- •18. Раціональне використання природних ресурсів
- •19. Безвідходні тенології
- •21. Продовольча проблема. Шляхи забезпечення продовольством населення землі.
- •22. Найбільш небезпечні антропогенні забруднювачі повітря
- •23. Які фактори призводять до парникового ефекту
- •24. Озонові діри
- •25. Кислотні дощі
- •26 .Основні екологічні проблеми в україні
19. Безвідходні тенології
Безвідходна технологія (рос. безотходная технология, англ. wastless technology, non-refuse technology; нім. abproduktfreie Technologie) — напрямок комплексного використання сировини (в першу чергу корисних копалин, інших природних ресурсів) та захисту навколишнього середовища від забруднень. При цьому забезпечується максимальне вилучення (добування) з сировини всіх цінних компонентів при мінімальному виділенні чи повній відсутності відходів у твердому, рідкому чи газоподібному стані. При впровадженні безвідходної технології на основі міжгалузевої кооперації із видобутої руди або вугілля, крім отримання основного компонента, супутніх кольорових і чорних металів, можливе виробництво будівельних матеріалів, матеріалу для дорожніх покриттів, хімічних продуктів, добрив, а також використання порід відалів для закладення виробленого простору шахт тощо. Приклади
БЕЗВІДХОДНА ТЕХНОЛОГІЯ ЗБАГАЧЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН (рос. безотходная технология обогащения, англ. wastless technology of mineral preparation; нім. unabfällische (abproduktfreie) Vorbereitungstechnologie) — технологія збагачення корисних копалин, за якою кожен з отримуваних продуктів направляється на подальше використання. Наприклад, при збагаченні вугілля відходи породи можуть бути використані у будівельній промисловості, при виготовленні цегли тощо.
Широке застосування безвідходних і маловідходних технологій— важливий напрямок захисту довкілля від негативної дії промислових відходів. Використання очисних пристроїв і споруд не дозволяє повністю локалізувати токсичні викиди, а використання більш досконалих систем очищення завжди супроводжується експоненціальним зростанням витрат на процеси очищення навіть тоді, коли це технічно можливо.
Відповідно до рішення ЕЕК ООН і Декларації про маловідходну і безвідходну технології, а також про використання відходів прийнято формулювання: "Безвідходна технологія є практичним використанням знань, методів і засобів для того, щоб у межах потреб людини забезпечити найбільш раціональне використання природних ресурсів та енергії й захистити навколишнє середовище".
Маловідходна технологія є проміжним етапом при створенні безвідходного виробництва. При маловідходному виробництві шкідлива дія на довкілля не перевищує допустимі рівні, але через технічні, економічні та організаційні причини частина сировини і матеріалів перетворюється у відходи та спрямовується на тривале зберігання.
Основою безвідходних виробництв є комплексне перероблення сировини з використанням усіх його компонентів, оскільки відходи виробництва — це невикористана частина сировини. Великого значення при цьому набуває розроблення ресурсозберігаючих технологій.
Доцільність використання відходів доведене практичною роботою багатьох підприємств різних галузей промисловості.
До основних завдань маловідходної та безвідходної технологій належать:
— комплексне перероблення сировини й матеріалів з використанням усіх їх компонентів на базі створення нових безвідходних процесів;
— створення та випуск нових видів продукції з використанням вимог повторного використання відходів;
— перероблення відходів виробництва та споживання з отриманням товарної продукції або будь-яке ефективне їх використання без порушення екологічної рівноваги;
— використання замкнених систем промислового водопостачання;
— створення безвідходних територіально-виробничих комплексів та економічних регіонів.
У машинобудівній промисловості розроблення маловідходних технологічних процесів насамперед пов'язане з необхідністю збільшення коефіцієнта використання металу (КВМ), у деревообробці — збільшення коефіцієнта використання деревини (КВД) тощо.
