неабиякою мірою залежать застосування на практиці технологій непрямих дій, розвиток економічної сфери та науки, військової справи, формування безпекознавчого простору відповідно до національних інтересів і т.д.
стан світових релігій, які в останні десятиліття XX ст. (особливо іслам) роблять все більший вплив на геополітичний баланс сил;
ефективність діяльності політичного режиму держави, рівень мислення, компетентності правлячої еліти, пошана до президента й уряду, рівень правового нігілізму з боку населення країни, суспільства.
Результатом науково-технічного прогресу з'явилося зниження ролі окремих географічних елементів: великих просторів, океанів, морів, гір, річок, лісів, степів. Разом з ними знизився ранг багатьох видів комунікацій: залізниць, водних комунікацій. Зросла значення трубопроводів, автотранспорту та повітряних перевезень. Збільшилося значення малих країн, що володіють науковим потенціалом, технологіями та фінансами.
При вирішенні геополітичних і регіональних проблем зараз все частіше застосовується військова сила, так звані локальні війни (Афганістан, Ірак, Югославія, Чечня, Карабах, Абхазія і т.д.). У майбутньому частота застосування сили зростатиме через загострення головних суперечностей планети:
переділ світу – формування поствестерністської цивілізації, право за основну значення у якій виборюватимуть Китай і Росія;
джерела сировини – зважаючи на той факт, що XXI ст. стане рубіжним у використанні невідновлювальних ресурсів, перед планетою виникає дуже відповідальне завдання щодо розроблення альтернативних джерел енергії, або опанування ще не розроблених, більша частина яких перебуває на території Росії. Відтак Росія стає об'єктом зазіхань світової еліти щодо встановлення контролю над природними ресурсами. Демократизація Росії у форматі надання незалежності суб'єктам РФ стане стратегічно помилковим політичним курсом цієї держави і призведе до відокремлення від неї окремих суб'єктів із подальшим встановленням контролю над ними з боку вестерністської цивілізації;
економічне протистояння – проведення активної міжнародної політики уможливлюється за наявності ефективно діючої економіки, саме тому протистояння відбуватиметься не тільки у воєнній сфері, яка є завершальним етапом.
Звідси зростатимуть вимоги до якості збройних сил: їх навчання, оснащення, управління відповідно до національних інтересів і дійовості алгоритму управління джерелами загроз і рівнями їх небезпек. Розширення НАТО необхідно розглядати крізь призму корисності та відповідності даної організації цілям забезпечення українських національних інтересів. Економічну співпрацю із Росією не варто ототожнювати із тотальним прийняттям її власних оцінок щодо НАТО. Диверсифікований підхід до забезпечення національної безпеки передусім передбачає співпрацю з іншими країнами або організаціями крізь призму національних інтересів України. Відтак, економічна співпраця не є однозначним наслідком аналогічної співпраці у політичній сфері. І хоча така пов'язаність існує в принципі, оскільки політика не існує поза економікою, у кожному конкретному випадку дані зв'язки мають аналізуватися із застосуванням методу геополітичної кон'юнктури.