- •2.2. Система управління національною безпекою України 76
- •2.3. Силові структури системи забезпечення національної безпеки України 92
- •9.4. Політика національної безпеки України недержавними суб'єктами і першочергові заходи з її реалізації 415
- •9.5. Структура недержавної системи національної безпеки України 417
- •9.6. Сутність та зміст менеджменту недержавної системи національної безпеки 432
- •10.1. Поняття та сутність бенчмаркінгу 450
- •10.2. Механізм функціонування бенчмаркінга 455
- •10.3. Перспективи бенчмаркінгу національної безпеки 465
- •1.1. Потреба формування наукового напряму "національне безпекознавство"
- •1.2. Сутність та зміст теорії національного безпекознавства
- •1.3. Формування теорії національного безпекознавства у системі різних навчальних дисциплін
- •1.4. Основні категорії теорії національного безпекознавства
- •1.5. Теорія національного безпекознавства в системі інших наук
- •1.6. Структурні елементи теоретичних основ системи національної безпеки
- •2.1. Система національної безпеки України
- •2.1.1. Поняття, зміст і призначення системи національної безпеки України
- •2.1.2. Мета, завдання та функції системи національної безпеки України
- •2.1.3. Принципи побудови та функціонування системи національної безпеки України
- •2.1.4. Сили та засоби системи забезпечення національної безпеки України
- •2.1.5. Гарантії ефективного управління національною безпекою України
- •2.1.6. Структура системи національної безпеки Украхни
- •2.2. Система управління національною безпекою України
- •2.2.1. Поняття про систему управління національною безпекою
- •2.2.2. Структура системи управління національною безпекою
- •2.2.3. Компетенція Президента України у системі забезпечення національної безпеки України
- •2.2.5. Конституційні засади організації та діяльності Кабінету Міністрів України в сфері управління національною безпекою
- •2.2.6. Компетенція Верховної Ради України в системі забезпечення національної безпеки
- •2.2.7. Конституційний Суд України
- •2.2.8. Суди загальної юрисдикції
- •2.2.9. Прокуратура України
- •2.2.10. Національний банк України
- •2.2.11. Компетенція центральних органів виконавчої влади у системі національної безпеки
- •2.3. Силові структури системи забезпечення національної безпеки України
- •2.3.1. Значення органів внутрішніх справ України в управлінні національною безпекою
- •2.3.2. Значення Внутрішніх військ мвс України в управлінні національною безпекою
- •2.3.3. Значення Служби безпеки України в управлінні національною безпекою
- •2.3.4. Значення Державної прикордонної служби України в управлінні національною безпекою
- •2.3.5. Значення Державної митної служби в управлінні національною безпекою
- •2.3.6. Компетенція Збройних Сил України в управлінні національною безпекою
- •2.3.7. Завдання Управління державної охорони України в управлінні національною безпекою
- •2.3.8. Війська цивільної оборони в управлінні національною безпекою
- •2.4. Значення сил спеціального призначення у системі забезпечення національної безпеки України
- •3.1. Поняття та зміст нормативно-правового поля системи забезпечення національної безпеки
- •3.2. Значення права в системі забезпечення національної безпеки
- •3.3. Методологія формування правового поля системи забезпечення національної безпеки
- •3.3.1. Завдання законодавства про національну безпеку
- •3.3.2. Причини гальмування процесу формування нормативно-правового фундаменту забезпечення національної безпеки
- •3.3.3. Принципи формування нормативно-правового поля системи забезпечення національної безпеки
- •3.3.4. Засоби забезпечення законотворчої діяльності
- •3.4. Методологія формування Концепції національної безпеки України
- •3.4.1. Історичні корені формування Концепції національної безпеки України
- •3.4.2. Поняття та зміст Концепції національної безпеки
- •3.4.3. Класифікація Концепцій національної безпеки
- •3.5. Основні підходи до формування доктрин національної безпеки
- •3.6. Основні положення Закону України "Про основи національної безпеки України"
- •3.7. Модель ієрархічної системи нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини в системі забезпечення національної безпеки
