Основні принципи моделювання колірного клімату

Колір як фактор зорового комфорту.

1. Для забезпечення оптимальних умов функціонування органа зору варто дотримуватися певної системи відносин яскравостей: нижня зона приміщення - відносно темна (р = 0,4 - 0,3), середня зона світліше ( р = 0,5 - 0,7) і верхня - найясніша ( р=0,8 - 0,9). Такий розподіл яскравостей найбільш звичний для людського ока, тому що він спостерігається й у природному середовищі. Занадто світла підлога викликає враження крихкості й неміцності; ходити по ньому неприємно. Варто уникати великих контрастів яскравості. Стіну з вікнами бажано офарблювати як можна світліше, щоб простінки менше контрастували по яскравості з вікном.

2. Якщо в приміщенні розглядаються які-небудь об'єкти, необхідно забезпечити умови для їхнього найкращого сприйняття. Світлі об'єкти краще помітні на темному тлі, а темні — на світлому. У виробничих будинках контраст яскравості між об'єктом і тлом регламентується загальними й галузевими санітарно-гігієнічними нормами. Колір тла для хроматичних об'єктів вибирається звичайно контрастним до кольору об'єкта, але може бути також ахроматичним відповідної яскравості. Конкретно це питання вирішується залежно від об'єкта.

3. Якщо око змушене довго фіксувати який-небудь об'єкт, варто дати йому можливість відпочити на колірній плямі, що контрастує. Так, наприклад, у механічному цеху, де обробляються сталеві деталі, бажано стіни й колони офарблювати у вохристо-жовті тони, а в столярному цеху, навпаки, умістніше фарбування стін у холодній гамі. Якщо робочий об'єкт позбавлений хроматичних кольорів, наприклад чорна печатка на білому папері, варто вводити кольорові плями в оточення, і не тільки у вигляді фарбування поверхонь, але й у вигляді декоративних елементів (монументальний розпис, твори образотворчого мистецтва, живі квіти). Іноді для зняття колірного стомлення доцільно використовувати спеціальні екрани, що трансформуються й переносні. Необхідність у таких пристроях зустрічається в ткацькому, фарбувальному й швейному виробництвах, де доводиться мати справу з об'єктами насиченого фарбування.

4. Повний ахроматизм так само стомлюючий для ока, як надмірна насиченість кольору або строкатість. Виходячи з умов фізіологічного комфорту, варто вибирати деяке оптимально розумну в даній ситуації кількість кольору, пам'ятаючи, що стомлююча дія кольору залежить головним чином від насиченості плями і його кутових розмірів.

Стомлюючий вплив робить також великий контраст - і хроматичний, і яскравістний.

2. Фізіологічно оптимальними (тобто найкращими) кольорами є середньохвильові - від жовтого до блакитного. Будь-який об'єкт I класу можна запроектувати, не виходячи за межі середньохвильової гами (мова йде, звичайно, про колір основних поверхонь). Застосування короткохвильових і довгохвильових кольорів уместнее в об'єктах II і III класів.

Таблиця1

Характер імовірних асоціацій, що виникають при колірному сприйнятті

Кольори				Асоціації
	теплі	холодні	легкі	важкі	відступаючі	виступаючі	збудливі	заспокійливі
				Хроматичні
червоний	+	-	-	+	-	+	+	-
жовтогарячий	+	-	-	-	-	+	+	-
жовтий	+	-	+	-	-	+	+	-
жовто-зелений	+	-	+	-	-	-	-	-
зелений	-	+	-	-	+	-	-	+
зелено-блакитний	-	+	+	-	+	-	-	+
блакитний	-	+	+	-	+	-	-	+
синій	-	+	-	+	-	-	-	+
Фіолетовий	-	+	-	+	+	-	-	-
Пурпурний	+	-	-	+	-	+	+	-
				Ахроматичні
білий	-	-	+	-	-	-	-	-
Светло-сірий	-	-	+	-	-	-	-	-
темно-сірий	-	-	-	+	-	-	-	-
чорний	-	-	-	+	-	-	-	-

Колір як фактор психофізіологічного впливу.

