Російська революція 1905-1907 рр. І Україна.

І фаза — «піднесення» (січень—жовтень 1905р.):

—наростання масової боротьби, посилення її політичного характеру;

—політизація народних мас;

—активізація процесу самоорганізації суспільства (утворення політичних партій, рад, профспілок тощо);

—поширення хвилі заворушень серед селян та армії;

—переплетення та взаємовплив робітничого, селянського та національно-визвольних рухів.

II фаза — «кульмінація» (жовтень—грудень 1905 р.):

—коротка стабілізація в країні та певне розмежування політичних сил після публікації царського Маніфесту 17 жовтня;

—діалог та легальна взаємодія між опозицією та владними структурами;

—активне формування багатопартійної системи;

—посилення пропаганди та агітації крайньо лівих партій — більшовиків та есерів;

—організація лівими силами хвилі збройних повстань у грудні 1905 р. (повстанськими центрами в Україні були Харків, Олександрівськ, Катеринослав, Горлівка та інші міста).

ІІІ фаза — «спад» (січень 1906—червень 1907р.):

—посилення репресій (каральні експедиції, арешти, обшуки тощо);

—помітне зменшення масштабів та інтенсивності робітничих страйків та селянських виступів;

—перехід більшості політичних партій у підпілля;

—поширення серед революціонерів терористичних форм боротьби (1906—1907 рр. у Російській імперії було вбито та поранено 97 тис. посадових осіб, на П. Столипіна було здійснено 10 замахів);

—спроби опозиції продовжити антифеодальну, антиімперську, антикапіталістичну боротьбу парламентськими методами у стінах Державної думи;

—перехід реакції у наступ.

Основні подій революції 1905 – 1907 рр. в Україні.

9 січня1905 р. у Петербурзі проходила мирна демонстрація, яка була розстріляна (Кривава неділя) (1200 загинуло, 5 тис отримали поранення).

Почали стихійно виникати ради робітничих депутатів та масово профспілки (в Україні - більше 80).

У жовтні 1905 р. відбувся всеросійський політичний страйк (в Україні страйкувало 120 тис. робітників).

Сталися збройні виступи робітників у промислових центрах (Донбас, Харків, Київ, Одеса).

На селі громили поміщицькі маєтки, ділили землю та реманент (у 1905 р. - більше 4 тис. виступів, у 1906 р. - 2835). Сталися революційні виступи в армії (18 листопада 1905 р. – повстання саперів у Києві під керівництвом Жаданівського, збройні виступи у Севастополі під керівництвом П. Шмідта – листопад 1905 р.) та флоті (повстання на броненосці “Потьомкін” червень 1905 р. та крейсері “Очаків” листопад 1905 р.).

17 жовтня 1905 р. Миколою II був підписаний Маніфест, Цей документ мав надзвичайно важливі наслідки.

По-перше, він суттєво розширив межі легальної полі­тичної та культурної діяльності, помітно її пожвавив та урізноманітнив. 1905 р. – перша україномовна газета „Хлібороб”, журнали „Дзвін”, „Українська хата”, „Рідний край”, „Посів”, „Село”.

По-друге, нового імпульсу було надано процесові масової самоорганізації суспільства, тобто утворенню партії, рад робітничих депутатів, профспілок та інших суспільних організацій.

По-третє, Маніфест розколов опозиційні сили на представників ліберального та представників радикального(подальша боротьба з зброєю в руках) рухів.

– Україна у Першій світовій війні.

Причини Першої світової війни:

— Загострення суперечностей між провідними державами світу внаслідок нерівномірності їх економічного та соціально-політичного розвитку.

— Загарбання нових територій, контроль над ринками збуту та джерелами сировини;

— Гонка озброєнь.

— Наявність у міжнародних відносинах двох ворогуючих блоків — Троїстого союзу та Антанти.

— Бажання урядів ворогуючих країн відвернути увагу народу від внутрішніх проблем.

— Боротьба проти національно-визвольних та соціальних рухів.

Характер війни — загарбницький, несправедливий для всіх сторін-учасників війни.

Плани країн-учасниць війни щодо України

Росія сподівалася в майбутній війні захопити Галичину, Буковину та Закарпаття, Австро-Угорщина розраховувала відібрати у Росії Поділля і Волинь, Німеччина також претендувала на більшість найродючіших українських земель, які належали Російській імперії. Таким чином, у разі війни українські землі неминуче перетворювалися на театр воєнних дій.

Хід воєнних дій на території України в 1914-1917 рр.

1 серпня 1914 р. — почалася Перша світова війна

— 18 серпня 1914 р. — початок успішного наступу 8-ї російської армії під командуванням О. Брусилова;

— 23 серпня — кінець вересня 1914 р. — Галицька битва, в ході якої австро-угорські війська зазнали поразки (австро-угорська армія втратила 336 тис. солдатів, а Галичина і Буковина опинилися під окупацією царської Росії);

— березень 1915 р. — захоплення російськими військами після шестимісячної облоги найміцнішої австрійської фортеці — Перемишль.

— Травень 1915 р. — Горлицький прорив російського фронту німецькими та австро-угорськими військами.

— 22 червня 1915 р. — вступ австро-німецьких військ до Львова.

— 1915 р. — швидкий відступ російських військ, який тривав до жовтня і зупинився на лінії Кам'янець-Подільський — Тернопіль — Кременець —Дубно (росіяни втратили Північну Буковину, Східну Галичину, Підляшшя, Холмщину, Берестейщину та Західну Волинь).

— 22 травня — на початку червня 1916 р. відбувся Брусиловський прорив — наступальна операція російських військ Південно-Західного фронту під командуванням генерала О. Брусилова, в результаті якої знову захоплено Східну Галичину (без м. Львова), Північну Буковину, частину Західної Волині.

— Червень 1917 р. — новий наступ російських військ на львівському напрямку, який закінчився провалом; Росія втратила Галичину та Буковину. Після цієї події війна набула позиційного характеру.

Наслідки війни

— Великі демографічні втрати (понад 500 тис. чол.).

— Перша світова війна стала загальнонаціональною трагедією українського народу, адже українці за відсутності власної держави опинилися у двох конфронтуючих таборах і змушені були вести братовбивчу війну.

— Занепад промисловості, сільського господарства, скорочення посівних площ, зубожіння населення.

— Послаблення Російської та Австро-Угорської імперій, що стало могутнім каталізатором майбутніх революційних подій в Україні.

— Зростання національної свідомості, висунення ідеї створення незалежної української держави.

Українська національно-демократична революція 1917-1921 рр.:

Центральна Рада:

– причини створення; хто її очолив, І, ІІ, ІІІ, ІV Універсали (дати прийняття, зміст);чому ЦР мала просоціалістичний характер;вирішення аграрного питання;автономістичний та самостійницький періоди діяльності ЦР;причини і наслідки конфлікту Центральної Ради і німецько-австрійської адміністрації; причини усунення Центральної Ради від влади у 1918 році.