31. Податкове прогнозування і планування - складова частина державного податкового менеджменту.

Податкове прогнозування і планування — це особливі елементи системи вироблення і прийняття рішень у сфері життєдіяльності держави у процесі перерозподілу валового внутрішнього продукту.

Основне завдання податкового прогнозування і планування це необхідність економічно обґрунтовано забезпечити якісні й кількісні параметри бюджетних завдань і перспективних програм соціально-економічного розвитку країни, керуючись розробленою і прийнятою в законодавчому порядку соціально-економічною доктриною. Це завдання виконується у розрахунку на один фінансовий рік (поточне податкове планування) або на більш тривалу перспективу (податкове прогнозування).

Об´єктом прогнозування та планування у податковому менеджменті є обсяги податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів. Суб´єктами є держава в особі державних органів управління і платники податків.

Відповідно до покладених завдань Міністерство: аналізує стан і тенденції економічного і соціального розвитку України та її адміністративно-територіальних одиниць; бере участь у формуванні політики держави у цій сфері, у визначенні пріоритетних напрямів розвитку економіки України; розробляє заходи та механізми забезпечення економічної безпеки держави і сталого розвитку, детінізації економіки.

Податкове прогнозування і планування базується на оцінці ефективності податкової системи в цілому з позиції виконання нею фіскальних завдань і впливу на економіку, а також на аналізі причин розходжень між плановими і фактичними показниками податкових надходжень.

Типовий процес прогнозування і планування включає:

1) оцінку пропозицій щодо основних питань;

2) визначення завдання, змісту програми, відповідальності і витрат для реалізації кожної ініціативи;

3) визначення пріоритетів з-поміж різних пропозицій.

Процес державного податкового прогнозування і планування включає два основних напрями: прогнозування мобілізації сум контингентів податкових платежів на основі макроекономічних показників (обсяг ВВП, індекс інфляції, обсяг товарообороту) і розподіл регулюючих доходів за рівнями бюджетної системи з метою формування дохідної бази бюджетів територій.

Другий етап податкового прогнозування і планування — розмежування податкових доходів між бюджетами різних рівнів є не менш важливим, оскільки значна частина доходів місцевих бюджетів формується за рахунок відрахувань від регулюючих доходів.

Для прогнозування та планування податкових надходжень, і для управління податковим процесом необхідні дані не тільки про виконання бюджетних завдань з мобілізації податкових надходжень і результати діяльності податкової служби, а й про вплив оподаткування на економічний розвиток і його тенденції.

32. Оптимізація податку на прибуток.

Податкова оптимізація — зменшення розміру податкового зобов'язання шляхом ціленаправлених правомірних дій платника податку, що включають в себе повне використання всіх наданих законодавством пільг, податкових звільнень та інших законних переваг.

Головними чинниками, які підштовхують платників уникати сплати податків, є [2, с.56]: кількість податків та рівень податкових ставок; складність у розрахунках податкових сум; високий рівень нестабільності; ефективність роботи податкової служби; рівень суспільної свідомості щодо необхідності сплачувати податки; рівень довіри платників до владних структур; рівень корупції у державі.

Оптимізацію оподаткування слід розглядати як систему заходів, здійснених у межах чинного законодавства, спрямованих на зменшення податкових платежів [3, с.261], до яких належать - розробка і реалізація схем спрямування фінансових потоків, господарських операцій, обрання виду діяльності, використання пільг, законодавчих прогалин, правильне формування облікової політики підприємства тощо.

Оптимізація оподаткування реалізується шляхом [4]: перенесення термінів виникнення податкових зобов'язань на інші періоди; передання податкових зобов'язань іншим особам; зменшення податкових зобов'язань (шляхом переносу бази оподаткування, зменшення бази оподаткування).

При розрахунку надходжень податку на прибуток, крім впливу змін законодавчих актів, необхідно також урахувати:

— суму пільг, яку згідно з чинним законодавством отримають платники податку на прибуток у плановому періоді;

— суму реструктуризованої заборгованості за податком на прибуток згідно з графіком погашення реструктуризованої податкової заборгованості з терміном погашення у плановому періоді;

— суму недоїмок і переплат;

— показник зростання прибуткових підприємств;

— збільшення індексу цін виробника;

— зростання обсягу промислової продукції;

— погашення заборгованості за податком на прибуток;

— відстрочення, термін дії яких закінчується у плановому періоді;

— тенденції підприємств до інвестування або накопичення капіталу;

— соціально-економічні наслідки збільшення або зменшення ставок податку.

З метою поліпшення прогнозування і для повного забезпечення надходжень податку на прибуток підприємств необхідно:

1. Підвищити рівень роботи з контингентом зареєстрованих платників, забезпечивши максимальне залучення їх до оподаткування.

2. Інтенсифікувати роботу із забезпечення добровільної сплати податку на прибуток підприємств шляхом:

— проведення з платниками роз´яснювальної роботи щодо застосування податкового законодавства;

— забезпечення повноти подання декларацій;

— повноти застосування штрафів за порушення термінів подання платіжних документів та податкової звітності.

3. Вивчити причини збитковості підприємств та розробити пропозиції щодо зменшення кількості підприємств, які декларують від´ємне значення податкового зобов´язання.

4. Аналізувати податкову звітність, відбираючи ту, що викликає сумніви, та подавати її управлінню документальних перевірок для здійснення перевірок.

5. Посилити контроль за правильністю реєстрації неприбуткових установ і організацій.