- •2.2. Система управління національною безпекою України 76
- •2.3. Силові структури системи забезпечення національної безпеки України 92
- •9.4. Політика національної безпеки України недержавними суб'єктами і першочергові заходи з її реалізації 415
- •9.5. Структура недержавної системи національної безпеки України 417
- •9.6. Сутність та зміст менеджменту недержавної системи національної безпеки 432
- •10.1. Поняття та сутність бенчмаркінгу 450
- •10.2. Механізм функціонування бенчмаркінга 455
- •10.3. Перспективи бенчмаркінгу національної безпеки 465
- •1.1. Потреба формування наукового напряму "національне безпекознавство"
- •1.2. Сутність та зміст теорії національного безпекознавства
- •1.3. Формування теорії національного безпекознавства у системі різних навчальних дисциплін
- •1.4. Основні категорії теорії національного безпекознавства
- •1.5. Теорія національного безпекознавства в системі інших наук
- •1.6. Структурні елементи теоретичних основ системи національної безпеки
- •2.1. Система національної безпеки України
- •2.1.1. Поняття, зміст і призначення системи національної безпеки України
- •2.1.2. Мета, завдання та функції системи національної безпеки України
- •2.1.3. Принципи побудови та функціонування системи національної безпеки України
- •2.1.4. Сили та засоби системи забезпечення національної безпеки України
- •2.1.5. Гарантії ефективного управління національною безпекою України
- •2.1.6. Структура системи національної безпеки Украхни
- •2.2. Система управління національною безпекою України
- •2.2.1. Поняття про систему управління національною безпекою
- •2.2.2. Структура системи управління національною безпекою
- •2.2.3. Компетенція Президента України у системі забезпечення національної безпеки України
- •2.2.5. Конституційні засади організації та діяльності Кабінету Міністрів України в сфері управління національною безпекою
- •2.2.6. Компетенція Верховної Ради України в системі забезпечення національної безпеки
- •2.2.7. Конституційний Суд України
- •2.2.8. Суди загальної юрисдикції
- •2.2.9. Прокуратура України
- •2.2.10. Національний банк України
- •2.2.11. Компетенція центральних органів виконавчої влади у системі національної безпеки
- •2.3. Силові структури системи забезпечення національної безпеки України
- •2.3.1. Значення органів внутрішніх справ України в управлінні національною безпекою
- •2.3.2. Значення Внутрішніх військ мвс України в управлінні національною безпекою
- •2.3.3. Значення Служби безпеки України в управлінні національною безпекою
- •2.3.4. Значення Державної прикордонної служби України в управлінні національною безпекою
- •2.3.5. Значення Державної митної служби в управлінні національною безпекою
- •2.3.6. Компетенція Збройних Сил України в управлінні національною безпекою
- •2.3.7. Завдання Управління державної охорони України в управлінні національною безпекою
- •2.3.8. Війська цивільної оборони в управлінні національною безпекою
- •2.4. Значення сил спеціального призначення у системі забезпечення національної безпеки України
- •3.1. Поняття та зміст нормативно-правового поля системи забезпечення національної безпеки
- •3.2. Значення права в системі забезпечення національної безпеки
- •3.3. Методологія формування правового поля системи забезпечення національної безпеки
- •3.3.1. Завдання законодавства про національну безпеку
- •3.3.2. Причини гальмування процесу формування нормативно-правового фундаменту забезпечення національної безпеки
- •3.3.3. Принципи формування нормативно-правового поля системи забезпечення національної безпеки
- •3.3.4. Засоби забезпечення законотворчої діяльності
- •3.4. Методологія формування Концепції національної безпеки України
- •3.4.1. Історичні корені формування Концепції національної безпеки України
- •3.4.2. Поняття та зміст Концепції національної безпеки
- •3.4.3. Класифікація Концепцій національної безпеки
- •3.5. Основні підходи до формування доктрин національної безпеки
- •3.6. Основні положення Закону України "Про основи національної безпеки України"