Колір в інтер'єрі завжди був могутнім засобом впливу на душу людини, на його настрій і поводження. Але в минулі історичні епохи важливими художніми засобами були самі форми архітектури, а також скульптурний і мальовничий орнамент і вироби художнього ремесла. У наш час при аскетичній оголеності форм масової архітектури колір стає головним, а часто і єдиним носієм естетичного початку, головним засобом впливу на людину.

Приступаючи до проектування колірного клімату, ми насамперед вирішуємо питання: якою повинна бути загальна колірна гама в даному інтер'єрі- збудливої, тонізуючої або заспокійливої. Це питання вирішується залежно від характеру виробничого процесу (в об'єктах I і II класів) або від художнього задуму (в об'єктах-III класу).

Збудливі кольори доречні там, де потрібно більша рухова активність або м'язова напруга, де потрібно розвеселити й підбадьорити людину, заповнити дефіцит емоцій, підвищити нервово-психічний тонус. Прикладами можуть служити приміщення ресторанів і кафе, атракціони і ярмарки, танцмайданчики, цехи складання великих деталей, приміщення для душевнохворих із пригнобленими психічними функціями й т.д.

Варто пам'ятати, що збудливою дією володіють не тільки кольори червоно-пурпурної області, але й контрастні сполучення насичених кольорів, наприклад червоний із зеленим і ін.

Тонізуючі кольори застосовуються в будь-якій виробничій обстановці або в суспільних інтер'єрах, де не ставляться завдання особливо спрямованого духовного впливу на людину, але потрібно підтримати в ньому ділову бадьорість і працездатність. До тонізуючих кольорів ми відносимо, як відомо, жовтогарячий і жовтий, а також деякі зелені (типу трав'яних і листяних)

Жовтий колір особливо рекомендується в приміщеннях для напруженої розумової роботи, для денного перебування дітей, у житлових кімнатах.

Жовтогарячий також є тонізуючим кольором, але область застосування його значно менш широка.

Заспокійливі кольори — зелено-блакитні, блакитні й сині — застосовуються звичайно в приміщеннях для пасивного відпочинку: у спальнях, холах, фойє видовищних установ, деяких залах зборів або аудиторіях, іншими словами, там, де потрібно заспокоїти нервову систему людини, загальмувати його рухові реакції й знизити інтенсивність емоцій.

У холодній спокійній гамі вирішуються також деякі сугубо ділові репрезентативні приміщення (кабінети адміністрації, приймальні й вестибюлі адміністративних будинків). Частіше, однак, блакитний і синій кольори вживаються для компенсації шкідливої дії надлишкового тепла (у південних приміщеннях, гарячих цехах).

У всякому приміщенні й при всякому трудовому процесі мають місце ті або інші виробничі шкідливості або гнітючі фактори. У заводських цехах — шум, пил, бруд, кіптява, надлишкове тепло або холод, заходи, надлишкова вологість і т.д.; у навчальних аудиторіях — багатолюдність, тіснота, підвищений зміст вуглекислоти й недолік кисню; у коридорі — надлишкова довжина приміщення й недолік природного світла та ін. Дуже багато хто із цих шкідливих факторів можуть бути в значній мірі нейтралізовані за допомогою фарбування. Тут, як і скрізь, потрібен творчий підхід до рішення кожного конкретного завдання, тому що з тим самим шкідливим фактором у різних випадках варто боротися різними способами. Універсальні рецепти тут давати не можна, можна лише привести деякі приклади.

У приміщеннях з надлишковими виділеннями тепла або холоду рекомендується відповідно холодна або тепла гама фарбування. У гучних приміщеннях бажане застосування «тихої» гами - холодних і малонасичених кольорів. У приміщеннях з надлишковою вологістю гарний білий колір у вигляді облицювання глазурованими плитками. Його можна доповнити блакитним, зеленим і підкреслити чорними акцентами. У курних приміщеннях рекомендується фарбування більше насичена й контрастна, тому що під неминучим шаром пилу всі кольори зм'якшуються й зближаються.

