
- •2.2. Система управління національною безпекою України 76
- •2.3. Силові структури системи забезпечення національної безпеки України 92
- •9.4. Політика національної безпеки України недержавними суб'єктами і першочергові заходи з її реалізації 415
- •9.5. Структура недержавної системи національної безпеки України 417
- •9.6. Сутність та зміст менеджменту недержавної системи національної безпеки 432
- •10.1. Поняття та сутність бенчмаркінгу 450
- •10.2. Механізм функціонування бенчмаркінга 455
- •10.3. Перспективи бенчмаркінгу національної безпеки 465
- •1.1. Потреба формування наукового напряму "національне безпекознавство"
- •1.2. Сутність та зміст теорії національного безпекознавства
- •1.3. Формування теорії національного безпекознавства у системі різних навчальних дисциплін
- •1.4. Основні категорії теорії національного безпекознавства
- •1.5. Теорія національного безпекознавства в системі інших наук
- •1.6. Структурні елементи теоретичних основ системи національної безпеки
- •2.1. Система національної безпеки України
- •2.1.1. Поняття, зміст і призначення системи національної безпеки України
- •2.1.2. Мета, завдання та функції системи національної безпеки України
- •2.1.3. Принципи побудови та функціонування системи національної безпеки України
- •2.1.4. Сили та засоби системи забезпечення національної безпеки України
- •2.1.5. Гарантії ефективного управління національною безпекою України
- •2.1.6. Структура системи національної безпеки Украхни
- •2.2. Система управління національною безпекою України
- •2.2.1. Поняття про систему управління національною безпекою
- •2.2.2. Структура системи управління національною безпекою
- •2.2.3. Компетенція Президента України у системі забезпечення національної безпеки України
- •2.2.5. Конституційні засади організації та діяльності Кабінету Міністрів України в сфері управління національною безпекою
- •2.2.6. Компетенція Верховної Ради України в системі забезпечення національної безпеки
- •2.2.7. Конституційний Суд України
- •2.2.8. Суди загальної юрисдикції
- •2.2.9. Прокуратура України
- •2.2.10. Національний банк України
- •2.2.11. Компетенція центральних органів виконавчої влади у системі національної безпеки
- •2.3. Силові структури системи забезпечення національної безпеки України
- •2.3.1. Значення органів внутрішніх справ України в управлінні національною безпекою
- •2.3.2. Значення Внутрішніх військ мвс України в управлінні національною безпекою
- •2.3.3. Значення Служби безпеки України в управлінні національною безпекою
- •2.3.4. Значення Державної прикордонної служби України в управлінні національною безпекою
- •2.3.5. Значення Державної митної служби в управлінні національною безпекою
- •2.3.6. Компетенція Збройних Сил України в управлінні національною безпекою
- •2.3.7. Завдання Управління державної охорони України в управлінні національною безпекою
- •2.3.8. Війська цивільної оборони в управлінні національною безпекою
- •2.4. Значення сил спеціального призначення у системі забезпечення національної безпеки України
- •3.1. Поняття та зміст нормативно-правового поля системи забезпечення національної безпеки
- •3.2. Значення права в системі забезпечення національної безпеки
- •3.3. Методологія формування правового поля системи забезпечення національної безпеки
- •3.3.1. Завдання законодавства про національну безпеку
- •3.3.2. Причини гальмування процесу формування нормативно-правового фундаменту забезпечення національної безпеки
- •3.3.3. Принципи формування нормативно-правового поля системи забезпечення національної безпеки
- •3.3.4. Засоби забезпечення законотворчої діяльності
- •3.4. Методологія формування Концепції національної безпеки України
- •3.4.1. Історичні корені формування Концепції національної безпеки України
