- •Предмет, об’єкт та генезис юридичної психології.
- •Історія розвитку юридичної психології.
- •Завдання юридичної психології.
- •Система юридичної психології. Перспективи розвитку вітчизняної юридичної психології.
- •5. Загальна характеристика методів юридичної психології.
- •Методи вивчення особистості в юридичній діяльності.
- •Методи психологічного впливу на особистість.
- •Правові та етичні межі застосування психологічного впливу в правоохоронній та правозастосовній діяльності.
- •Зв’язок юридичної психології з іншими науками.
- •Структура та рівні дослідження психіки, система психічних пізнавальних процесів.
- •Відчуття: поняття та класифікація.
- •Властивості відчуттів.
- •Сприйняття: поняття, класифікація та властивості.
- •Закономірності сприйняття предметів.
- •Закономірності сприйняття простору.
- •Закономірності сприйняття часу.
- •Закономірності сприйняття руху
- •Увага: поняття, види, властивості та фактори, що визначають спрямованість уваги.
- •Уява: поняття та види. Роль реконструктивної уяви в слідчій та судовій практиці.
- •Пам'ять: поняття та види. Значення пам'яті в юрисдикційній діяльності.
- •Асоціації як метод запам’ятовування.
- •Процеси пам'яті.
- •Прийоми активізації пам'яті учасників судочинства.
- •Мислення: поняття та класифікація. Рефлексивні судження.
- •Інтуїція та її роль в юрисдикційній діяльності.
- •Емоції: поняття, класифікація, класи емоційних станів.
- •Почуття: поняття, класифікація, групи почуттів.
- •Стан тривоги (тривожності): поняття, види тривоги та значення в юрисдикційній діяльності.
- •Стан страху: суть, поведінкові та суб’єктивні ознаки переживання. Фобії.
- •Стан стресу: поняття, види, стадії (фази) стресу та його значення в юрисдикційній діяльності.
- •Фрустрація: поняття та значення в юрисдикційній діяльності.
- •Страждання: поняття, ознаки види та значення в юрисдикційній діяльності.
- •Афект: поняття, ознаки, види. Відмінність фізіологічного афекту від патологічного афекту.
- •Фізіологічний афект: суть, діагностичні ознаки, фази розвитку та значення в юрисдикційній діяльності.
- •Різновиди фізіологічного афекту: класичний, кумульований (накопичувальний), аномальний та вторинний (слідовий).
- •Поняття та функції волі, етапи вольового процесу. Вольові риси юриста.
- •Людина, особистість, індивід, індивідуальність.
- •Темперамент, його типи, властивості та значення в юрисдикційній діяльності.
- •Характер та його риси. Вивчення характеру учасників судочинства.
- •Акцентуації характеру: поняття, найпоширеніші акцентуйовані риси характеру.
- •Спрямованість у структурі особистості: поняття, елементи.
- •Здібності особистості.
- •Мотиваційна сфера особистості.
- •Психологічна характеристика особи злочинця за результатами огляду місця події.
- •Психологічні аспекти виявлення та викриття інсценувань при огляді місця події.
- •Психологічні елементи огляду місця події.
- •Психологія освідування.
- •Психологія обшукуваного.
- •49. Психологія особи, яка проводить обшук.
- •50. Психологія пошукових дій.
- •51. Психологічна характеристика стадій допиту.
- •52. Психологічні особливості допиту в безконфліктній ситуації.
- •53. Психологічні особливості допиту в конфліктній ситуації.
- •54. Діагностичні ознаки повідомлення допитуваним завідомо неправдивої інформації.
- •55. Правила психологічного впливу на осіб з метою схиляння їх до давання правдивих показань.
- •56. Психологічні прийоми допиту в конфліктній ситуації.
- •57. Психологічні прийоми викриття завідомо неправдивих показань.
- •58. Психологічні особливості допиту підозрюваного (обвинуваченого).
- •59. Психологічні особливості допиту потерпілих.
- •60. Психологічні особливості допиту свідків.
- •61. Психологічні особливості допиту неповнолітніх.
- •62. Психологічні особливості допиту осіб з фізичними та психічними вадами.
- •63. Психологія очної ставки.
- •64. Психологія пред’явлення для впізнання.
- •65. Психологічні особливості пред’явлення для впізнання за участю осіб з фізичними та психічними вадами.
- •66. Психологія відтворення обстановки і обставин події (слідчого експерименту).