- •4.1. Зміст і основні поняття інформаційної безпеки України
- •4.1.1. Зміст системи інформаційної безпеки
- •4.1.2. Категорійно-понятійна система інформаційної безпеки
- •4.2. Характеристика джерел загроз і небезпек інформаційній безпеці системи державного управління
- •4.2.1. Поняття про інформаційні війни
- •4.2.2. Поняття та види джерел загроз і небезпек національним інтересам і безпеці в інформаційній сфері
- •4.2.3. Класифікація джерел загроз і небезпек інформаційній безпеці
- •4.3. Теоретичні основи формування та функціонування системи забезпечення інформаційної безпеки України
- •4.3.1. Поняття про систему забезпечення інформаційної безпеки
- •4.3.2. Мета функціонування інформаційної безпеки, основні завдання системи її забезпечення
- •4.3.3. Методи забезпечення інформаційної безпеки
- •4.3.4. Структура системи забезпечення інформаційної безпеки та компетенції її складових
- •4.4. Державна політика управління недержавною системою національної безпеки в інформаційній сфері
- •5.1. Поняття та зміст геополітики
- •5.1.1. Поняття про геополітику
- •5.1.2. Джерела геополітики
- •5.1.3. Предмет геополітики
- •5.1.4. Основні закони геополітики
- •5.2. Поняття про геополітичну безпеку
- •5.3. Загальна характеристика України як суб'єкта геополітики
- •5.4. Сучасні джерела загроз геополітичній безпеці
- •5.5. Система забезпечення геополітичної безпеки
- •5.6. Пріоритетні напрями розвитку системи забезпечення геополітичної безпеки
- •6.1. Поняття та зміст екологічної безпеки України
- •6.1.1. Понятійно-категорійний апарат екологічної безпеки
- •6.1.2. Екологічні закони та головні принципи забезпечення екологічної безпеки
- •6.1.3. Основні риси та критерії екологічної безпеки
- •6.2. Види джерел загроз і небезпек національній безпеці в екологічній сфері
- •6.2.2. Концепція "золотого мільярда" людської популяції на Землі
- •6.2.3. Екологічні конфлікти
- •6.2.4. Нетрадиційні джерела загроз
- •6.3. Поняття про систему екологічної безпеки України
- •6.3.1. Головна мета системи екологічної безпеки України
- •6.3.2. Національні інтереси України в екологічній сфері
- •6.3.3. Державна система забезпечення екологічної безпеки
- •6.4. Напрями розвитку системи забезпечення національної безпеки в екологічній сфері
- •7.1. Основні джерела загроз воєнній безпеці України
- •7.1.1. Джерела воєнних загроз і небезпек, характерні ознаки
- •7.1.2. Чинники, що впливають на ступінь воєнної небезпеки і характер військових загроз для України
- •7.1.3. Наявні та прогнозовані загрози воєнній безпеці України
- •7.2. Система воєнної безпеки України
- •7.2.1. Система забезпечення воєнної безпеки і умови її формування
- •7.2.2. Складові системи забезпечення воєнної безпеки і їх повноваження
- •7.2.3. Аналіз стану системи забезпечення воєнної безпеки
- •7.3. Перспективи розвитку і шляхи вдосконалення системи забезпечення воєнної безпеки України
- •7.3.1. Основні напрями реформування Збройних сил України
- •7.3.2. Особливості реформування Збройних сил України
- •7.3.3. Проблеми реформування Збройних сил України
- •8.1. Стратегія національної безпеки сша
- •8.2. Управління національною безпекою в Китаї
- •8.3. Політика національної безпеки Німеччини
- •8.4. Політика національної безпеки Франції
- •8.5. Державна стратегія національної безпеки Японії у XXI столітті
- •8.6. Концепція національної безпеки Монголії
- •8.7. Концепція національної безпеки Республіки Молдова
- •8.8. Концепція національної безпеки Республіки Білорусь
- •8.9. Концепція національної безпеки Російської Федерації
- •9.1. Поняття та зміст недержавної системи національної безпеки України
- •9.1.1. Національні інтереси та їх забезпечення недержавною системою національної безпеки України
- •9.1.2. Види джерел загроз і небезпек національній безпеці України
- •9.1.3. Джерела загроз національній безпеці України
- •9.1.4. Стан національної безпеки України та основні завдання недержавних суб'єктів з їх забезпечення
- •9.2. Методи управління недержавною системою національної безпеки України
- •9.3. Напрями управління недержавною системою національної безпеки України у різних сферах суспільного життя
- •9.3.1. У сфері економіки