- •3.4.2. Поняття та зміст Концепції національної безпеки
- •3.4.3. Класифікація Концепцій національної безпеки
- •3.5. Основні підходи до формування доктрин національної безпеки
- •3.6. Основні положення Закону України "Про основи національної безпеки України"
- •3.7. Модель ієрархічної системи нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини в системі забезпечення національної безпеки
- •4.1. Зміст і основні поняття інформаційної безпеки України
- •4.1.1. Зміст системи інформаційної безпеки
- •4.1.2. Категорійно-понятійна система інформаційної безпеки
- •4.2. Характеристика джерел загроз і небезпек інформаційній безпеці системи державного управління
- •4.2.1. Поняття про інформаційні війни
- •4.2.2. Поняття та види джерел загроз і небезпек національним інтересам і безпеці в інформаційній сфері
- •4.2.3. Класифікація джерел загроз і небезпек інформаційній безпеці
- •4.3. Теоретичні основи формування та функціонування системи забезпечення інформаційної безпеки України
- •4.3.1. Поняття про систему забезпечення інформаційної безпеки
- •4.3.2. Мета функціонування інформаційної безпеки, основні завдання системи її забезпечення
- •4.3.3. Методи забезпечення інформаційної безпеки
- •4.3.4. Структура системи забезпечення інформаційної безпеки та компетенції її складових
- •4.4. Державна політика управління недержавною системою національної безпеки в інформаційній сфері
- •5.1. Поняття та зміст геополітики
- •5.1.1. Поняття про геополітику
- •5.1.2. Джерела геополітики
- •5.1.3. Предмет геополітики
- •5.1.4. Основні закони геополітики
- •5.2. Поняття про геополітичну безпеку
- •5.3. Загальна характеристика України як суб'єкта геополітики
- •5.4. Сучасні джерела загроз геополітичній безпеці
- •5.5. Система забезпечення геополітичної безпеки
- •5.6. Пріоритетні напрями розвитку системи забезпечення геополітичної безпеки
- •6.1. Поняття та зміст екологічної безпеки України
- •6.1.1. Понятійно-категорійний апарат екологічної безпеки
- •6.1.2. Екологічні закони та головні принципи забезпечення екологічної безпеки
- •6.1.3. Основні риси та критерії екологічної безпеки
- •6.2. Види джерел загроз і небезпек національній безпеці в екологічній сфері
- •6.2.2. Концепція "золотого мільярда" людської популяції на Землі
- •6.2.3. Екологічні конфлікти
- •6.2.4. Нетрадиційні джерела загроз
- •6.3. Поняття про систему екологічної безпеки України
- •6.3.1. Головна мета системи екологічної безпеки України
- •6.3.2. Національні інтереси України в екологічній сфері
- •6.3.3. Державна система забезпечення екологічної безпеки
- •6.4. Напрями розвитку системи забезпечення національної безпеки в екологічній сфері
- •7.1. Основні джерела загроз воєнній безпеці України
- •7.1.1. Джерела воєнних загроз і небезпек, характерні ознаки
- •7.1.2. Чинники, що впливають на ступінь воєнної небезпеки і характер військових загроз для України
- •7.1.3. Наявні та прогнозовані загрози воєнній безпеці України
- •7.2. Система воєнної безпеки України
- •7.2.1. Система забезпечення воєнної безпеки і умови її формування
- •7.2.2. Складові системи забезпечення воєнної безпеки і їх повноваження
- •7.2.3. Аналіз стану системи забезпечення воєнної безпеки
- •7.3. Перспективи розвитку і шляхи вдосконалення системи забезпечення воєнної безпеки України
- •7.3.1. Основні напрями реформування Збройних сил України
- •7.3.2. Особливості реформування Збройних сил України
- •7.3.3. Проблеми реформування Збройних сил України
- •8.1. Стратегія національної безпеки сша
- •8.2. Управління національною безпекою в Китаї
- •8.3. Політика національної безпеки Німеччини
- •8.4. Політика національної безпеки Франції
- •8.5. Державна стратегія національної безпеки Японії у XXI столітті
- •8.6. Концепція національної безпеки Монголії