- •3.7. Модель ієрархічної системи нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини в системі забезпечення національної безпеки
- •4.1. Зміст і основні поняття інформаційної безпеки України
- •4.1.1. Зміст системи інформаційної безпеки
- •4.1.2. Категорійно-понятійна система інформаційної безпеки
- •4.2. Характеристика джерел загроз і небезпек інформаційній безпеці системи державного управління
- •4.2.1. Поняття про інформаційні війни
- •4.2.2. Поняття та види джерел загроз і небезпек національним інтересам і безпеці в інформаційній сфері
- •4.2.3. Класифікація джерел загроз і небезпек інформаційній безпеці
- •4.3. Теоретичні основи формування та функціонування системи забезпечення інформаційної безпеки України
- •4.3.1. Поняття про систему забезпечення інформаційної безпеки
- •4.3.2. Мета функціонування інформаційної безпеки, основні завдання системи її забезпечення
- •4.3.3. Методи забезпечення інформаційної безпеки
- •4.3.4. Структура системи забезпечення інформаційної безпеки та компетенції її складових
- •4.4. Державна політика управління недержавною системою національної безпеки в інформаційній сфері
- •5.1. Поняття та зміст геополітики
- •5.1.1. Поняття про геополітику
- •5.1.2. Джерела геополітики
- •5.1.3. Предмет геополітики
- •5.1.4. Основні закони геополітики
- •5.2. Поняття про геополітичну безпеку
- •5.3. Загальна характеристика України як суб'єкта геополітики
- •5.4. Сучасні джерела загроз геополітичній безпеці
- •5.5. Система забезпечення геополітичної безпеки
- •5.6. Пріоритетні напрями розвитку системи забезпечення геополітичної безпеки
- •6.1. Поняття та зміст екологічної безпеки України
- •6.1.1. Понятійно-категорійний апарат екологічної безпеки
- •6.1.2. Екологічні закони та головні принципи забезпечення екологічної безпеки
- •6.1.3. Основні риси та критерії екологічної безпеки
- •6.2. Види джерел загроз і небезпек національній безпеці в екологічній сфері
- •6.2.2. Концепція "золотого мільярда" людської популяції на Землі
- •6.2.3. Екологічні конфлікти
- •6.2.4. Нетрадиційні джерела загроз
- •6.3. Поняття про систему екологічної безпеки України
- •6.3.1. Головна мета системи екологічної безпеки України
- •6.3.2. Національні інтереси України в екологічній сфері
- •6.3.3. Державна система забезпечення екологічної безпеки
- •6.4. Напрями розвитку системи забезпечення національної безпеки в екологічній сфері
- •7.1. Основні джерела загроз воєнній безпеці України
- •7.1.1. Джерела воєнних загроз і небезпек, характерні ознаки
- •7.1.2. Чинники, що впливають на ступінь воєнної небезпеки і характер військових загроз для України
- •7.1.3. Наявні та прогнозовані загрози воєнній безпеці України
- •7.2. Система воєнної безпеки України
- •7.2.1. Система забезпечення воєнної безпеки і умови її формування
- •7.2.2. Складові системи забезпечення воєнної безпеки і їх повноваження
- •7.2.3. Аналіз стану системи забезпечення воєнної безпеки
- •7.3. Перспективи розвитку і шляхи вдосконалення системи забезпечення воєнної безпеки України
- •7.3.1. Основні напрями реформування Збройних сил України
- •7.3.2. Особливості реформування Збройних сил України
- •7.3.3. Проблеми реформування Збройних сил України
- •8.1. Стратегія національної безпеки сша
- •8.2. Управління національною безпекою в Китаї
- •8.3. Політика національної безпеки Німеччини
- •8.4. Політика національної безпеки Франції
- •8.5. Державна стратегія національної безпеки Японії у XXI столітті
- •8.6. Концепція національної безпеки Монголії
- •8.7. Концепція національної безпеки Республіки Молдова
- •8.8. Концепція національної безпеки Республіки Білорусь
- •8.9. Концепція національної безпеки Російської Федерації
- •9.1. Поняття та зміст недержавної системи національної безпеки України
- •9.1.1. Національні інтереси та їх забезпечення недержавною системою національної безпеки України
- •9.1.2. Види джерел загроз і небезпек національній безпеці України
- •9.1.3. Джерела загроз національній безпеці України
