56. Особливості прогнозування податку на прибуток підприємств.

При обрахунку бази оподаткування та прогнозуванні надходжень податку на прибуток підприємств враховують норми чинного ПКУ, інших законодавчих актів та нормативних документів

При розрахунку надходжень податку на прибуток, крім впливу змін законодавчих актів, необхідно також урахувати:

— суму пільг, яку згідно з чинним законодавством отримають платники податку на прибуток у плановому періоді;

— суму реструктуризованої заборгованості за податком на прибуток згідно з графіком погашення реструктуризованої податкової заборгованості з терміном погашення у плановому періоді;

— суму недоїмок і переплат;

— показник зростання прибуткових підприємств;

— збільшення індексу цін виробника;

— зростання обсягу промислової продукції;

— погашення заборгованості за податком на прибуток;

— відстрочення, термін дії яких закінчується у плановому періоді;

— тенденції підприємств до інвестування або накопичення капіталу;

— соціально-економічні наслідки збільшення або зменшення ставок податку.

Зменшення ставки податку, розширення груп основних фондів, які підлягають амортизації, підвищення норм амортизації мають позитивний вплив на фінансовий стан підприємств, зокрема на рівень їх ліквідності та якість фінансового планування. Водночас у короткостроковому періоді зазначені зміни призведуть до суттєвого скорочення бюджетних надходжень.

Аргументами на користь зниження ставки податку з прибутку може бути таке:

• Обчислення цього податку є складним, потребує суворого обліку витрат та їх перевірок

• Обмежуючи прибуток, податкове стягнення перешкоджає здійсненню найнеобхідніших функцій господарювання

• Податкове навантаження на прибуток є найнерівномірнішим серед усіх інших податкових стягнень

З метою поліпшення прогнозування і для повного забезпечення надходжень податку на прибуток підприємств необхідно:

1. Підвищити рівень роботи з контингентом зареєстрованих платників, забезпечивши максимальне залучення їх до оподаткування.

2. Інтенсифікувати роботу із забезпечення добровільної сплати податку на прибуток підприємств шляхом:— проведення з платниками роз´яснювальної роботи щодо застосування податкового законодавства;— забезпечення повноти подання декларацій;— повноти застосування штрафів за порушення термінів подання платіжних документів та податкової звітності.

3. Вивчити причини збитковості підприємств та розробити пропозиції щодо зменшення кількості підприємств, які декларують від´ємне значення податкового зобов´язання.

4. Аналізувати податкову звітність, відбираючи ту, що викликає сумніви, та подавати її управлінню документальних перевірок для здійснення перевірок.

5. Посилити контроль за правильністю реєстрації неприбуткових установ і організацій.

57. Шляхи вдосконалення податкового регулювання економіки

Метою реформування податкової системи України є створення більш ефективної та раціональної податкової системи, яка забезпечить сприятливі умови для ведення бізнесу, реалізації інвестиційно-інноваційної політики, зростання споживчого попиту на внутрішньому ринку за одночасного динамічного збільшення обсягу сукупних податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів і державних цільових фондів та оптимальний рівень перерозподілу ВВП через податкову систему.

З цією метою урядом була розроблена Концепція реформування податкової системи України, в якій визначено стратегічні цілі податкової реформи [4]:

- підвищення конкурентоспроможності вітчизняного бізнесу;

- легалізація тіньового сектора;

- активізація інвестиційних процесів в економіці;

- простота і зрозумілість податкових норм для суб'єктів господарювання;

- скорочення витрат платників на нарахування та сплату податків і держави – на їх адміністрування;

- адаптація податкового законодавства України до законодавства ЄС;

- забезпечення умов для добровільного виконання вимог податкового законодавства платниками податків;

- запровадження інформаційно-аналітичної системи державної податкової служби в національному масштабі;

- автоматизація процесів оподаткування із застосуванням сучасних технологій.

Отже, реалізація пріоритетних напрямів реформування податкової системи передбачає:

- удосконалення структури системи оподаткування шляхом скасування неефективних(затратних) податків і зборів та ослаблення фіскального тиску шляхом зниження нарахувань нафонд оплати праці, а також ставок податків на прибуток підприємств і додану вартість;

- забезпечення подальшого поступового зменшення частки перерозподілу ВВП череззведений бюджет на рівні близько 30%;

- вдосконалити спрощену систему оподаткування суб’єктів малого підприємництва таузгодити її з вимогами сучасності. Поступова відмова від паралельного функціонуваннястандартної та спрощених систем оподаткування за єдиним податком, фіксованимсільськогосподарським податком, особливої системи оподаткування страхової діяльності дастьзмогу не допустити їх використання з метою спотворення нормального конкурентногосередовища та схем оптимізації податкових зобов’язань підприємств, які працюють назагальній системі оподаткування;

- удосконалення системи адміністрування шляхом удосконалення процедури реєстраціїплатників ПДВ, у т.ч. правил добровільної реєстрації; розробки нової системи моніторингусплати ПДВ як передумови для удосконалення контролю за сплатою податку та податковогозаконодавства щодо ПДВ. Слід зазначити, що стабільність нормативної бази щодо утриманняданого виду податків дозволить підвищити ефективність його застосування. Загальноприйнятав міжнародній і, зокрема в європейській практиці, диференціація ставок ПДВ за критеріємкорисності товару призводить до економічного ефекту, який є абсолютно тотожним ефекту віднадання галузевих податкових пільг.

Основні шляхи адаптації зарубіжного досвіду до практики оподаткування суб’єктів малого підприємництва в Україні. Зокрема, актуальним для нашої держави було б запровадження таких стимулів, які надають ефект збільшення частки зайнятості та внеску у ВВП в розвинених країнах, а саме: надання пільг при реінвестуванні прибутку, що надасть можливість модернізувати виробництво і створити нові робочі місця; застосування спеціальних диференційованих ставок залежно від сфер діяльності; використання гнучкої амортизаційної політики, з наданням преференцій для підприємств, що використовують нові технології чи працюють в районах з підвищеним рівнем безробіття; зменшення рівня оподаткування фонду заробітної плати для підприємств, які створюють додаткові робочі місця в районах з підвищеним безробіттям; стимулювання інвестиційної та інноваційної діяльності суб’єктів малого підприємництва; заохочення до сумлінного виконання податкових зобов’язань, наприклад надаючи знижки при повній авансовій сплаті.