Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)

повинні надаватися в балансовому звіті. А в 1970 р. був прийнятий Закон про бухгалтерський облік та звітність, під дію якого підпадають всі компанії з обмеженою відповідальністю, кооперативи та асоціації із взаємною гарантією. Цей закон встановлює загальні правила підготовки бухгалтерських звітних документів, проте залишає вирішення деяких проблем на розсуд бухгалтерів-професіоналів, вимагаючи при цьому, щоб документи відповідали вимогам "істинного та неупередженого подання" і були підготовлені у відповідності до принципів, які є прийнятними для економічного та суспільного життя.

Виправдовуючи очікування, в 1971 р. був організований Комітет з бухгалтерських стандартів, до якого ввійшли представники підприємців, працівників і спеціалістів з бухгалтерської справи. В 1982 р. комітет був перейменований на Раду з надання щорічних звітів. Бухгалтерські стандарти, які готуються цією організацією, відрізняються все більшою і більшою гнучкістю. Хоча вони і не є обов'язковими за законом, в країні їх вважають авторитетними документами, а слідування їм служить підтвердженням, що бухгалтерська практика відноситься до категорії "прийнятної".

Закон про бухгалтерський облік і звітність 1970 р. встановив новий вид суду, який називається "підприємницька палата". Цей суд розглядає справи, пов'язані з поданням скарг на те, що дії компанії не відповідають даному закону. За рішенням палати може бути проведена ревізія звітних документів. Позивач повинен мати по відношенню до компанії-відповідача фінансові інтереси. При цьому суд вважає, що працівники компанії та їх представники таких інтересів не мають.

во Німеччина са

Традиційно в Німеччині розрізняють два види балансу: податковий і комерційний. Останній визначається як зіставлення на певний момент витрачених підприємством власних і залучених коштів (капіталів), як частка фінансування і господарського застосування їх в той же момент, в якості діючих складових часток майна (господарських запасів). Метою комерційного балансу є захист інтересів кредиторів, надання інформації акціонерам і адміністрації (останній для формування господарської політики). Податкове законодавство суперечить комерційному, не допускає створення прихованих резервів і передбачає рівномірний розподіл

результатів господарського життя між звітними періодами. Комерційний баланс складається з рахунків поточного бухгалтерського обліку, а податковий баланс будується з комерційного. Лише з появою праць Е. Шмаленбаха та Ф. Шмідта податковий баланс втратив своє початкове значення. Законодавчо це було закріплено у 1965 р.

Сутність системи функціонального обліку В. Томса полягає у вивченні руху економічних вартостей та їх впливу на результати. При аналізі фінансово-господарської діяльності кожної компанії можна виявити декілька взаємопов'язаних потоків. В основу їх класифікації В. Томе поклав ліквідність, вплив на формування фінансових результатів, відповідно:

й>» надходження і платежі відображають грошовий цикл. В. Томе визначав гроші як капітал в формі готівки, яка ще не інвестована в оборотні кошти,-

&> грошові кошти як внески до капіталу. Загальна чиста вартість капіталу є абстрактною і нейтральною формою економічної субстанції, яка служить для одержання коштів, що мають конкретну форму. Тобто при інвестуванні готівки як початкової форми капіталу відбувається трансформація коштів;

<ь» витрати і доходи. Показують споживання економічних вартостей та їх виробництво у вигляді товарів та послуг.

Крім динаміки зовнішніх потоків, В. Томе вивчав також внутрішній рух, керуючись такими елементами як капітал, засоби, готівка, доходи, витрати.

Що стосується другого напряму дискусій - про форми рахівництва - то тут слід зазначити, що на початку XX ст. в Німеччині намагалися довести непотрібність Журналу як регістру і впровадити таку форму обліку, як картки. За словами Макса Шенвандта (1925), система подвійного рахівництва не знає Журналу. Що стосується впровадження карток, то на початку століття більшість видатних бухгалтерів були проти застосування їх в обліку. На думку Германа Ф. Сімона, вони легко губляться, їх досить легко підмінити, їх використання суперечить законодавству. До того ж, картки призводили до відтворення хронологічного запису, тобто повернення до Журналу.

Перша карткова форма - хінтц - була створена В. Бахом, друга -А. Шимером в 1914 р. Ці форми дійсно відтворювали хронологічний запис, оскільки крім двох рахунків, які розташовувались на спеціальній дошці з закріпною лінійкою, передбачали і Журнал, тобто одночасно проводилось три записи.