Запахи можна частково нейтралізувати кольором із протилежним психологічним впливом. Так, при виділенні солодких заходів краще застосовувати «гірку» гаму: сині, зелені, блакитні з білим і чорним; при гірких заходах можна застосовувати теплу гаму; при дуже неприємних запахах найкраще максимально гігієнічна гама: білий, світло-блакитний, ясно-сірий.

У багатолюдних виробничих приміщеннях колірна гама повинна бути як можна спокійніше, незалежно від інших умов. Іншими словами, при великому психічному навантаженні від зовнішніх подразників не слід збільшувати їхню стомлюючу дію введенням додаткових колірних вражень. Втім, інший раз неголосний, але нав'язливий шум можна перекрити сильним організованим звуком, а «мерехтіння» у поле зору зробити непомітним, включивши у візуальну структуру помітна пляма. Тому, наприклад, розпису міських стін на самих людних і гучних вулицях Нью-Йорка або Парижа виявилися організуючим фактором, що не перевантажує увагу, а, навпроти, що дає свого роду відпочинок за рахунок перемикання емоцій з ділового ладу на святково-веселий.

Усякий колір сам по собі, узятий окремо, ні гарний, ні поганий, але в деяких ситуаціях він може стати прекрасним, а в інші - недоречним або навіть потворним. Часто це залежить від матеріалу й фактури. Особливо чутливі, до фактури й матеріалу зелений, жовтий, коричневий і сірий кольори. Так, наприклад, сіре хутро або вовна - элегантнейший матеріал, а сіре масляне (або навіть клейове) фарбування стін наводить на смутні думки. Можна назвати ряд кольорів, що вимагають дуже обережного обходження при використанні їх в інтер'єрах.

Інакше кажучи, для всякого інтер'єра існують «заборонні» кольори, використання яких може викликати негативний психофізіологічний ефект. Так, наприклад, у всіх приміщеннях медичних установ недоречний червоний колір, особливо червоний. Замість чистого червоного краще використовувати цегельний, теракотовий, железоокисный або навіть палену охру. У приміщеннях для прийняття їжі неприпустиме застосування яких-небудь порошно-брудних; рожево-жовтогарячих або тепло-коричневих кольорів, тим більше із брекчиевидной текстурою. У тім місці, де їдять або готовлять їжу, ніщо не повинне нагадувати брудного посуду або відходів. У серйозних ділових приміщеннях заборонені всі рожеві кольори, тому що вони вселяють несерйозні й неділові емоції.

ПСИХОЛОГІЧНИЙ ВПЛИВ КОЛЬОРУ НА ЛЮДИНУ

Існують загальні закономірності впливу кольору на людину. Серед них первинні психологічні реакції, які визначаються тим, що колірне середовище може створити легкий, піднятий настрій, або, навпаки, придушувати активність. Колір здатний викликати почуття бадьорості й утоми, легкості й вазі. Серед психологічних реакцій на колір є й вторинні, коли обраний колір створює відчуття легкого, вільного, що розширюється простору, а може підкреслити масивність стін, замкнутість і концентрированість простору.

Залежно від викликуваних психологічних реакцій всі кольори діляться на збудливі й заспокійливі. До першої групи ставляться теплі кольори - жовта, жовто-жовтогаряча, жовтогарячо -червона, червона й всі похідні від них. Теплі інтенсивні кольори здаються розташованими ближче до спостерігача, тому їх називають «виступаючими» кольорами. Заспокійливі кольори холодні - блакитний, синій, синьо-фіолетовий. Холодні кольори сприймаються як далекі, «відступаючі».

Зелений колір займає проміжне положення в колірному колі між жовтим і синім, тому залежно від переваги частки домішки жовтого кольору він сприймається як теплий жовто-зелений, перевага синього кольору в суміші дає синьо-зелений колір, сприйманий уже як холодний. У просторовому відношенні ці відтінки нейтральні. Те ж відбувається з фіолетовим кольором, що виходить від змішування синього й червоного. При збільшенні частки червоного кольору він сприймається як відносно теплий, синього - як холодний синьо-фіолетовий.

