45. Психологічні аспекти виявлення та викриття інсценувань при огляді місця події.

При огляді місця події можлива ситуація когнітивного дисонансу, коли виявлені обставини конкурують між собою [7]. Обгрунтовано висунута версія раптово спростовується суперечливим їй фактом. У багатьох випадках це буває пов'язано з різними прийомами приховання злочину. За такої ситуації раніше створену систему обставин необхідно знову «розчленувати» на окремі елементи та ще раз переглянути кожний з цих елементів за іншими, не відображеними раніше ознаками та зв'язками.

У способі приховання злочину проявляються характер і здібності злочинця, його навики і звички, уява, винахідливість.

Серед чисельних способів приховання злочину виділяють: а) маскування; б) фальсифікацію; в) знищення доказової інформації. Найчастіше злочинці використовують і маскування, і фальсифікацію. Таким комбінованим способом приховання злочину є інсценування — штучне створення певної, не відповідної минулій події, обстановки (для прикладу, інсценування зламу, нещасного випадку, самогубства і т. п.).

Вчиняючи злочини, злочинці нерідко на місці події вдаються до різного роду інсценувань, щоб спрямувати слідство по хибному шляху. При ретельному вивченні обстановки виявляється подвійність картини події, за якої одні елементи малопомітні, слабо виражені, другі очевидні, зрозумілі, відразу кидаються у вічі. Не висунувши версії про інсценування, слідчий ризикує не помітити того, що злочинець хотів приховати.

Виділяють три психологічні типи інсценувальників: а) рефлексивний— з метою злочинного інсценування аналізує етапи злочинної діяльності, проявляє вміння узгодити їх та обрані ним інсценовані елементи криміналістичної характеристики; б) ситуативний— спонтанно вдається до злочинного інсценування, роблячи ставку на сприятливу обстановку; в) стереотипний— увагу зосереджує переважно на маскуванні ознак злочинної діяльності [8].

Можливість викриття будь-якого інсценування зумовлена наступними факторами. По-перше, злочинець зазвичай із суб'єктивних причин не в стані бездоганно інсценувати обстановку події, сфальсифікувати переконливі докази. Мало По-друге, інсценування об'єктивно не може співпадати з картиною справжнього злочину.

При інсценуваннях, як правило, відсутні ті сліди, які продиктовані логікою імітованої події. Для викриття інсценування злочину істотним є не тільки відсутність належних слідів, але й наявність тих, яких за логікою не повинно бути.

46. Психологічні елементи огляду місця події.

У складному психологічному процесі огляду місця події дослідники виділяють кілька взаємопов'язаних елементів:

а) сприйняття обстановки місця події;

б) мислений аналіз виявлених слідів та речових доказів;

в) встановлення причинного зв'язку виявленого до розслідуваної події;

г) створення мисленної моделі розслідуваної події

Сприйняття обстановки місця події, що здійснюється слідчим, підпорядковане загальним закономірностям сприйняття, однак поряд з цим володіє специфікою, яка визначається професійними особливостями, спрямованістю сприйняття, підпорядкуванням останнього вже сформованій або такій, що ще формується, мисленій моделі події.

Виявлений в процесі огляду місця події об'єкт спочатку розглядається та аналізується з точки зору його звичної в людському розумінні суті та значенні. Після цього аналітичне сходження думки спрямоване на встановлення у виявленому об'єкті таких ознак, які свідчать про його використання в події злочину. Наступний аналіз передбачає знаходження за аналізованим об'єктом деяких даних, що дозволяють визначити роль та значення цього об'єкта, місце, способи, тривалість його застосування тощо. Таким чином названий етап сприяє встановленню зв'язку певного об'єкта з розслідуваною подією і у такий спосіб з'ясувати коло обставин, що мають значення для здійснення пізнання в розслідуванні [13].

При мисленому аналізі об'єктів, що проводиться під час огляду місця події, використовуються елементи фактичного аналізу, зокрема, таких методів, як вимірювання, моделювання, порівняння, спостереження за допомогою науково-технічних засобів. При цьому оцінюється значення одного факту в системі інших фактів, нове порівнюється з відомим. Так, аналізуючи спосіб злому, можливість застосування при цьому певної зброї, слідчий порівнює ці факти з відомими йому особами, які вчиняють злочини аналогічними способами.

Логічним зв'язком між виявленим та ймовірними діями осіб, виступає причинно-наслідкове відношення, що відновлює з багатьох фрагментів картину події, де пояснені всі взаємозв'язкиРазом з тим, причинно-наслідковий зв'язок не завжди носить явний характер. Про його наявність можуть свідчити інші більш поверхневі, зовнішні зв'язки.

Мислене уявлення про подію злочину, його механізм, осіб, які його вчинили, складається на основі результатів аналізу виявлених слідів та предметів і встановлення причинних зв'язків між ними тою мірою, що визначається наявною інформацією. Узагальнення результатів аналізу дозволяє накопичувати інформацію, синтезувати її шляхом встановлення причинних зв'язків та служить основою для формування мисленої моделі події.

Кожна мислена модель події, що відбулася, стосовно розслідування злочинів має більшу чи меншу ступінь ймовірності, яка визначається, з одного боку, наявною інформацією, а з іншого — кількістю обставин, які необхідно з'ясувати для встановлення істини у справі.

мислені моделі, які конструюються в ході огляду місця події є дуже динамічними — їх виникнення, зміна та зникнення відбувається по мірі виявлення та оцінки доказової інформації.

Модель, яка створюється стосовно розслідуваної події, відрізняється тим, що вона має синтезуючий характер, об'єднуючи в собі одночасно дії злочинця, потерпілого, обставини, що передували вчиненню злочину, та його наслідки і, відповідно, дозволяє уявити мислену картину події злочину [19].