59. Недоліки пільгового оподаткування

• Формування впливового галузевого та регіонального лобі, відображенням чого стало запровадження низки галузевих податкових експериментів.

• Гальмування податкової реформи. Оскільки для податкової системи України характерні досить високі податкові ставки, отримання пільг є основним легальним способом уникнення надмірного оподаткування. Замість проведення повномасштабної податкової реформи, спрямованої на зменшення загального податкового навантаження, уряд та законодавці займалися вирішенням перманентних фіскальних проблем окремих галузей, регіонів та навіть окремих підприємств.

• Відсутності виваженої державної політики щодо звільнення від оподаткування. Механізм надання окремих податкових пільг є вкрай непрозорим, що також створює умови для можливих зловживань, а отже, штучного розширення кола тих, хто користується податковими пільгами.

• Переважно галузевого або групового характеру пільг, які надаються не на конкурсній основі, а часто з урахуванням критичного стану тієї чи іншої галузі економіки, незалежно від пріоритетів і конкретних програм (інвестиційних проектів).

• Невизначеності критеріїв надання пільг і методів контролю за цільовим використанням коштів, отриманих у результаті надання пільг.

• Надання суттєвих податкових пільг підприємствам окремих галузей, регіонів, форм власності, що, у кінцевому рахунку, часто призводить до ускладнення і нестабільності податкової системи, до правового нігілізму і розквіту "тіньової" економіки.

• Відсутності точних даних про надання податкових пільг внаслідок того, що зменшення бази оподаткування підприємств може відбутись як за рахунок прямих податкових пільг, що дають можливість визначити суму пільг, так і непрямих податкових пільг, що не дають можливості визначити розмір отриманої пільги.

Слід відзначити, що наявна система надання податкових пільг не дає змоги об’єктивнооцінити їх ефективність і доцільність для окремих секторів економіки. Податкові пільги іпреференції стали своєрідним консерватором недостатнього розвитку галузей народногогосподарства, масштабним резервом недоодержання доходів до державної скарбниці.Більшість податкових пільг надавалися на тривалий або невизначений термін та призводилидо постійних втрат бюджетних надходжень.

Наявна система надання податкових пільг не дає змоги об'єктивно оцінити їх ефективність і доцільність для окремих галузей економіки.

Одним із основних недоліків чинної системи пільгового оподаткування є те, що більшість податкових пільг надавалися нетривалий або невизначе- ний термін та призводили до постійних втрат бюджетних надходжень.

60. Основні об’єкти, етапи та процедури податкового контролю.

До стадій провадження з податкового контролю відносяться наступні: організаційно-підготовча; встановлення фактичних обставин справи, аналіз фактів та оформлення результатів; підготовка та прийняття рішення за результатами контролю.

На першій, організаційно-підготовчий стадії провадження з податкового контролю, визначається суб’єкт контрольної діяльності, обирається підконтрольний об’єкт, форми та методи його проведення. У більшості випадків первинною основою контрольної діяльності є план, який передбачає систему контрольних дій. Так, наприклад, документальні планові перевірки можуть проводитися виключно на підставі квартального плану-графіку регіональних органів Державної податкової служби України

Кожна податкова перевірка потребує ретельної підготовки, від якої значною мірою залежить результат контролю. Підготовка до проведення контрольних заходів має розпочинатися з набуття працівниками контролюючого суб’єкта права на виконання контрольних заходів у підконтрольного суб’єкта в плановому або позаплановому порядку. Така підготовча робота включає в себе: 1) ознайомлення та дослідження даних, що містяться в «досьє» платника податків (ідентифікаційні відомості; інформація про здійснені господарські операції; інформація, отримана від суб’єктів інформаційних відносин щодо отриманих ліцензій, сертифікатів, рухомого та нерухомого майна та ін. дані; інформація про результати проведеної контрольної роботи); 2) складання плану (програми) відповідного контрольного заходу.

Після здійснення всіх підготовчих заходів посадові особи податкового органу переходять безпосередньо до проведення перевірок. Таким чином, наступною стадією провадження з податкового контролю є встановлення фактичних обставин справи, аналіз фактів та оформлення результатів. Під час цієї стадії здійснюється перевірка відповідності виконання й дотримання платниками податків та іншими зобов’язаними особами приписів податково-правових норм, припинення правопорушень відповідними організаційно-правовими засобами (проводиться аналіз первинної документації, фінансової, статистичної звітності та інших документів, які фіксують інформацію про господарські операції; вимагається проведення інвентаризації; проводяться котрольно-розрахункові операції, податковий хронометраж, застосовується податкова застава, адміністративний арешт майна та інші заходи). Основним документом, у якому узагальнюються результати проведеного контролю, є акт (довідка), кінцевою датою складання якого вважається останній день проведення перевірки, зазначений у направленні на її проведення. Акт перевірки має містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм.

На стадії підготовки та прийняття рішення за результатами контролю податковий орган закріплює досягнутий результат перевірки. В рішенні оцінюються дії підконтрольного суб’єкта, містяться відповідні приписи з усунення допущених порушень.

Традиційно останньою стадією процесу фінансового контролю вважають контроль за виконанням прийнятого рішення, виділяючи різні форми його реалізації: отримання повідомлення від підконтрольного суб’єкта про сплату фінансових чи адміністративних штрафів, перевірка шляхом виїзду контролюючого суб’єкта на місце проведення перевірки; виклик керівника підконтрольного суб’єкта зі звітом про виконання заходів за результатами контролю та інші