
- •Питання другого предметно-модульного контролю.
- •Буржуазні реформи 60-70-х років. Селянська реформа 1861 р. В Україні.
- •Столипінська політична реакція.
- •Російська революція 1905-1907 рр. І Україна.
- •Доба Української Центральної Ради (березень 1917 – квітень 1918 р.)
- •Форми боротьби:
- •Особливості радянського партизанського руку 1943-1944 рр.
- •Внесок українського народі в Перемогу.
- •Підсумки відбудовного періоду в промисловості України.
- •Дисиденський рух.
- •Україна в період загострення кризи рядянської системи (сер. 60-х – початок 80-х років)
- •Україна в період „перебудови”.
- •Дуже важливим і остаточним кроком затвердження суверенітету та незалежності України було прийняття Конституції.
- •Формування багатопартійної системи.
- •I етап — «зародження багатопартійності» (середина 1988 — березень 1990 р.):
- •II етап — «вихід багатопартійності на державний рівень» (травень 1990 — серпень 1991 р.):
- •III етап — «становлення багатопартійності» (з серпня 1991 р.):
- •Конституційний процес в Україні. Конституція 1996 р.
Внесок українського народі в Перемогу.
Загалом внесок українського народу у перемогу доцільно розглянути за декількома напрямками: роль економічного потенціалу України у війні; участь населення України в лавах регулярної армії та в партизанському і підпільному русі; діяльність представників української культури і науки.
Героїчна праця українців у тилу:
Основним гаслом працівників тилу було « Все для фронту! Все для перемоги!».
Організація роботи евакуйованих підприємств у тилу.
Збільшення випуску воєнної продукції.
організація соціалістичних змагань (боротьба бригад за звання фронтових тощо).
Самовіддана праця жінок, підлітків, старих людей.
Героїчна праця трудівників села, які забезпечували Червону армію продовольством.
– наслідки Другої світової війни для України.
Наслідки війни для України
- Загальні демографічні втрати під час другої світової війни склали близько 14 млн осіб. Завершення Другої світової та Великої Вітчизняної війн стало завершенням найбільш трагічних подій ХХ ст. для всього людства. У цій війні людство втратило 60 млн. загиблих – у 6 разів більше, ніж у першу світову війну. Майже половину загиблих становлять втрати однієї з воюючих країн – Радянського Союзу. Сталін оголосив, що загинуло 7 млн. чол., Хрущов – 20 млн.. в 90-ті роки – 26.6 млн. Населення України скоротилося на третину: з 41 млн. чоловік у 1941 р. до 27 млн. чоловік у 1945 р. (звичайно, слід враховувати, що не всі з них загинули – дехто залишився в евакуації на сході СРСР, дехто був силоміць депортований).
- Матеріальні збитки в Україні склали близько 286 млрд крб (42 % від загальних у СРСР).
- Зруйновано 714 міст і селищ, 28 тис. сіл, 16,5 тис. промислових підприємств.
Вже з 1943 р. розпочинається відбудова промисловості і сільського господарства – у ряді випадків „з нуля”, оскільки зворотну евакуацію підприємств було визнано економічно недоцільною.
Повоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – середині 50-х років:
– зовнішньополітична діяльність УРСР;
– основні напрямки, особливості та наслідки відбудови промисловості в Україні;
Економічний розвиток. У березні 1946 р. Верховна Рада СРСР прийняла Закон про п'ятирічний план відбудови і розвитку народного господарства СРСР (1946 – 1950 рр.).
xcvv• Відбудова виробничих потужностей України.
• Доведення валової продукції промисловості (тобто всієї продукції промисловості в грошовому вимірі) у 1950 р. до 113% від рівня 1940 р.
• Першочергове відновлення важкої промисловості, транспорту, енергетики, будівництво нових заводів.
• Відбудова легкої промисловості.
• Відродження культосвітньої сфери.
Підсумки відбудовного періоду в промисловості України.
Позитивні:
Відбудовано зруйновані в роки війни промислові підприємства, шахти, електростанції, транспорт.
Переведені на виробництво верстатів, устаткування й іншої мирної продукції підприємства і галузі промисловості, які випускали в роки війни військову продукцію.
Зросли обсяги промислового виробництва в порівнянні з довоєнним рівнем. У 1950 р. обсяг промислового виробництва перевищив довоєнний рівень 1940 р. на 15%, що було більше запланованого.
Засновано нові галузі промисловості - автомобілебудування, телерадіотехнічна, приладобудування.
Побудовано великі заводи (Київський авіаційний завод, Одеський автоскладальний, Харківський підшипниковий, Запорізький трансформаторний, Львівський інструментальний та ін.). Був введений в експлуатацію газопровід Дашава - Київ довжиною 520 км. У Західній Україні почалося освоєння нових родовищ нафти, газу, вугілля, сірки, будівництво нових заводів.
Україна відновила свою роль у промисловому потенціалі СРСР, за рівнем індустріального розвитку випередила багато країн Європи.
Негативні:
Відбудова промисловості не передбачала (за рішенням керівництва СРСР) її модернізацію, як це відбулася в західноєвропейських країнах.
У ході відбудови промисловості зміцнилися адміністративно-командні методи керівництва цією галуззю, вплив ВКП(б) і КП(б)У на промисловий розвиток країни.
Легка і харчова промисловості були відбудовані не в достатній мірі (80% довоєнного рівня 1940 р.).
Значні кошти поглинала «гонка озброєнь». Підприємства України були перевантажені замовленнями на розробку і виробництво зброї, включаючи атомну.
– політико-ідеологічне життя в Україні, причини й наслідки політики русифікації в Україні в повоєнні роки.
