Тема 6. Бухгалтерський облік в країнах світу (XX ст.)

Відмінною рисою бельгійської системи бухгалтерського обліку є тісний зв'язок між податковими та бухгалтерськими нормами. При підготовці річних бухгалтерських звітів все частіше перевага віддається не бухгалтерським принципам, а фіскальним. Слід також зауважити, що у розвитку бухгалтерської справи помітну роль відіграють робітничі комітети.

Характерні умови розвитку бухгалтерського обліку в Бельгії:

а- декілька дуже сильних компаній-холдингів чинили опір наданню громадськості такої інформації;

Ас в руках сторонніх осіб знаходилась незначна кількість акцій, саме тому зовнішні вимоги щодо надання інформації були слабкими;

а» законодавці розглядали надання облікової інформації насампередвиходячи з потреб кредиторів, при цьому основний тиск на консервативний балансовий звіт.

На початку 70-х pp. XX ст. вимоги про більш широкі бухгалтерські регулюючі функції виходили із найрізноманітніших кіл, включаючи профспілки, робітничі комітети, фінансових аналітиків, бухгалтерів і вчених. У 1973 р. законодавці встановили, що робітничі комітети мають таке ж право на отримання інформації, як і акціонери. Внаслідок цього були прийняті наступні законодавчі акти, що регулювали систему бухгалтерського обліку:

я* Закон про бухгалтерську справу від 1975 p., що встановлював критерії для бухгалтерських звітів компаній і покарання при їх недотриманні;

«£>• Королівський указ 1976 p., що встановлював вимоги докладного інформування і правила оцінки вартостей;

&• Королівський указ 1978 p., що встановлював форму бухгалтерських звітів і формат їх подання;

&• Королівський указ 1983 p., що приводив бельгійське бухгалтерське законодавство у відповідність до вимог Четвертої Директиви Європейського Співтовариства (ЄС);

&> Королівський указ 1990 р. про правила складання консолідованих бухгалтерських звітів у відповідності до вимог Сьомої Директиви ЄС.

ю Гвінея-Бісау са

Гвінею-Бісау можна віднести до підгрупи найменше розвинутих країн з групи країн, що розвиваються. З огляду на це і стан обліку в країні дещо відрізняється від інших країн.

В епоху первинного накопичення капіталу в Африці було відведено місце резервуару робочої сили. В XIX ст. Африка стала цікавити капіталістичні країни як ринок збуту і як сфера вкладення капіталу, і як джерело корисних копалин. Африканцям як і раніше відводилась роль рабів, але вже на своїй власній землі. На території Гвінеї стали утворюватися торгові компанії, які скуповували сільськогосподарські продукти у місцевого населення.

В цей час і став розвиватися і налагоджуватися облік в Гвінеї-Бісау. Неминуче виникала необхідність вести будь-які записи про надходження і витрати, про борги і вимоги. Протягом XX ст. Гвінея-Бісау перейняла уже готову систему бухгалтерського обліку, основану на подвійному записі. Після визвольної революції в 1973 році Гвінея-Бісау отримала незалежність, а разом з нею вже визначений економічний стан з португальською системою обліку.

У республіці Гвінея-Бісау, донедавна діяла командно-адміністративна система керування економікою. У тих умовах облік був орієнтований насамперед на процес контролю виконання плану. Це зменшувало значення обліку як постачальника інформації про об'єктивні економічні процеси і він не міг виконувати свою функцію як інструмента керування. Справжнє становлення системи національного обліку після одержання незалежності починається тільки зараз.

Управління обліком у Гвінеї-Бісау цілком покладається на Міністерство фінансів, яке у свою чергу, є органом при Раді міністрів і керує обліковою роботою в країні. Міністерство фінансів визначає порядок первинного запису і склад статистичної та бухгалтерської звітності. На нього також покладені наступні обов'язки в. сфері керівництва бухгалтерським обліком: організувати загальне методичне керівництво бухгалтерським обліком у країні; затверджувати типові плани рахунків і типові форми бухгалтерського