- •9.3.2. У сфері внутрішньої політики
- •9.3.3. У сфері зовнішньої політики
- •9.3.4. В інформаційній сфері
- •9.3.5. У соціальній та гуманітарній сферах
- •9.3.6. У сфері науки і техніки
- •9.3.7. У сфері духовного життя
- •9.3.8. У сфері оборони
- •9.3.9. У сфері екології
- •9.3.10. У сфері безпеки державного кордону
- •9.3.11. Міжнародне співробітництво недержавної системи національної безпеки у системі забезпечення національної безпеки України
- •9.4. Політика національної безпеки України недержавними суб'єктами і першочергові заходи з її реалізації
- •9.4.1. Основні положення політики національної безпеки України
- •9.4.2. Першочергові заходи з реалізації недержавними суб'єктами політики національної безпеки України
- •9.5. Структура недержавної системи національної безпеки України
- •9.5.1. Завдання недержавної системи національної безпеки
- •9.5.2. Основні функції недержавної системи національної безпеки України
- •9.5.3. Структура недержавної системи національної безпеки
- •9.6. Сутність та зміст менеджменту недержавної системи національної безпеки
- •9.6.1. Поняття "менеджмент" і потреба управління недержавною системою національної безпеки
- •9.6.2. Сутність та зміст менеджменту недержавної системи національної безпеки
- •10.1. Поняття та сутність бенчмаркінгу
- •10.1.1. Історичні основи бенчмаркінгу
- •10.1.2. Поняття про бенчмаркінг
- •10.1.3. Предмет дослідження бенчмаркінга
- •10.2. Механізм функціонування бенчмаркінга
- •10.2.1. Цілі та завдання бенчмаркінга
- •10.2.2. Принципи та методи бенчмаркінгу
- •10.2.3. Етапи проведення бенчмаркінга
- •10.2.4. Види бенчмаркінгу
- •10.3. Перспективи бенчмаркінгу національної безпеки
- •10.3.1. Поняття та зміст бенчмаркінгу національної безпеки
- •10.3.2. Перспективи розвитку бенчмаркінга національної безпеки в Україні
- •Додаток а. Перелік питань до підсумкового заняття
- •Для нотаток
- •Рак Тарас Євгенович основи національної безпеки україни
9.6. Сутність та зміст менеджменту недержавної системи національної безпеки
Важко надати єдине абсолютно чітке та повне визначення поняття "менеджмент". Функції, сфери, рівні менеджменту та ситуації у яких вони реалізуються значно різняться між собою. Аби з'ясувати сутність поняття менеджменту недержавної системи національної безпеки на нього необхідно подивитись з різних боків:
філологічного;
емпіричного (практичного), тобто як виду професійної діяльності;
точки зору системи знань, тобто виникнення та розвитку науки управління;
безпекознавчого, тобто виникнення та розвитку науки безпекознавства.
Усе це визначає логіку викладання матеріалу в даному підрозділі. Спочатку з'ясуємо причини, які обумовлюють потреба менеджменту недержавної системи національної безпеки, далі розглянемо сучасні підходи до визначення поняття "менеджмент недержавної системи національної безпеки", і нарешті – сутність та зміст менеджменту недержавної системи національної безпеки.
9.6.1. Поняття "менеджмент" і потреба управління недержавною системою національної безпеки
Для визначення діяльності з координації роботи людей на практиці використовують різні поняття: "управління"; "менеджмент"; "адміністрування"; "керування" тощо.
Управління – найбільш загальне поняття. Воно поширюється на велике коло різноманітних об'єктів, явищ і процесів і охоплює: технічні біологічні та соціальні системи. Менеджмент – поняття, яке використовують переважно для характеристики процесів управління господарськими організаціями (підприємствами). Адміністрування – поширюється на управління державними установами або для позначення процесів керування діяльністю апарата управління підприємства. Керування – поширюється на мистецтво тієї або іншої особи (менеджера) впливати на поведінку і мотиви діяльності підлеглих з метою досягнення цілей організації.
Отже, аби усвідомити сутність категорії "менеджмент", перш за все необхідно з'ясувати, що представляє собою недержавна система безпеки, які цілі її діяльності та чому цією системою потрібно управляти.
Недержавна система безпеки у найбільш загальному плані являє групу людей, діяльність яких свідомо координується для досягнення загальної мети – безпеки об'єкта.
