5. Взаємодія рахункової палати з верховною радою україни

Рахункову палату не можна віднести до певної гілки державної влади. За своєю правовою структурою вона є державним органом з особливим статусом.

Законодавче поле України постійно змінюється. У цих умовах пріоритетом у роботі Рахункової палати є пошук “дірок” у системі фінансового контролю, через які “витікають” державні ресурси. Вона не тільки виявляє порушення, але й визначає причини, що сприяють їх появі, вказує шляхи усунення порушень і недопущення їх у майбутньому.

З моменту свого створення Рахунковою палатою розкрито багато порушень у використанні бюджетних коштів як на рівні центральних, так і місцевих органів влади. Особливо поширені порушення в позабюджетних фондах, таких, наприклад, як Інноваційний фонд, оскільки їх коштами особливо легко маніпулювати. У низці інших випадків справи було передано в прокуратуру, але висувалися лише поодинокі звинувачення – надто сильною є інерція і надто глибоко вкоренилась фінансова анархія та недисциплінованість.

Крім того, як свідчить міжнародний досвід ефективність роботи Вищих органів контролю державних фінансів (ВОКДФ) суттєво зростає за рахунок функціонування їх територіальних підрозділів, які здійснюють аудит державних фінансів на регіональному рівні. Невирішеність цього питання стосовно Рахункової палати значно обмежує її можливості та потенціал аудиторської діяльності в областях.

Багато висновків і пропозицій Рахункової палати було взято за основу для усунення недоліків і враховано в процесі реформування економіки, при виробленні планів виходу з фінансово - економічної кризи.

Це, зокрема, пропозиції Рахункової палати щодо удосконалення бюджетного законодавства, ефективного використання бюджетних коштів, припинення згубної практики взаємозаліків, визначення розмірів державного боргу України та організації управління ним.

За умови здійснення необхідних законодавчих змін до Конституції України та Закону України “Про Рахункову палату” колективу Рахункової палати під силу виконання нових завдань щодо здійснення аудиту як дохідної, так і видаткової частин бюджету – чим буде забезпечено право народу на контроль за прозорим, цільовим та ефективним використанням коштів платників податків.

Щодо взаємодії Рахункової палати з Верховною Радою України, то слід ще раз зазначити положення статті 98 Конституції України, де передбачається, що Рахункова палата здійснює контроль за використанням коштів Державного бюджету України від імені Верховної Ради України. Рахункова палата у ході виконання Державного бюджету України контролює повноту і своєчасність грошових надходжень, фактичне витрачання бюджетних асигнувань, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів та видатків щодо обслуговування внутрішнього і зовнішнього боргу України, у порівнянні з затвердженими показниками Державного бюджету України, виявляє відхилення та порушення, проводить їх аналіз, вносить пропозиції щодо їх усунення.

Рахункова палата за встановленими формами щоквартально подає Верховній Раді України оперативний звіт про хід виконання Державного бюджету України, в якому наводяться фактичні відомості про формування доходів і проведені витрати у порівнянні з показниками, затвердженими Законом про Державний бюджет України відповідного року, і показниками за відповідний період або квартал попереднього року.

Контроль Верховної Ради України за діяльністю Рахункової палати, а отже, і взаємодія між ними, відображено у главі V Закону України “Про Рахункову палату України”. Так, у статті 32 Закону зазначається, що Верховна Рада України спрямовує діяльність Рахункової палати на основі підзвітності і підконтрольності Рахункової палати, її колегії і посадових осіб щодо дотримання ними законності при здійсненні повноважень та завдань, поставлених перед Рахунковою палатою згідно з чинним законодавством України.

Верховна Рада України заслуховує у разі необхідності інформацію Рахункової палати про проведену роботу, перевірки, ревізії та обслідування, що

нею проводяться, і дає оцінку стану її контрольної діяльності у визначених Законом сферах.

Рахункова палата щорічно не пізніше 1 грудня подає Верховній Раді України загальний письмовий звіт про результати виконання доручень Верховної Ради України, проведених перевірок, ревізій та обслідувань, а також про витрати на цю діяльність. Звіт Рахункової палати, затверджений Верховною Радою України, публікується у виданнях Верховної Ради України.

