54. Зміст та значення міжнародного податкового планування.

Податкове планування — це діяльність з розробки та практичного застосування схем, які дозволяють знизити податковий тиск, це методи і заходи, спрямовані на збільшення коштів, які залишаються в розпорядженні підприємства після сплати належних податків. При цьому податкове планування повинне спиратися не лише на аналіз поточного законодавства, а й на загальну принципову позицію фіскальних органів з питань оподаткування та перспективне законодавство для уникнення в майбутньому додаткових податкових витрат при ухваленні тих чи інших законів.

Міжнародне податкове планування – вибір між різними варіантами і методами здійснення фінансово-господарської діяльності і розміщенні активів, направлених на досягнення якнайнижчого рівня податкових зобов’язань, які при цьому виникають. Очевидно, що в ідеалі таке планування повинно бути якомого перспективнішим, особливо стосовно вибору об’єктів капіталовкладень

Суб´єктом корпоративного міжнародного податкового планування є корпорація, суб´єктом індивідуального міжнародного податкового планування — всі види некорпоративної форми організації бізнесу.

Основу міжнародного податкового планування становлять заходи, які полягають в ефективному використанні інструментарію щодо зниження негативного впливу відмінностей принципів міжнародного оподаткування.

Міжнародне корпоративне податкове планування являє собою організацію зовнішньоекономічної діяльності компанії (групи компаній) найбільш оптимальним з податкової точки зору способом, а також розробку і застосування спеціальних методів і прийомів, які в цілому забезпечують системне використання сприятливих елементів податкових законодавств країн ведення діяльності, а також третіх країн, куди для цілей оподаткування можуть переноситися частина функцій та ризиків компанії. Метою такої діяльності є зменшення сукупного рівня оподаткування компанії (групи компаній) та забезпечення більш повної реалізації стратегічних цілей. Принциповим критерієм кваліфікації діяльності як “міжнародне корпоративне податкове планування” є повна відповідність застосовуваних методів чинному законодавству.

55. Пільги в оподаткуванні юридичних осіб як фактор бюджетного процесу України.

В Україні поки що відсутня така структурована пільгова система. Саме тому до сьогоднішнього дня ми скаржимося на те, що в нас дуже мало високотехнологічних підприємств, експорт в основному сировинний, а через величезну кількість пільг державний бюджет втрачає щороку мільярди гривень.

Певним результатом осмислення такого стану речей є суперечливий і не менш цікавий проект закону України “Про пільги з оподаткування для юридичних осіб”, який має стати спеціальним законом з оподаткування, в якому систематизовано всі пільги, що надаються юридичним особам, які здійснюють діяльність у тій чи іншій сфері чи галузі.Законопроект вийшов достатньо ємним як з точки зору кількості норм, так і з точки зору свого змісту. Цей документ систематизований за напрямами діяльності.

Так, його розділ ІІ присвячений пільгам з оподаткування у гуманітарній сфері (культура, бібліотечна сфера, освіта, наука, охорона здоров’я, соціальне забезпечення, фізична культура і спорт тощо).

Розділ ІІІ законопроекту систематизований за галузевим принципом (визначаються особливості оподаткування в агропромисловому комплексі, підприємств паливно-енергетичного комплексу, автомобільного та залізничного транспорту, видавничої сфери, інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків, автомобілебудування.

Окрему главу присвячено пільгам з оподаткування суб’єктів господарювання при здійсненні певних видів підприємницької діяльності (внески до додаткових пенсійних планів, збиткова діяльність, придбання цінних паперів і деривативів, спільна діяльність, виплата дивідендів, інноваційна діяльність, ПДВ, акцизний збір та інші податки і збори).

Податкова пільга надається шляхом: 1) вирахування (вилучення) – вид пільги, при якій здійснюється виділення окремих складових частин із загального об’єкта оподаткування з метою зменшення на розмір об’єкта при нарахуванні й сплаті податку. Цей вид пільги характеризується тим, що механізм надання пільг проектується на об’єкт оподаткування, який безпосередньо зменшується. Подібні зменшення об’єкта з метою оподаткування можна класифікувати: а) за видами платників: повні – надаються всім платникам; часткові – надаються певним категоріям платників; б) за строками: постійні – діючі постійно протягом тривалого періоду часу; тимчасові – діючі протягом певного, обмеженого періоду (підприємства з іноземними інвестиціями); надзвичайні – надаються у зв’язку з появою певних раптових обставин; в) за елементами об’єкта: майнові – відрахування певної частини оподатковуваного майна; прибуткові відрахування – застосовуються до частини доходу платника; залежно від виду діяльності; 2) знижки – вид пільги в галузі оподаткування, що зменшує суму податку на певні величини.. У такий спосіб реалізується зацікавленість суспільства в певній діяльності платника, стимулюються його видатки в певному напрямі. Тут можна застосувати класифікацію вирахувань (вилучень) у галузі: а) лімітовані знижки, розмір яких обмежений прямо або опосередковано; б) нелімітовані – знижки, при яких податкова база може бути зменшена на всю суму витрат платника податків; в) встановлення зниженої ставки оподаткування; г) звільнення від сплати податку та збору.