НСБ має загальні характеристики, які притаманні будь-якій організації:
1) використовує чотири основні види ресурсів:
людські;
фінансові;
фізичні (сировина, устаткування тощо);
інформаційні;
2) недержавна система безпеки є відкритою системою. Ресурси, які система використовує для забезпечення безпеки об'єкта вона забирає із зовнішнього середовища. Водночас кінцевий продукт – безпека об'єкта – також реалізується у зовнішньому середовищі. Окрім цього, відповідно до загальних положень теорії систем, відкрита система – така система, яка здійснює обмін не тільки речовиною та енергією, а й інформацією. Недержавна система безпеки, отримуючи по каналах прямого зв'язку інформацію про стан об'єкта, обробляє її та здійснює відповідний управляючий вплив на об'єкт і середовище його функціонування з метою досягнення загальної мети. Таким чином відбувається надходження інформації по каналах зворотного зв'язку від об'єкта до суб'єкта. Отже недержавна система безпеки може існувати тільки у взаємодії з навколишнім середовищем. Це означає, що будь-яка система безпеки є відкритою системою;
3) розподіл праці в системі безпеки. Відомим є той факт, що процес забезпечення безпеки, ураховуючи багатогранність теорії безпеки, є складним і багатокомпонентним. Через це постає природна потреба для розподілу праці між собою.
Розподіл загальної роботи в системі безпеки на її складові частини називається горизонтальним розподілом праці. Результатом горизонтального розподілу є формування окремих підрозділів системи безпеки (інформаційно-аналітичний підрозділ, підрозділ фізичного захисту, технічної безпеки, по роботі з персоналом, по зв'язках з громадськістю, відділ конкурентної розвідки і розвідувального супроводження діяльності служби безпеки тощо).
Оскільки робота в службі безпеки, яка є базовим складовим елементом недержавної системи національної безпеки, розподіляється між окремими підрозділами та виконавцями, виникає потреба у координації їх діяльності. Внаслідок цього об'єктивно актуалізується потреба у вертикальному розподілі праці, тобто в діяльності з координації роботи підрозділів та окремих виконавців усередині підрозділів.
Діяльність з координації роботи людей, підрозділів безпеки з метою забезпечення безпеки об'єкта в широкому розумінні та становить сутність управління недержавною системою національної безпеки.
Таким чином, потреба управління об'єктивно виникає внаслідок дуального горизонтального та вертикального розподілу праці в системі безпеки. Оскільки розподіл праці є загальною характеристикою діяльності будь-якої СБ (служби безпеки), то всі вони потребують управління.
Глобальною метою діяльності служби безпеки – є забезпечення системної безпеки об'єкта. Разом з цим виникає запитання; а що ж таке системна безпека?
Системна безпека може бути охарактеризована як стан управління джерелами загроз і рівнями їх небезпек, згідно з яким усі компоненти системи функціонують у межах граничних значень. Головною метою будь-якою служби безпеки є забезпечення системної безпеки об'єкта. Складовими успіху при цьому виступають:
а) виживання, тобто можливість існування об'єкта якомога довше;
б) результативність і ефективність.
Аби бути успішною впродовж тривалого часу, щоб вижити та досягти своїх цілей, СБ має бути як ефективною, так і результативною.
Якщо мета СБ обрана правильно, це означає, що її діяльність задовольняє певну важливу, реально існуючу потребу (надається певний комплекс послуг, створюються певні блага, на які є попит). Результативність у такому розумінні – щось невідчутне (на дотик), непомітне. Так, наприклад, забезпечення особистої безпеки, внаслідок якої об'єкт залишається живим, може бути як наслідком професійної роботи працівників СБ, так і наслідком відсутності реальних джерел загроз і небезпек життю об'єкта. Тобто реально можна говорити про результативність дій СБ.
Що ж стосується ефективності, то її навпаки, можна вимірювати, виразити кількісно. Відносна ефективність діяльності СБ має назву продуктивності та вимірюється як співвідношення вартісної оцінки всіх виходів з СБ та вартісної оцінки всіх входів у неї.
Перейдемо до розгляду поняття менеджменту недержавної системи національної безпеки.
Менеджмент безпеки – надзвичайно широке та багатомірне поняття. Для того, аби краще усвідомити його сутність, на нього необхідно подивитись з різних боків.
Етимологічно менеджмент походить від латинського слова "тапшз" рука. Спочатку це слово означало вміння дбайливо вести домашнє господарство, майстерно володіти засобами праці, вправно працювати. З появою різноманітних видів роботи, з поглибленням спеціалізації виникла потреба в діяльності, яка пов'язувала в єдине ціле роботу багатьох окремих виконавців. Відповідно до цього трансформувався та зміст поняття "менеджмент". Це слово увібрало в себе всі чисельні вимоги до управління як до науки, мистецтва ведення справ і стилю роботи.