Червоний колір - збудливий, зігрівальний, енергійний і життєрадісний, найбільш живий і активний колір. Активізує всі функції організму, стимулююче діє на мозок і викликає яскраві емоційні реакції; використовується при лікуванні деяких хвороб (вітряна віспа, скарлатина, кір); сприяє збільшенню мускульної напруги, але лише при короткочасному впливі; є джерелом підвищеного стомлення. Червоний колір сприяє підвищенню тиску крові, підсилює ритм подиху й наповненість пульсу.

Червоний колір — перший серед кольорів, що роблять активний вплив на людину. І в силу цього включення червоного кольору в інтер'єр специфічно.

Характер використання кольору в інтер'єрі визначається материалами-кольороносіями. Коли ми говоримо про червоний як збудливий кольор, ми насамперед маємо на увазі яскраво пофарбовані тканини, алкідні емалі, олійні фарби, пластмаси. Кольору, уведені в інтер'єр цими матеріалами, звичайно можуть бути дуже сильними, активними. Але є й інша група матеріалів - червона цегла, глиняна ангоба, червоний глиняний черепок - вони теж несуть в інтер'єр червоний колір, але в дуже складних, стриманих відтінках. І тут активність червоного кольору багато в чому слабшає.

Червоний колір воліють люди енергійні, активні, легко збудливі. Для реалізації їхньої колірної переваги зовсім не обов'язково офарблювати їм стіни кімнат. Буває досить увести його як акцентний колір, вибравши для нього композиційно значиме місце.

Жовтогарячий колір ставиться до групи тонізуючих кольорів, ступінь його активності при впливі на людину ледве слабкіше, ніж у червоного. Він впливає на частоту й наповненості пульсу. Є дані про те, що жовтогарячий колір сприяє травленню. Жовтогарячий колір у всій своїй активності й силі використовується для декорування більших площин, в основному його застосовують як акцентний колір. У сполученні з білим він дає відчуття сонячного світла. Цей колір підсилює й очищає вплив холодних кольорів. Його використовують у кольорі абажура, диванної подушки, штор.

Жовтий — останній у ряді тонізуючих кольорів. Фізіологічний вплив його вважається оптимальним, тому що він добре впливає на зір і нервову систему. Це один з найменш стомлюючих кольорів. Його використання в інтер'єрі приносить відчуття сонячності, світла, радісного настрою. Він може бути внесений в інтер'єр штучними матеріалами-кольороносіями, здатними ввести відкритий і сильний колір, і природними матеріалами (дерево, очерет, соломка в традиційних прикрасах або декоративних панно). Витончені, складні й м'які відтінки жовтого кольору й створюють камерну, спокійну, затишну атмосферу. У жовтому кольорі легко прочитується тепла й холодна тональність. Так, стронцій дає відтінок напруженого й холодного лимонного кольору, а кадмій жовтий, неаполітанський жовтий - значно більше м'які й теплі відтінки. Тому відтінки цього кольору легко використовуються при декорі приміщень, орієнтованих як на північ, так і на південь.

Оскільки жовтий знаходиться останнім у ряді активно впливаючих на людину кольорів, він досить часто займає більші площі. Але в цьому випадку його насиченість і повнота знижуються. Зате при включенні його як акцентний колір насиченість може бути граничною. Жовтий колір є найяснішим у спектральному колі і його використання дає, як правило, дуже легкий, насичений світлом інтер'єр.

Блакитний є представником групи заспокійливих кольорів, оскільки здатний знижувати кров'яний тиск і заспокоювати пульс, сповільнювати ритм подиху. Психологічний вплив його пов'язаний із широким поширенням у природі. Для людини - це колір чистого, ясного неба й спокійної води, гірських вершин, що йдуть до обрію далечіней. В інтер'єрі ці психологічні й просторові враження сполучаються й дозволяють рекомендувати блакитний колір як розширювальний у маленьких приміщеннях, як колір робочої зони, як колір для приміщень, орієнтованих на південь. Поганий ефект дає блакитний відтінок у кімнаті з вікнами на схід або захід, оскільки сонячні промені, що попадають у приміщення, мають теплий спектральний склад і не відбиваються від холодних по кольору поверхонь, роблячи приміщення похмурим і темним.