- •8.7. Концепція національної безпеки Республіки Молдова
- •8.8. Концепція національної безпеки Республіки Білорусь
- •8.9. Концепція національної безпеки Російської Федерації
- •9.1. Поняття та зміст недержавної системи національної безпеки України
- •9.1.1. Національні інтереси та їх забезпечення недержавною системою національної безпеки України
- •9.1.2. Види джерел загроз і небезпек національній безпеці України
- •9.1.3. Джерела загроз національній безпеці України
- •9.1.4. Стан національної безпеки України та основні завдання недержавних суб'єктів з їх забезпечення
- •9.2. Методи управління недержавною системою національної безпеки України
- •9.3. Напрями управління недержавною системою національної безпеки України у різних сферах суспільного життя
- •9.3.1. У сфері економіки
- •9.3.2. У сфері внутрішньої політики
- •9.3.3. У сфері зовнішньої політики
- •9.3.4. В інформаційній сфері
- •9.3.5. У соціальній та гуманітарній сферах
- •9.3.6. У сфері науки і техніки
- •9.3.7. У сфері духовного життя
- •9.3.8. У сфері оборони
- •9.3.9. У сфері екології
- •9.3.10. У сфері безпеки державного кордону
- •9.3.11. Міжнародне співробітництво недержавної системи національної безпеки у системі забезпечення національної безпеки України
- •9.4. Політика національної безпеки України недержавними суб'єктами і першочергові заходи з її реалізації
- •9.4.1. Основні положення політики національної безпеки України
- •9.4.2. Першочергові заходи з реалізації недержавними суб'єктами політики національної безпеки України
- •9.5. Структура недержавної системи національної безпеки України
- •9.5.1. Завдання недержавної системи національної безпеки
- •9.5.2. Основні функції недержавної системи національної безпеки України
- •9.5.3. Структура недержавної системи національної безпеки
- •9.6. Сутність та зміст менеджменту недержавної системи національної безпеки
- •9.6.1. Поняття "менеджмент" і потреба управління недержавною системою національної безпеки
- •9.6.2. Сутність та зміст менеджменту недержавної системи національної безпеки
- •10.1. Поняття та сутність бенчмаркінгу
- •10.1.1. Історичні основи бенчмаркінгу
- •10.1.2. Поняття про бенчмаркінг
- •10.1.3. Предмет дослідження бенчмаркінга
- •10.2. Механізм функціонування бенчмаркінга
- •10.2.1. Цілі та завдання бенчмаркінга
- •10.2.2. Принципи та методи бенчмаркінгу
- •10.2.3. Етапи проведення бенчмаркінга
- •10.2.4. Види бенчмаркінгу
- •10.3. Перспективи бенчмаркінгу національної безпеки
- •10.3.1. Поняття та зміст бенчмаркінгу національної безпеки
- •10.3.2. Перспективи розвитку бенчмаркінга національної безпеки в Україні
- •Додаток а. Перелік питань до підсумкового заняття
- •Для нотаток
- •Рак Тарас Євгенович основи національної безпеки україни
10.2. Механізм функціонування бенчмаркінга
10.2.1. Цілі та завдання бенчмаркінга
Як ми вже зазначали, бенчмаркінг представляє собою процес. Відтак, можемо говорити про цілі цього процесу, функції та завдання, принципи та методи бенчмаркінгу, взаємодія яких забезпечує ефективне проведення бенчмаркінга, що об'єднано одним терміном – механізм бенчмаркінгу. Отже, основними елементами бенчмаркінгу є: цілі та завдання, функції, принципи та методи. Розгляді змісту цих елементів і присвячений даний розділ, який ми і назвали механізм бенчмаркінгу. Окрім елементів, ми вважаємо за доцільне додатково у даному розділі розглянути види бенчмаркінгу і етапи його проведення, оскільки етапи є безпосередньо пов'язали ми із механізмом, а види бенчмаркінгу корелюють із кожними з його елементів.
Необхідно зазначити, що серед послідовників бенчмаркінг такий підхід розглядається як проблемно-орієнтовний бенчмаркінг, – що передбачає відповідне реагування на проблему, що виникла та пошук ефективного рішення через бенчмаркінг.
