25. Фіскальна соціологія як складова державного податкового менеджменту.

Девіація — це соціальна поведінка, що відхиляється від прийнятої в суспільстві чи соціально прийнятої в суспільстві.

Аномія - це стан суспільства чи особисте ставлення до суспільства, у якому спостерігається слабкий консенсус, брак віри в суспільні цінності і мету, а також втрати ефективності нормативних і моральних меж, що регулюють особисте і суспільне життя.

Проблема девіантної поведінки платників податків та небажання платити податки стала предметом вивчення науковців

Фіскальна соціологія — наука про суспільство як цілісну систему з її складовими в питаннях фіску, що вивчає закономірності і рушійні сили їх функціонування в межах суспільства, його внутрішніх і зовнішніх законів розвитку.

економічні закони фіскальної соціології:

1. Закон біологічної і соціальної єдності.

2. Закон єдності соціального несвідомого.

3. Закон послідовної еволюції.

4. Закон зростання ентропії.

5. Закон відносної поведінки.

6. Закон кумулятивного впливу зовнішніх чинників.

7. Закон загальної інерції.

8. Закон установки.

9. Закон домінанти.

10. Закон відповідності вимогам середовища.

11. Закон адаптації.

12. Закон впливу норм і регламентів.

13. Закон обмеженості нормативно-правових норм.

14. Закон рефлекторного характеру діяльності.

15. Закон традиції і звичаїв.

16. Закон економії сил.

17. Закон випереджувальної дії дійсності.

18. Закон очікуваного корисного ефекту.

19. Закон впливу емоцій і вольової детермінації поведінк

Основними причинами, які конфліктологи вважають можливими передумовами девіантної поведінки, що провокують конфлікт інтересів платників податків і фіскальних органів, є те, що:

1) розподілом засобів до життя займається група людей, яка протистоїть всьому суспільству, що і породжує неминучість конфлікту;

2) політична влада захищає наявний економічний порядок розподілу суспільного продукту, що в свою чергу об´єктивно обумовлює конфлікт між нею і народними масами;

3) у суспільстві діє висхідний ланцюг взаємовідносин: гроші — влада — цінності — ритуал. Від першого до останнього елемента протистоять інтереси протилежних соціальних груп, що і породжує конфлікти в структурі системи суспільних відносин;

4) соціальний конфлікт є продуктом економічних відносин, що пояснюється наявністю засобів примусу, зумовлених економічними, соціальними, правовими відносинами власності.

26. Мета, суб'єкти і об'єкти корпоративного податкового менеджменту.

Корпоративний податковий менеджмент — це вибір між різними варіантами здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства і розміщення активів з метою досягнення максимально низького рівня податкових зобов'язань, які при цьому виникають [2].

Об´єктом корпоративного податкового менеджменту є система податкового обліку підприємства.

Предметом корпоративного податкового менеджменту виступає організаційне й методичне забезпечення системи податкового обліку підприємства.

Суб´єктом корпоративного податкового менеджменту на підприємстві є податковий менеджер, основною функцією якого є управління системою податкового обліку на підприємстві з метою максимізації чистого прибутку підприємства за рахунок скорочення податкових витрат

Залежно від характеру управлінських рішень у корпоративному податковому менеджменті виділяють такі основні напрями:

- поточний податковий контроль — заходи щоденного моніторингу зміни законодавчої бази;

• контроль правильності обчислення і переліку податкових зобов'язань, а також дослідження причин різних змін середньостатистичних показників підприємства;

• поточне податкове планування — заходи з поточної оптимізації оподаткування, складання типових схем господарських операцій і реалізації угод;

• складання податкового календаря – форма поточного фінансового плану управління податкових платежів, що розробляється на короткостроковий період з щоденною сегментаціює;

• стратегічне податкове планування (варіаційно-податковий аналіз) — складання прогнозів податкових зобов'язань підприємства, а також схем реалізації заходів щодо зниження податкового навантаження на підприємство.

Податкове планування за умови його правильної організації дає підприємству можливість дотримуватися податкового законодавства шляхом правильності розрахунку податків, зборів та інших платежів податкового характеру; звести до мінімуму податкові зобов'язання; максимально збільшити прибуток; розробити структуру взаємовигідних угод із постачальниками і замовниками; ефективно керувати грошовими потоками та уникати штрафних санкцій [2,3].

Особливістю корпоративного податкового планування є можливість застосування гнучкої структури корпорації для перерозподілу прибутку між відповідними структурними одиницями, які входять до складу корпорації.

Залежно від використовуваних інструментів, корпоративний податковий менеджмент може базуватися на:

- використанні податкових пільг — повне або часткове звільнення суб'єктів підприємництва від сплати певних податків, пов'язане з певною діяльністю або виробництвом певної продукції,

- використанні податкових лазівок — окремих питань підприємницької діяльності, не врегульованих податковим законодавством,

- використанні спеціально розроблених схем, оптимізації податкових платежів, які звичайно і є основним інструментом податкового планування.