5.3. Види адаптивного управління

За характером змін у керуючому пристрої адаптивні системи поділяють на дві великі групи: самоналаштовувальні (змінюються тільки значення параметрів регулятора) самоорганізовні (змінюється структура самого регулятора).

За способом вивчення об'єкта системи поділяють на: пошукові та безпошукові.

У першій групі особливо відомі екстремальні системи, метою керування яких є підтримка системи в точці екстремуму статичних характеристик об'єкта. У таких системах для визначення керуючих впливів, що забезпечують рух до екстремуму, до керуючого сигналу додається пошуковий сигнал. Безпошукові адаптивні системи керування за способом одержання інформації для підлаштовування параметрів регулятора діляться на: системи з еталонною моделлю (ЕМ) системи з ідентифікатором, у літературі їх іноді називають системами з налаштовуваною моделлю (НМ).

Адаптивні системи з ЕМ містять динамічну модель системи, що володіє необхідною якістю. Способи керування адаптивних систем з ідентифікатором ділять на:

прямий

непрямий.

При непрямому адаптивному керуванні спочатку робиться оцінка параметрів об'єкта, після чого на підставі отриманих оцінок визначаються необхідні значення параметрів регулятора й здійснюється їхнє підлаштовування. При прямому адаптивному керуванні завдяки обліку взаємозв'язку параметрів об'єкта й регулятора здійснюється безпосередня оцінка й підлаштовування параметрів регулятора, чим виключається етап ідентифікації параметрів об'єкта. За способом досягнення ефекту самоналаштовування системи з моделлю діляться на:

системи з сигнальною (пасивною) адаптацією

системи з параметричною (активною) адаптацією.

У системах із сигнальною адаптацією ефект самоналаштовування досягається без зміни параметрів керуючого пристрою за допомогою компенсуючих сигналів. Системи, що поєднують у собі обидва види адаптації, називають комбінованими.

Застосовується для керування нелінійною системою, і/або системою зі змінними параметрами.

6.1. Інвестиційно-інноваційна політика розвитку економічної системи

Інвестиції - всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті чого створюється прибуток або досягається соціальний ефект.

Виділяють два основних види інвестицій: реальні та фінансові.

Реальні інвестиції - це вкладення капіталу в будь-яку галузь економіки чи підприємство, результатом чого є утворення нового капіталу або приріст наявного капіталу (будівлі, обладнання, товарно-матеріальні запаси і т. д.).

Фінансові інвестиції - вкладення капіталу (державного або приватного) в акції, облігації, інші цінні папери. У фінансових інвестиція приросту реального капіталу не відбувається, а відбувається лише купівля, передача титулу власності.

Інвестиційний процес - це процес вкладення інвестицій.

При здійсненні інвестиційного процесу вирішуються чотири основні питання:

1) які інвестиції необхідно здійснювати;

2) які обсяги інвестицій;

3) в які об'єкти інвестувати ресурси;

4) де взяти фінансові ресурси, необхідні для здійснення інвестування.

Інвестиційна політика - це система заходів, спрямованих на встановлення структури і масштабів інвестицій, напрямків їх використання та джерел отримання в сферах і галузях економіки. У зв'язку з тим, що інвестиційна політика складається з чотирьох основних складових, необхідно розглянути їх з точки зору адаптивного управління.

Визначення фінансових ресурсів.У зв'язку з тим, що вартість використання фінансових ресурсів в умовах трансформації економіки постійно змінюється і змінюється коефіцієнт ефективності, то суб'єкту необхідно постійно здійснювати управління по формуванню фінансових ресурсів, причому механізми управління повинні мати адаптивний характер.

Визначення обсягу інвестицій. При визначенні обсягу інвестицій важливу роль з точки зору макро-і мікроекономіки набувають інвестиційні функції, що дозволяють визначати необхідні обсяги інвестицій в економіці. В умовах трансформаційної економіки ці функції повинні гнучко реагувати на зміни в зовнішньому середовищі, а отже, їх коефіцієнти повинні бути адаптивними

Визначення структури інвестицій і об’єкта інвестування, полягає у виборі виду інвестиції, які можуть бути реальними або фінансовими.

контроль за інвестиційним процесом;

* адаптивне управління інвестиційним процесом