Водночас, найбільш ефективним засобом є концентрація на бізнес-процесах, які сприяють досягненню поставлених завдань та їх удосконаленні; йдеться про процеси, які складають основу бізнесу. До таких процесів можна віднести: прийом замовлень, обробку замовлень, послуги, виставлення рахунків, отримання грошей.
Саме концентрація на удосконаленні бізнес-процесів сприяє досягненню результатів – виконанню завдань і пріоритетів компанії. У цьому і полягає нова, важлива і революційна перспектива застосування бенчмаркінг. Нині ВМ притаманна особлива і визначена значення, яка безпосередньо підтримує цілі компанії та сприяє їх досягненню. Якщо кращі методи організації визначені та застосовуються у основних бізнес процесах, то бенчмаркінг досяг своєї цілі та сприяє досягненню пріоритетних цілей компанії.
Мета бенчмаркінгу залишається незмінною – спростувати уявлення про неможливість навчитися чомусь у інших компаній.
Для виконання цієї мети бенчмаркінг користується наступними завданнями.
1. Проаналізувати діяльність. Компанії, що здійснюють бенчмаркінг, мають оцінити слабкі та сильні сторони існуючих робочих процесів, проаналізувати критично важливі складові затрат, врахувати претензії клієнтів, виділити області діяльності, які мають бути вдосконалені та в яких необхідно зменшити час циклу, віднайти способи зменшити кількість помилок і недоліків або зменшити обіг активів.
2. Знати конкурентів і лідерів у певній галузі промисловості. Компанії, що здійснюють бенчмаркінг, мають вияснити, хто є кращим з кращих.
3. Підключити до проведення процесу кращих з кращих. Компанії, що зацікавлені у проведенні бенчмаркінгу, мають вчитися у лідерів, визначити точку, в якій вони перебувають і подальший напрям, дізнатися, якими є найкращі методи компаній-лідерів, визначити їх способи підвищення ефективності та перейняти такі.
4. Досягнути переваги. Компанії, які застосували бенчмаркінг, мають спромогтися досягти результатів, які б стали новими контрольними точками проведення бенчмаркінга.
Бенчмаркінг є невід'ємною частиною планування, огляду та оцінки процесу, тобто моніторингу. Він забезпечує концентрацію на зовнішньому середовищі і сприяє використанню фактичної інформації при розробленні планів. Бенчмаркінг використовується з метою удосконалення діяльності через розуміння методів і способів дій, що вимагаються для досягнення рівня ефективності світового класу. Основним завданням бенчмаркінгу є розуміння тих методів, які забезпечують конкурентну перевагу, визначення цілей слідує за ними.
Таким чином, мета бенчмаркінга – визначення та застосування кращих методів у основних бізнес-процесах організації.
Але саме компанії, які усвідомлюють, що бажані результати можуть бути досяжними тільки через зміну процесів, осягнули суть бенчмаркінга. Бенчмаркінг, що ґрунтується на процесі, є бенчмаркінгом результативним.
Таким чином, необхідно застосовувати процесно-орієнтований, а не проблемно-орієнтований бенчмаркінг.
У бенчмаркінгу є дуже важливою безпосередня підтримка цілей, пріоритетів і місій компанії. Якщо такої підтримки немає, зусилля щодо проведення бенчмаркінг є порожніми. Отже, спочатку планування заходів по бенчмаркінг вони мають корелювати з конкретними цілями компанії.
Відтак загальні завдання проведення бенчмаркінга можна поділити на два процеси: процес користувача і процес управління.
Процес користувача представляє собою процес, якому слідує команда з бенчмаркінгу з метою здійснення проекту.
Процес управління включає заходи, що здійснюються керівництвом з метою забезпечення успішної діяльності команди і постійності бенчмаркінг. Під цим розуміється створення необхідного середовища, що сприяє появі нових ідей, спрямованих на удосконалення бізнес-процесу, забезпечення необхідної підтримки та навчання, визначення пріоритетів при застосуванні бенчмаркінг і заохочення застосування на практиці його результатів.