Україна в умовах десталінізації (1956-1964 рр.):
– з’їзди КПРС, що сприяли процесу десталінізації, її суть; шістдесятники, дисиденти (причини появи, цілі та завдання, особливості дисидентського руху в Україні); соціально-економічний розвиток України середини 1950-х – середини 1960-х років, позитивні та негативні наслідки;
ДЕСТАЛІНІЗАЦІЯ: На ХХ партійному з’їзді (лютий 1956 р.) в таємній доповіді М.Хрущова було засуджено культ особи Сталіна і розпочато десталінізацію:
припинилися масові репресії;
демонтаж пам’ятників та бюстів Й. Сталіна, перезаховання його тіла у 1961 р. (після ХХІІ з’їзду КПРС – про поглиблення десталінізації);
перейменування назв вулиць, міст та інш.;
реабілітація несправедливо обвинувачених – було переглянуто багато сфальсифікованих справ і випущено з таборів політв’язнів;
ліквідація позасудових органів, воєнних трибуналів військ МВС, відміна надзвичайних законів і постанов, спрямованих на боротьбу з «ворогами народу»;
чистка органів держбезпеки і значне скорочення їх кількості;
був прийнятий Новий Статут КПРС, в якому було закріплено ідею оновлення не менш ніж ¼ складу ЦК та Президії під час кожних чергових виборів, обрання керівників партійних організацій тільки на 3 строки.
Недоліки: не було засуджено депортацію селян в роки колективізації; не дозволено повернутися до рідного краю виселенцям з півдня України (татарам та німцям); не були переглянуті справи політичних жертв 20-30-х років; не створені умови для дотримання прав людини.
Промисловість
- Спроба децентралізації управління промисловістю та будівництвом шляхом створення раднаргоспів та ліквідації низки галузевих міністерств (в УРСР було створено спочатку 11, а згодом ще 3 економічних райони на чолі з раднаргоспами).
Позитивні риси: розширення господарчих прав на місцях, наближення управління до виробництва, скорочення управлінського апарату. Негативні: ускладнення зв'язків між підприємствами окремих раднаргоспів, так зване «місництво», незацікавленість у комплексному розвитку всієї галузі.
- Збережено старі важелі адміністративно-командної системи, реформа не була підкріплена введенням госпрозрахунку та наданням самостійності підприємствам, і це призвело до повернення і старої централізованої схеми управління.
- Впровадження здобутків науково-технічної революції (НТР) у виробництво.
Позитивні риси: впровадження перших кібернетичних машин, запуск першого штучного супутника Землі в 1957 р., політ Ю. Гагаріна в космос у 1961 р., використання атомної енергії в мирних цілях, заміна паровозів тепловозами й електровозами, пароплавів — теплоходами, використання нових машин технологій тощо.
Негативні: повільні темпи НТР, перекіс у бік оборонної галузі, недостатні асигнування на науку, відсутність конкурентної боротьби виробників на ринку.
- Збільшення обсягів випуску товарів народного вжитку.
Позитивні риси: зріс добробут народу.
Негативні: зберігався значний перекіс у бік важкої промисловості, недостатня кількість і низька якість споживчих товарів.
Сільське господарство
— Велика увага до розвитку аграрного сектора (з 1953 р. по 1964; відбулося 14 пленумів ЦК КПУ з питань сільського господарства) до 1958 р. приріст продукції сільського господарства в УРСР становив 7 % щорічно.
— Продовження «цілинної епопеї», в якій узяли участь 80 тис українських юнаків та дівчат; уже на 1956 р. цілина дала 50 % вирощеного в СРСР хліба, але ціною великих затрат і відтоку ресурсів з України.
- Новий наступ на особисті присадибні господарства, спричинений впровадженням у життя ідеї про стирання різниці між містом і селом та будівництвом так званих агроміст: у 1956 р. встановлено високий податок за утримання худоби в міській місцевості, обмежено власників худоби у пасовищах і заготівлі кормів; у 1959 р. заборонено утримувати худобу в містах і робітничих селищах, встановлено ліміт на утримання живності на селі; зменшення продажу продуктів тваринництва, підвищення цін на них.
— «Кукурудзяна кампанія» — спроба вирішити проблему з кормами, збільшивши обсяги виробництва; зменшення посівів пшениці та інших цінних культур в Україні. У 1963 р. «цариця полів» зайняла 40 % посівних площ.
— Реорганізація МТС (перетворення МТС на ремонтно-технічні станції з обслуговування колгоспної техніки шляхом примусового викупу колгоспами старої техніки МТС за завищеними цінами).
— Надпрограма у тваринництві (за 3-4 роки наздогнати США у виробництві м'яса, молока та масла на душу населення); завищені плани здачі продукції тваринництва, зменшення поголів'я худоби.
Соціальна сфера
— Збільшення мінімальної зарплатні та пенсій.
— Скорочення робочого тижня.
— Видача паспортів селянам.
— Скасування плати за навчання.
— Припинення практики примусових державних позик.
— Широкомасштабне житлове будівництво.
— Грошова реформа 1961 р., наслідком якої стало зростання цін на товари.
На честь 300-річчя Переяславської угоди Крим було передано до складу УРСР (19.02.54 р.) (цей крок пояснювався єдністю економіки і території). Таким чином, Україна набула сучасної території.
Висновки: в соціально-економічному житті суспільства відбулися важливі позитивні зрушення, але неспроможність М. Хрущова та його оточення вийти за межі існуючої системи породжували непродумані, суперечливі, волюнтаристські заходи, які зводили нанівець усі реформи.