- •9.1.4. Стан національної безпеки України та основні завдання недержавних суб'єктів з їх забезпечення
- •9.2. Методи управління недержавною системою національної безпеки України
- •9.3. Напрями управління недержавною системою національної безпеки України у різних сферах суспільного життя
- •9.3.1. У сфері економіки
- •9.3.2. У сфері внутрішньої політики
- •9.3.3. У сфері зовнішньої політики
- •9.3.4. В інформаційній сфері
- •9.3.5. У соціальній та гуманітарній сферах
- •9.3.6. У сфері науки і техніки
- •9.3.7. У сфері духовного життя
- •9.3.8. У сфері оборони
- •9.3.9. У сфері екології
- •9.3.10. У сфері безпеки державного кордону
- •9.3.11. Міжнародне співробітництво недержавної системи національної безпеки у системі забезпечення національної безпеки України
- •9.4. Політика національної безпеки України недержавними суб'єктами і першочергові заходи з її реалізації
- •9.4.1. Основні положення політики національної безпеки України
- •9.4.2. Першочергові заходи з реалізації недержавними суб'єктами політики національної безпеки України
- •9.5. Структура недержавної системи національної безпеки України
- •9.5.1. Завдання недержавної системи національної безпеки
- •9.5.2. Основні функції недержавної системи національної безпеки України
- •9.5.3. Структура недержавної системи національної безпеки
- •9.6. Сутність та зміст менеджменту недержавної системи національної безпеки
- •9.6.1. Поняття "менеджмент" і потреба управління недержавною системою національної безпеки
- •9.6.2. Сутність та зміст менеджменту недержавної системи національної безпеки
- •10.1. Поняття та сутність бенчмаркінгу
- •10.1.1. Історичні основи бенчмаркінгу
- •10.1.2. Поняття про бенчмаркінг
- •10.1.3. Предмет дослідження бенчмаркінга
- •10.2. Механізм функціонування бенчмаркінга
- •10.2.1. Цілі та завдання бенчмаркінга
- •10.2.2. Принципи та методи бенчмаркінгу
- •10.2.3. Етапи проведення бенчмаркінга
- •10.2.4. Види бенчмаркінгу
- •10.3. Перспективи бенчмаркінгу національної безпеки
- •10.3.1. Поняття та зміст бенчмаркінгу національної безпеки
- •10.3.2. Перспективи розвитку бенчмаркінга національної безпеки в Україні
- •Додаток а. Перелік питань до підсумкового заняття
- •Для нотаток
- •Рак Тарас Євгенович основи національної безпеки україни
10.1.2. Поняття про бенчмаркінг
Одразу ж зазначимо, що не претендуємо на вичерпне визначення цього поняття, втім зробимо не тільки аналіз існуючих підходів, а й окреслимо власне бачення вирішення цієї проблеми.
Бенчмаркінг – планомірне вивчення кращої практики конкурентів і лідируючих компаній, порівняння власного бізнесу з еталонними зразками з метою впровадження кращих методів ділової практики. Бенчмаркінг може використовуватися у фінансах, маркетингу, при управлінні персоналом і в багатьох інших сферах діяльності компанії.
Термін "бенчмаркінг" утворився від англ. "benchmark", позначає оцінку на фіксованому об'єкті, наприклад, карб на стовпі, що вказує висоту н.р.м., і не має однозначного перекладу на українську мову. У найбільш загальному розумінні benchmark – щось, що володіє визначеною кількістю, якістю і здатністю бути використаним як стандарт або еталон при порівнянні з іншими предметами.
У нашому випадку – систематичний пошук, оцінка, навчання на кращих прикладах діяльності підприємств, незалежно від їхнього розміру, сфери бізнесу і географічного положення, адаптація отриманого досвіду до своєї специфіки і його застосування.
Дійсною причиною здійснення бенчмаркінга і проведення досліджень у цій сфері завжди було прагнення кампаній до досягнення конкурентоздатності. Бенчмаркінг довів свою заможність як діючий процес, що дає змогу перетворити неефективне виробництво на виробництво ефективне та прибуткове.
Існує кілька загальних визначень бенчмаркінга, що припускають різне його розуміння.
Визначення" прийняте в компанії Ксерокс. бенчмаркінг – безупинний процес визначення рівня нашої продукції та послуг, методів порівняно з результатами наших головних конкурентів або компаній, які посідають лідируючі позиції.