Сучасний Оксфордський словник англійської мови тлумачить поняття "менеджмент" неоднозначно, а саме:
1) менеджмент – спосіб, манера спілкування з людьми;
2) менеджмент – вміння та адміністративні навички організовувати ефективну роботу апарату організації;
3) менеджмент – влада та мистецтво керування;
4) менеджмент – органи управління, адміністративні одиниці, підрозділи.
Поміж менеджерів-практиків та вчених ще й досі не існує єдності поглядів щодо сутності менеджменту:
1) перші вважають, що менеджмент недержавної системи національної безпеки – професія орієнтована на практичне використання. Головне тут – реальний результат, можливість забезпечити безпеку об'єкта за допомогою недержавних структур;
2) другі, що менеджмент НСБ – процес досягнення мети НСБ за допомогою інших людей. Тому, головне для менеджера НСБ – мистецтво спілкування з людьми та керування ними;
3) треті, що менеджмент НСБ – процес прийняття раціональних рішень в сфері безпеки. Тому, головне завдання менеджера – пошук оптимальних управлінських рішень за допомогою математичних моделей та на основі використання системи наукових знань.
У широкому розумінні менеджмент недержавної системи національної безпеки – одночасно система наукових знань, мистецтва та досвіду забезпечення безпеки, втілених у діяльності професійних управлінців для досягнення цілей системи безпеки через використання праці, інтелекту та мотивів поведінки інших людей.
У діяльності всіх менеджерів безпеки, незалежно від функції, яку вони виконують, посади, яку вони обіймають, галузі, є дещо спільне. Саме це спільне, загальне для діяльності всіх менеджерів безпеки і становить фундамент галузі менеджменту безпеки, яка вперше в країні репрезентована у підручнику О.С. Сосніна та ПЛ. Пригунова "Менеджмент безопасности".
При цьому необхідно зауважити, що знань теоретичних основ управління замало для забезпечення ефективного функціонування тієї або іншої організації.
Відомо, що за всіх інших рівних умов, кінцевий результат діяльності різних керівників неоднаковий. І спроби пояснити це науковими методами результатів не приносять і принести не можуть. В управлінській діяльності завжди присутнє дещо таке, що не піддається кількісному аналізу і що прийнято називати мистецтвом управлінця. Проте це не означає, що управління здійснюється спонтанно, стихійно, що менеджер безпеки покладається тільки на вдачу, інтуїцію, власний досвід. Мистецтво управління недержавною системою національної безпеки саме і є вмінням менеджера-практика пристосувати досягнення науки управління до:
особливостей власного характеру;
особливостей підлеглих;
особливостей відповідної сфери забезпечення безпеки.
Таким чином, наука та мистецтво менеджменту не виключають, а доповнюють одне одне. Мистецтво менеджменту недержавної системи національної безпеки завжди опирається на наукові знання, які покладено в його основу.
У вузькому прагматичному плані сутність менеджменту краще за все сприймається з позицій системного підходу – загальнонаукової методології дослідження складних об'єктів.
Робота менеджерів безпеки у тому й полягає, щоб поєднати та скоординувати використання зазначених ресурсів (людські, фінансові, фізичні, інформаційні) для досягнення цілей (елементів виходу: послуги із забезпечення безпеки, прибуток, поведінка працівників, інформація) об'єкта безпеки.
Досягнення менеджерами безпеки цього відбувається внаслідок здійснення певних напрямів діяльності, тобто функцій менеджменту. Виділяють чотири основні функції менеджменту: планування, організація, керування та контроль.
Тому можна зазначити, що у вузькому розумінні менеджмент НСБ – процес планування, організації, керування та контролю організаційних ресурсів для результативного та ефективного досягнення цілей об'єкта безпеки за допомогою ефективного та результативного функціонування недержавної системи національної безпеки.
Зазначені функції менеджменту виконуються у певній послідовності, яка й утворює поняття "цикл менеджменту". Необхідно зауважити, що такий підхід до розуміння циклу менеджменту зовсім не означає, що процес управління має дискретний характер. Реально у роботі менеджера безпеки постійно сполучаються усі перелічені функції менеджменту.
