Висновки

Рахункова палата займає особливе місце в системі контролюючих органів держави, оскільки її діяльність не залежить від виконавчих органів влади і їм не підпорядкована. Рахункова палата здійснює не тільки контрольно-ревізійні, а й аналітичні функції з визначеного кола питань і, крім того, готує пропозиції щодо удосконалення відповідного законодавства.

Вона приносить велику користь суспільству, адже розкриває багото порушень і зловживань у сфері дільності державних органів.

У дільності РП існують певні проблеми, пов'язані з тим, що законодавчі акти, які регулюють діяльність РП, містять суперечливі норми, недоліки, а також з тим, що фактично РП є вищим фінансовим органом, але не визнана таким.

Можна виділити такі шляхи підвищення ефективності діяльності РП:

1. Необхідним є визначення в БК статусу Рахункової палати як органу зовнішнього контролю в частині контролю за використанням коштів ДБУ і подальшого нормативно-правового уточнення організаційно-правову статусу Рахункової палати, як державного вищого головного органу фінансового контролю, що здійснює бюджетний контроль і очолює систему зовнішніх контролюючих суб'єктів у бюджетному процесі.

2. Бюджетний Кодекс обмежує контрольні повноваження Рахункової палати тільки стадією виконання бюджету і не поширюється на рівні місцевих бюджетів, що не відповідає статусу Рахункової палати, визначеного Конституцією та Законом України «Про Рахункову палату». Вказана стаття потребує доопрацювання щодо повноважень з контролю бюджетного процесу на кожній його стадії та рівні бюджетів.

3. Згідно БК діяльність ВР України щодо контролю бюджетного процесу на кожній його стадії базується на інформації підзвітного органу - Рахункової палати, що і потрібно визначити в БК Одночасно поширити повноваження територіальних органів Рахункової палати щодо подання місячної, квартальної та річної звітності про стан виконання рішень про місцеві бюджети до відповідних представницьких органів влади.

4. Необхідно посилити значення контрольних дій в бюджетному процесі з боку Рахункової палати шляхом надання права застосування до порушників бюджетного законодавства фінансових санкцій, та адміністративних стягнень, що потребує закріплення в БК.

Зміни в законодавстві нададуть статусу Рахункової палати потрібної значимості і важливості як самостійному і незалежному органу державного фінансового контролю, яке і сприятиме реалізацій контрольних функцій в бюджетному процесі більш ефективними засобами, що і потрібно для налагодження ефективного контролю дотримання бюджетного законодавства всіма його учасниками.

Список використаних джерел

1. Закон України «Про Рахункову палату» від 11 липня 1996 року, №315/96-ВР

2. Постанова Кабінету Міністрів України „Питання створення територіальних представництв Рахункової палати” від 18 листопада 2004 року № 1577

3. Гупаловська Я. Реалії функціонування та проблеми модернізації Рахункової палати України// Світ фінансів. – 2008. - №4(17). – С.139-146

4. Миколенко М.С. Шляхи вдосконалення діяльності Рахункової палати України// Управління розвитком. – 2010. - №2(78). – С.8-9

5. Ярошевич Н.Б. Проблеми вдосконалення системи зовнішнього державного фінансового контролю в Україні// Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. – Вип..20.9. – С. 145-150

6. Взаємодія Рахункової палати з Верховною Радою України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://docs.google.com/gview?