Визначення поняття на основі якості. Стандартний процес, що використовується для оцінки ступеня задоволення вимог клієнта.
Визначення зі словника. Стандарт, стосовно якого може проводитися яке-небудь порівняння. Раніше визначена контрольна точка, що використовується як орієнтир.
Загальне визначення. Основа для визначення раціональних цілей діяльності за допомогою пошуку кращих методів організації виробничих процесів у галузі з метою досягнення найбільшої ефективності.
На нашу думку, спільним для цих визначень є те, що бенчмаркінг пов'язаний:
1) із можливістю ідентифікувати успіх свого конкурента;
2) наявності проблем у власній організації та бажанні їх вирішити;
3) успіхом та ефективністю процесів;
4) позитивними результатами. Саме це дає змогу зробити висновок про можливість і потреба розроблення нового наукового напряму "Бенчмаркінг національної безпеки".
10.1.3. Предмет дослідження бенчмаркінга
Є дві старі істини, що характеризують проблеми визначення предмета бенчмаркінга. Перша – критерії переопДневі, а процеси упущені, а друга – що% без як є порожнім. Кому належать цей вислів, невідомо. Тим не менш, вони точно описують ту пастку, в яку попадають багато на початковій стадії проведення бенчмаркінг.
Першою реакцією щодо бенчмаркінг є прагнення мислити виключно з погляду критеріїв ефективності. Менеджерам потрібен результат. Вони воліють знати, що є контрольною точкою (Ьепсшпагк) при проведенні бенчмаркінг, і при цьому втрачають процес, який визначає досягнення цієї контрольної точки. Зосередження на контрольній точці, як на критерії ефективності, дійсно є пустою заявою, поки не є відстеженим зв'язок із найкращим методом організації роботи, який забезпечив досягнення результату.
Отже, професіонали розуміють, що при проведенні бенчмаркінг найбільшу віддачу забезпечує саме зосередження на бізнес-процесах та їх удосконаленні. При неспрямованому бенчмаркінг пошук може у найкращому випадку становити собою невпорядковану діяльність. Такий підхід до проведення бенчмаркінг є недоцільним і навряд чи сприяє досягненню бажаних результатів.
Професіонали бенчмаркінг завжди прагнули до більш раціональних способів діяльності, і вважали за доцільне вживати більш планомірний і продуктивний підхід до проведення бенчмаркінг. До розуміння цього дійшли багато кампаній.
Ми дотримуємося позиції, згідно з якою організації втратили зв'язок з основними бізнес-процесами. В кампанії важко знайти спеціалістів, які б могли надати опис важливого для компанії процесу. В усіх процесах можна виділити параметри входу, етапи процесу, параметри виходу, зворотний зв'язок і результат.
Визначаючи предмет бенчмаркінг, доцільно використовувати модель системи управління, яка використовується та у бенчмаркінг. Ці види діяльності включають маркетинг, виробництво, доставку, контролінг, обслуговування та виставлення рахунків. Для кожного з них визначені конкретні субпроцеси, поряд з їх власними ввідними даними, висновками і критеріями результату. Перший з цих видів діяльності досліджує процес вирішення проблем, що є основним субпроцесом у межах маркетингу. Параметри входу визначаються як запроси клієнтів, параметри виходу – як задоволення запитів клієнтів, а критерій результатів – як процент повторних покупок клієнтів.
Отже предметом бенчмаркінга є процес і результат застосування кращих методів конкурентом, а також процес і результат використання отриманої інформації на користь власної організації. бенчмаркінг не можна обмежувати тільки контрольною точкою, лишаючи поза увагою сам контекст і умови та чинники її досягнення, що умовно називають процесом. Водночас хотіли акцентувати увагу і на тій обставині, що обмежувати бенчмаркінг тільки вивченням самого процесу без розроблення ефективної методології застосування результатів успіху для власної компанії та вивчення результатів цього застосування є неповним. За таких умов порушується зворотний зв'язок, за допомогою якого і можна оцінити результат та ефективність впровадження успішного процесу і результат в діяльність іншої організації.
Саме для цього, необхідно чітко визначати цілі, завдання принципи та методи бенчмаркінгу, про що і йтиметься нижче.