Отже, видно, що повноваження Рахункової палати носять дещо обмежений характер стосовно виконання саме функцій парламентського контролю, тому і важко говорити про ефективне реагування парламенту на звітні матеріали Рахункової палати.

Взаємодія Рахункової палати з комітетами Верховної Ради України та з народними депутатами.

Верховна Рада України періодично, але не менш як двічі на рік, доручає відповідному комітету Верховної Ради України здійснювати аналіз підсумків проведених контрольних заходів та виконання доручень, які були дані протягом року Рахунковій палаті.

Комітети Верховної Ради України за згодою Верховної Ради України заслуховують доповіді, інформації (повідомлення) Рахункової палати за підсумками проведених перевірок, ревізій та обслідувань відповідно до термінів, необхідних для виконання цих доручень і узгоджених з відповідними комітетами.

На підставі доповідей та інформацій (повідомлень) Рахункової палати комітети Верховної Ради України можуть розробляти пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства України, розвитку бюджетної та фінансово - кредитної системи України, а також готувати висновки з конкретних питань, що стосуються виявлених відхилень і порушень у визначених Законом сферах, які подаються на розгляд Верховної Ради України. Відповідно до статті 8 Закону України “Про комітети Верховної Ради України” рекомендації комітетів підлягають обов’язковому розгляду органами державної виконавчої влади, ор -

ганами місцевого самоврядування та об’єднаннями громадян, підприємствами, установами і організаціями. Про результати розгляду та вжиті заходи повинно бути повідомлено комітетам у встановлений ними строк.

Протягом останніх двох років Комітет з питань бюджету провів слухання доповідей Рахункової палати, а саме – річної доповіді про виконання Державного бюджету. Голова і заступник Голови Рахункової палати відповідно до Бюджетного кодексу зачитували доповідь. Такі слухання не є обов’язковими для квартальних доповідей.

Хоча підкомітет Комітету з питань бюджету використовує і аналізує діяльність Рахункової палати та інших контрольних органів, проте можна зазначити, що його робота у цьому напрямку не є ефективною. Насправді не усі члени Бюджетного комітету визнають існування підкомітету. Функція підкомітету полягає у підготовці документів для комітету, для розгляду та взяття до уваги комітету. Тобто, підкомітету не вистачає правового регулювання для визначення своїх повноважень.

Крім того, Бюджетний комітет уже прийняв свій власний регламент. Деякі члени комітету вважають, що цей регламент не є прозорим, і висловлюють своє бажання внести до нього поправки, щоб визначити повноваження відповідно до Бюджетного кодексу.

Таким чином, для підвищення ефективності діяльності Рахункової палати щодо її взаємодії з Верховною Радою України необхідно розв’язати цілу низку важливих питань. До них належать:

• внесення поправок до ст. 98 Конституції України, прийняття нової редакції Закону України “Про Рахункову палату”, Закону України “Про державний фінансовий контроль”;

• відновлення повноважень з контролю за дохідною частиною Державного бюджету України;

• створення дієздатних територіальних підрозділів, які розширять можливості проведення аудиторських заходів Рахункової палати, виконання нових завдань у зв’язку з реформуванням міжбюджетних відносин;

• зміцнити співпрацю Рахункової палати з Комітетом з питань бюджету Верховної Ради України, а також забезпечити ефективне реагування цього комітету на доповіді, повідомлення Рахункової палати.

Підсумовуючи зазначене вище, бачиться очевидним наявність неабяких труднощів у галузі взаємодії постійно діючого органу контролю з Верховною Радою України на всіх рівнях. Основна проблема полягає, по - перше, у нечіткому правовому регулюванні статусу Рахункової палати як органу парламентського контролю, нечіткому визначенні як на рівні Конституції України, так і на рівні законів, сфери повноважень цього органу. Фактично відбувається так, що Рахункова палата здійснює наглядові функції, а результати цього нагляду ніяк не реалізуються, хіба що часом беруться до уваги, хоча як і в якій формі – не зрозуміло. Це, безперечно, є недоліком нашого законодавства.

Тому, необхідно вжити певних заходів з метою вдосконалення або ж змі-

ни нинішньої ситуації, аби призначення органів, що сприяють здійсненню контрольних функцій парламенту, не було лише декларативним, а передбачити реальні, ефективні механізми реалізації їх повноважень.