- •67. Психологія відтворення обстановки і обставин події (перевірки показань на місці).
- •68. Поняття та форми використання спеціальних психологічних знань у судочинстві.
- •69. Поняття, предмет об’єкт та значення судово-психологічної експертизи.
- •70. Методи судово-психологічної експертизи.
- •71. Місце судово-психологічної експертизи у системі судових експертиз та її класифікація.
- •72. Особливості посмертної судово-психологічної експертизи.
- •73. Види та особливості комплексних судово-психологічних експертиз.
- •74. Компетенція судово-психологічної експертизи.
- •75. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза у кримінальному судочинстві.
- •I. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психічних процесів:
- •II. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психічних та емоційних станів:
- •III. Питання, які вирішує судово-психологічна експертиза стосовно психологічних властивостей особистості:
Мотиваційна сфера особистості.
Мотив — це спонукання, спрямоване на задоволення значимої для людини потреби. Мотив зумовлює формування намірів людини прийняти рішення вчинити певні дії або утриматись від них задля досягнення поставленої мети. Тому мотиви, як спонукальні сили, лежать в основі різних, в тому числі і злочинних, дій людини, що пояснюють їх вчинення.
Людська діяльність зазвичай полімотивована, тобто визначається не одним, а кількома мотивами, що знаходяться у відповідній ієрархії між собою. Така система мотивів утворює мотиваційну сферу або мотивацію.
Мотивація — це неодноразово повторювальний процес вибору і прийняття рішення людиною на основі оцінки нею різних поведінкових альтернатив, в яких закладені різні мотиви, спонукання.
Мотиваційна сфера знаходиться у постійному розвитку під впливом зовнішнього середовища, свідомості людини.
Психологічна характеристика особи злочинця за результатами огляду місця події.
Обстановка місця події служить засобом вивчення психології осіб, які брали у ній участь.
Створення детального психологічного портрету складається з трьох блоків інформації:
1) віктимологічних даних. 2) відомостей про обстановку місця події 3) відомостей про час і тривалість події . Особливо наглядно в обстановці місця події відображаються потреби злочинця, спрямованість його особистості на їх задоволення, мотиви вчинення ним злочину. Так, сліди викрадення зі складу, з аптеки медичних препаратів, що мають психотропну дію, дає висновок припустити про належність злочинця до кола осіб, які вживають наркотичні засоби, або займаються їх збутом. Характерні ознаки містить, наприклад, місце події, пов'язане із зґвалтуванням та вбивством. Про певні сексуальні збочення злочинця можуть свідчити пошкодження на трупі його жертви.Огляд місця події може дати інформацію про звички злочинця: паління, вживання алкогольних напоїв, наркотичних засобів і т. п
У злочині можуть проявитися окремі риси характеру (злість, агресивність, жорстокість, жадібність) чи вольові риси злочинця (обережність, сміливість, рішучість). На основі залишених на місці події слідів, що вказують на спосіб вчинення злочину, можна судити про статуру підозрюваного. Проникнення у приміщення через невеликий отвір у стіні чи стелі, через кватирку або вузьку частину вікна свідчить про вчинення злочину дуже худорлявим мужчиною або підлітком.
Інформація, одержана при огляді місця події, дозволяє судити і про стать злочинця. Так, деякі види злочинів — грабежі, розбої, зґвалтування вчиняються переважно особами чоловічої статі. Вбивство новонароджених дітей, окремі види шахрайства у більшості випадків — жінками. Металева шафа, сейф можуть бути зламані фізично сильним мужчиною, який володіє певними технічними навиками. Залишені на місці події шпильки, сліди губної помади на недопалках свідчать по те, що в групу злочинців ймовірно входить жінка.
Місце події може містити дані і про вік підозрюваного. Для прикладу, дорослі злодії викрадають найцінніші речі, а підлітки — речі, найпривабливіші для них. Дорослі злочинці використовують трудові навики, застосовують як знаряддя вчинення злочину професійні інструменти або інструменти спеціально виготовлені чи пристосовані для вчинення злочину. Неповнолітні ж використовують при вчиненні злочинів життєві навики, предмети повсякденного побуту або предмети, що випадково опинились у місці вчинення злочину. Дії підлітків нерідко супроводжуються проявами бешкетування, нецілеспрямованості [5].
Нерідко за результатами огляду місця події можна визначити й професійну діяльність злочинця. Наприклад, слюсар може зламати сейф, електромонтер — виключити охоронну сигналізацію.
