7.4. Моделі управління інноваційними процесами економічної системи

7.4.1. Модель «технологічного поштовху»

У цілому інтерес до дослідження проблеми інновацій виник у світі в середині минулого століття. У 50-ті роки провідні економісти вважали, що інноваційний процес мав лінійний послідовний характер і включав в себе наукові відкриття, промислові дослідження та розробки, інженерну і виробничу діяльність, маркетинг і, нарешті, поява на ринку нового продукту чи процесу (рис.5) .

Рис.4’. Перше покоління (1G) інноваційного процесу (модель «технологічного поштовху»)

У даному випадку ринок відіграє лише пасивну роль, приймаючи результати досліджень і розробок. Так звана модель «технологічного поштовху» (technology push, science push) домінувала до середини 60-х років.

7.4.2. Модель «ринкового тяжіння»

Нові емпіричні дані, засновані на дослідженні реальних інновацій, довели, що в інноваційному процесі потреби ринку також мають велике значення (рис.5).

Рис.5. Друге покоління (2G) інноваційного процесу (модель «ринкового тяжіння»)

Лінійна модель «ринкового тяжіння» інновацій (market pull, need pull) отримала широке застосування з другої половини 60-х років. Модель передбачала, що інновації виникають в результаті виявлення потреби покупця, чітко сфокусованих досліджень і розробок, що завершуються появою нових продуктів на ринку. Науково-дослідні розробки є в цьому випадку реакцією на запити ринку.

7.4.3. Сполучена та ланцюгова модель

У 70-ті роки XX століття лінійні моделі 1G, 2G стали розглядатися лише як окремі випадки більш загального процесу, що об'єднує науку, технологію і ринок. Дослідження таких авторів як Р. Росвелл, К. Фрімен, А. Хорслі, А. Джервіс, Д. Таунсенд, Д. Мовері і Н.Розенберг підтвердили важливість маркетингових, ринкових і технічних факторів для успішної інновації. Виникла потреба у появі нових, нелінійних моделей інноваційного процесу. Наприклад, англійський економіст Рой Росвелл проаналізував світовий досвід і крім моделей 1G, 2G виділив ще три моделі (покоління) інноваційного процесу, що відповідають різним етапам розвитку економік капіталістичних країн: сполучена модель (3G), інтегрована модель (4G), модель стратегічних мереж (5G). Інноваційний процес третього покоління, по Росвелл, все ще послідовний, але з зворотними зв'язками (рис.6).

Рис.6. Третє покоління (3G) інноваційного процесу (сполучена модель)

Ще однією загальновизнаною моделлю процесу нововведення третього покоління є ланцюгова модель (chain-link model) Клайна-Розенберга.

Ланцюгова модель поділяє інноваційний процес на п'ять стадій (рис.7). На першій стадії ідентифікується потреба на потенційному ринку. Друга стадія починається з винаходу і / або створення аналітичного проекту нового процесу або товару, який, як планується, задовольнить знайдену потребу. На третій стадії відбувається детальне проектування та випробування, або фактична розробка інновації. На четвертому етапі з'являється проект перепроектується і в кінцевому рахунку потрапляє в повномасштабне виробництво. Заключна п'ята стадія представляє інновації на ринок, ініціюючи маркетингову та розподільну діяльність.

Рис.7. Ланцюгова модель інноваційного процесу Клайна-Розенберга

C – центральний ланцюг інноваційного процесц; f – ітеративний зворотній зв'язок між стадіями; F – зворотній зв'язок ринку; D – наукові відкриття, які призводять до радикальних інновацій; K – вклад в інноваційний процес існуючих чи нових знань;

R – дослідження для створення нових знань;I – інновації, які безпосередньо впливають на наукові дослідження.

П'ять різних ланцюгів інновацій в моделі Клайна-Розенберга описують справжнє розмаїття джерел інновацій:

1.наукові дослідження (відкривають нові знання);

2. потреби ринку;

3. існуючі знання (зовнішні для компанії);

4. знання, отримані в процесі навчання на власному досвіді.