74. 74. Компетенція судово-психологічної експертизи.

Теоретично до компетенції судово-психологічної експертизи можуть бути віднесені будь-які питання психологічного змісту, що мають значення для доказування або мають кримінально-релевантне значення, якщо їх вирішення вимагає використання спеціальних професійних знань у галузі психології. При цьому слід мати на увазі, що дати вичерпний перелік питань, які можуть виникнути у зв'язку з розслідуванням чи розглядом конкретної справи, практично неможливо. Можна виділити лише основні напрями судово-психологічної експертизи.

До компетенції судово-психологічної експертизи належить широкий перелік питань, серед яких найчастіше зустрічаються наступні:

1) здатність свідків, потерпілих, обвинувачених, підсудних з урахуванням їх індивідуально-психологічних та вікових особливостей, стану розумового розвитку правильно сприймати обставини, що мають значення для справи і давати про них правильні показання;

2) здатність потерпілих від статевих злочинів правильно сприймати характер і значення дій, що з ними вчиняли, та чинити опір;

3) здатність неповнолітніх обвинувачених, підсудних, які страждають розумовою відсталістю, не пов'язаною з психічними захворюваннями, повністю усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними;

4) встановлення особливостей виховання, проживання неповнолітнього, а також психологічних компонентів обставин, що сприяють вчиненню злочину;

5) з'ясування наявності чи відсутності в суб'єкта в момент вчинення протиправних дій стану фізіологічного афекту або інших непатологічних емоційних станів (страху, депресії, стресу, фрустрації), здатних істотно впливати на його свідомість і діяльність;

6) можливість виникнення різних психічних явищ, що перешкоджають нормальному здійсненню професійних функцій;

7) з'ясування вчинення певного діяння в умовах необхідного ризику;

8) встановлення авторства письмового документу за психологічними особливостями особи;

З приводу останніх двох пунктів слід зазначити, що експерт-психолог встановлює не юридичні (для прикладу, хуліганські, корисливі) мотиви злочину, а психологічні мотиви конкретного вчинку, аналізує особливості мотиваційної сфери особи під експертного. Результатом психологічного дослідження, як слушно зауважує Н. М. Ахтирська, є встановлення мотиву-стимулу криміногенної поведінки особи, тобто процесів, які спонукали її до вчинення злочину.

Наведений перелік не охоплює всього кола питань, які можуть виникнути в процесі судочинства. Обставини, з'ясування яких може мати значення для розслідування і судового розгляду, досить різноманітні і нерідко диктуються конкретною ситуацією.

Поряд з цим, до компетенції судово-психологічної експертизи не входить оцінка юридичних ознак суб'єктивної сторони злочину, юридична кваліфікація, встановлення форми вини, мотиву та мети вчинення злочину, моральна оцінка особи та її поведінки, достовірність чи недостовірність показань допитаних, вирішення питання медичної діагностики.

75. 75. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза у кримінальному судочинстві.

Можна дати наступний перелік найпоширеніших питань, що виносяться на вирішення судово-психологічної експертизи, згрупувавши їх у три групи.