Синій ставиться до групи холодних кольорів, але його заспокійлива дія при великій насиченості й зачорненності кольору переходить у гнітючу. Специфічний психологічний вплив його може бути пов'язане з тим, що в природі синій колір - це колір перехідних, найчастіше напружених станів (короткочасного вечірнього неба між блакитним денним і чорно-фіолетовим нічним; колір штормового моря й грозових хмар). Може бути, тому насичений синій колір не використовується на великих площинах житлового інтер'єра, щоб не надавати йому характер зайвої строгості, холодності, відторгненості.

Зелений колір займає проміжне положення між групами холодних і теплих кольорів. Психофізіологічний вплив цього кольору вважається оптимальним. Фізіологічна доброчинність цього кольору визначається тим, що він регулює кров'яний тиск за рахунок розширення капілярних посудин, поліпшує невралгічні болі. Це самий звичний і широко розповсюджений колір природного оточення, що асоціюється для людини зі спокоєм і надійністю: Психологи вважають, що певні асоціації закріплюються за кожним відтінком зеленого кольору.

Ясно-зелений — лагідний колір, що асоціюється з весняним пробудженням природи.

Яскраво-зелений — природний, але настирливий і вимогливий, асоціюється із прохолоддю, спокоєм.

Темно-зелений — природний, надійний, таємничий, що асоціюється з безпекою й спокоєм.

Зелено-блакитний — далекий, відвернений, що асоціюється з водою, льодом, холодом.

Колірна композиція диктує свої рекомендації з використання кожного з названих відтінків. Так, яскраво-зелений, як правило, не рекомендується для декорування великих поверхонь, зате часто використовується як акцент на біло-бежевому тлі; темно-зелений добре виглядає на досить великій поверхні, але припускає розміщення на його тлі елементів білих або зі світлої деревини й т.п.

Фіолетовий колір — твердий і неспокійний. Він діє гнітюче та у своїй повній спектральній насиченості зустрічається лише як акцентні плями невеликої площі, як контурні лінії. Цей колір при включенні в інтер'єр часто зм'якшується підключенням сірого рівної світлоти.

Пурпурний колір є результатом змішання фіолетового й червоного й у силу цього має певну подвійність. Наприклад, психологи говорять про те, що пурпурно-фіолетовий темний колір - це колір розкішний, що піднімає, а пурпурно-червоний - могутній, міцний, але земний прикореневий.

Білий колір займає особливе місце в інтер'єрі, використовується на більших площинах, у силу своєї нейтральності служить прекрасним тлом для будь-яких колірних акцентів, збільшуючи їхню яскравість і чистоту, виявляючи їхню складність. Коли ж білий колір використовується як лінійний контур, він забезпечує сусідство будь-яких кольорів. Біла розмежувальна лінія знімає прикордонний контраст, неминучий при безпосередньому зіткненні чистих кольорів, зм'якшує строкатість.

Із усього комплексу питань, що становлять складну проблему психологічного впливу кольору, для дизайнерів особливо актуальні питання про фізіологічні реакції людини на колір і про колірні асоціації.

Всі спектральні кольори тим або іншим способом впливають на функціональні системи людини.

Червоний — збудливий, зігрівальний, активний, енергійний, проникаючий, тепловий, активізує всі функції організму; використовується для лікування вітряної віспи, скарлатини, кору й деяких шкірних захворювань; на короткий час збільшує мускульну напругу, підвищує кров'яний тиск, прискорює ритм подиху.

Жовтогарячий — тонізуючий; діє в тім же напрямку, що й червоний, але слабкіше; прискорює пульсацію крові, поліпшує травлення.

Жовтий (найясніший у спектрі) — тонізуючий, фізіологічно оптимальний, найменш стомлюючий; стимулює зір і нервову діяльність.

Зелений (самий звичний для органа зору) — фізіологічно оптимальний; зменшує кров'яний тиск і розширює капіляри; заспокоює й полегшує невралгії й мігрені; на тривалий час підвищує рухово-мускульну працездатність.

Блакитний — заспокійливий; знижує мускульна напруга й кров'яний тиск, заспокоює пульс і сповільнює ритм подиху.

Синій — заспокійлива дія переходить у гнітюче; сприяє загальмуванню функцій фізіологічних систем людини.